Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 2(82):42-46; doi 10.15574/PP.2020.82.42
Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю., Нерознак Ю. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Давидова ЮВ, Лиманська АЮ, Нерознак ЮП. (2020). Корекція дефіциту заліза та залізодефіцитної анемії в жінок, які дотримуються вегетаріанської і веганської дієти. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(82): 42-46; doi 10.15574/PP.2020.82.42
Стаття надійшла до редакції 12.02.2020 р.; прийнята до друку 30.05.2020 р.

Мета. Дослідити наявність дефіциту заліза та залізодефіцитної анемії у жінок, які дотримуються веганської дієти, та ефективність антианемічної терапії препаратом Сорбіфер Дурулес.
Матеріали та методи. Преконцепційно досліджено 32 жінки репродуктивного віку, які дотримувались харчування відповідно до вегетаріанської дієти.
Було досліджено показники загального аналізу крові та феритин до та після лікування препаратом Сорбіфер Дурулес. Жінки отримували пероральний препарат заліза «Сорбіфер» по 1 таблетці двічі на день (4 мг/кг/добу). Контроль ефективності лікування оцінювали за показником ретикулоцитів, концентрацією гемоглобіну та феритину на 8-му добу, через 3–4 тижні та через 12 тижнів після антианемічного лікування. Серед всіх досліджуваних жінок 24 (75%) завагітнили і також були обстежені щодо визначення дефіциту заліза і анемії.
Результати та висновки. Жінки, які дотримуються певних обмежень у харчуванні (вегетаріанки та веганки), мають дефіцит заліза, про що свідчать низькі концентрації феритину. Переважно показники феритину спостерігались нижче зазначених критеріїв ВООЗ щодо виснаження депо заліза (феритин <15 мкг/л). Важливим є факт суттєво нижчих показників гемоглобіну та обміну заліза у групі жінок-веганок порівняно з вегетаріанками, що обумовлено особливостями харчування з більш обмеженим надходженням заліза з їжею. Ефективність антианемічної терапії препаратом Сорбіфер визначається виникненням рецикулоцитозу (ранній маркер), який спостерігається на 7–8-му добу після початку лікування. Відновлення депо заліза відбувається через 3 місяці від початку лікування, що доводить необхідність тривалої терапії даним препаратом. Важливим є той факт, що серед жінок, які завагітнили після проведеної прегравідарної консультації і корекції анемії, в першому триместрі вагітності показники гемоглобіну і феритину були в межах референтних значень. Проведене дослідження доводить необхідність призначення пероральних препаратів заліза (за рекомендацією ВООЗ інтермітуючим режимом) з метою зниження ризику розвитку анемії та підвищення концентрацій гемоглобіну в групі жінок ризику, а зокрема вегетаріанок і веганок.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, веганська дієта, вегетаріанці, залізодефіцитна анемія, дефіцит заліза.

ЛІТЕРАТУРА

1. Agnoli C, Baroni L, Bertini I, Ciappellano S, Fabbri A, Papa M, Pellegrini N, Sbarbati R, Scarino M, Siani V, Sieri S. (2017). Position paper on vegetarian diets from the working group of the Italian Society of human nutrition. Nutrition, Metabolism & Cardiovascular Diseases. 27: 1037–1052. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2017.10.020; PMid:29174030

2. Alexander D, Ball M, Mann J. (1994). The nutrient intake and haematological status of vegetarians and age-sex matched omnivores. Eur J Clin Nutr. 48: 538—546. PubMed, Google Scholar.

3. Baines S, Powers J, Brown WJ. (2006, Feb 13). How does the health and well-being of young Australian vegetarian and semi-vegetarian women compare with non-vegetarians. Public Health Nutrition. 10 (5): 436–442. https://doi.org/10.1017/S1368980007217938; PMid:17411462

4. Cullum-Dugan D, Pawlak R. (2015). Position of the Academy of Nutrition and Dietetics: Vegetarian Diets. J Acad Nutr Diet. 115 (5): 801–810. https://doi.org/10.1016/j.jand.2015.02.033; PMid:25911342

5. Haider LM, Schwingshackl L, Hoffmann G, Ekmekcioglu C. (2018). The effect of vegetarian diets on iron status in adults: A systematic review and meta-analysis. Crit Rev Food Sci Nutr. 58 (8): 1359–1374. https://doi.org/10.1080/10408398.2016.1259210; PMid:27880062

6. Hallberg L, Rossander–Hulthen L. (1991). Iron requirements in menstruating women. Am J Clin Nutr. 54 (6): 1047–1058. https://doi.org/10.1093/ajcn/54.6.1047; PMid:1957820

7. Hunt JR. (2002). Moving toward a plant-based diet: Are iron and zinc at risk? Nutr Rev. 60 (5 Pt 1): 127–134. https://doi.org/10.1301/00296640260093788; PMid:12030275

8. Hunt JR. (2003). Bioavailability of iron, zinc, and other trace minerals from vegetarian diets. Am J Clin Nutr. 78 (3): 633S-639S. https://doi.org/10.1093/ajcn/78.3.633S; PMid:12936958

9. Institute of Medicine (US) Panel on Micronutrients. (2001). Food and Nutrition Board and Institute of Medicine. Dietary Reference Intakes for Vitamin A, Vitamin K, Arsenic, Boron, Chromium, Copper, Iodine, Iron, Manganese, Molybdenum, Nickel, Silicon, Vanadium, and Zinc. Washington, DC: National Academy Press.

10. Institute of Medicine. (2016, April 15). Dietary reference intakes for vitamin A, vitamin K, arsenic, boron, chromium, copper, iodine, iron, manganese, molybdenum, nickel, silicon, vanadium, and zinc. URL: http://www.nap.edu/download.php?record_id=10026.

11. Phillips F. (2005). Vegetarian nutrition. British Nutrition Foundation Nutrition Bulletin. 30: 132—216. https://doi.org/10.1111/j.1467-3010.2005.00467.x

12. Richter M, Boeing H, Grunewald-Funk D, Heseker H, Kroke A, Leschik-Bonnet E, Oberritter H, Strohm D, Watzl B. (2016). Vegan diet. Position of the German Nutrition Society (DGE). Ernahrungs Umschau. 63 (04): 92–102.

13. Saunders AV, Craig WJ, Baines SK, Posen JS. (2013). Iron and vegetarian diets. Med J Aust. 199 (4): 11–16. https://doi.org/10.5694/mja11.11494

14. Saunders V, Craig J, Baines K, Posen S. (2013). Iron and vegetarian diets. Med J Aust. 199 (4): S11-S16. PubMed, Google Scholar. https://doi.org/10.5694/mja11.11494

15. Schlemmer U, Frolich W, Prieto RM, Grases F. (2009). Phytate in foods and significance for humans: food sources, intake, processing, bioavailability, protective role and analysis. Mol Nutr Food Res. 53 (2): S330-S375. PubMed, Google Scholar. https://doi.org/10.1002/mnfr.200900099; PMid:19774556

16. Siah CW, Ombiga J, Adams LA. (2006). Normal iron metabolism and the pathophysiology of iron overload disorders. Clin Biochem Rev. 27 (1): 5–16.

17. Skalnaya AA, Skalnaya OA, Cheng–Chi Wu, Demidov VA. (2016). Hair essential trace elements in bangladesh women: influence of vegetarianism. Trace Elements in Medicine. 17 (3): 36–44. https://doi.org/10.19112/2413-6174-2016-17-3-36-40