Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 2(82): 35-41; doi 10.15574/PP.2020.82.35
Дронова В. Л.¹, Дронов О. І.^1,2,3, Теслюк Р. С.¹, Мокрик О. М.¹, Рощина Л. О.¹, Бакунець Ю. П.^1,2,3
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
³Київська міська клінічна лікарня № 10, Україна

Для цитування: Дронова ВЛ, Дронов ОІ, Теслюк РС, Мокрик ОМ та інш. (2020). Клініко-статистичний аналіз виявлення захворюваності на лейоміому матки у пацієнток під час вагітності та пологів. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(82): 35–41; doi 10.15574/PP.2020.82.35
Стаття надійшла до редакції 11.02.2020 р.; прийнята до друку 01.06.2020 р.

Мета — провести клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок із лейоміомою матки; визначити особливості соматичного та репродуктивного здоров'я роділь і породіль, ускладнення вагітності, хірургічної допомоги в пологах, стану новонароджених.
Матеріали та методи. Проаналізовано історії хвороб 405 вагітних жінок із лейоміомою матки, із них 205 народили, а 200 перебували на стаціонарному лікуванні в період 2009–2018 рр.
Результати та висновки. Лейоматозні вузли виявлено під час вагітності у 96 (46,8%) пацієнток, лейоміому матки діагностовано до вагітності у 109 (53,2%) жінок. Фіброматозні вузли тіла матки розташовані субсерозно у 59% вагітних, інтрамурально — у 41%. Підслизових вузлів не виявлено. З популяції пацієнток, які народжували, 79 (38,5%) жінок розроджені шляхом операції кесаревого розтину, 53 (25,8%) жінкам проведено консервативну міомектомію. У 7 випадках під час операції кесаревого розтину виконано неповну гістеректомію без додатків, в 1 випадку — екстирпацію матки з трубами. У популяції вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні, лейоматозні вузли виявлено під час вагітності у 86 (43%) жінок, лейоміому матки діагностовано до вагітності у 114 (57%) жінок. Вузли на матці розташовані субсерозно у 56% вагітних, інтрамурально — у 44%. Субмукозних вузлів не виявлено. Також не відмічено маткових кровотеч у зв'язку з лейоміомою. Оперативні втручання у жінок із приводу видалення лейоматозних вузлів під час вагітності проведено тільки в 3 випадках: у 2 вагітних із гігантською інтрамурально-субсерозною фіброміомою; вузли здавлювали, деформували порожнину матки і здавлювали правий сегмент печінки, у третьому випадку діагностовано некроз вузла, розташований субсерозно.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: клініко-статистичний аналіз, лейоміома матки, вагітність та пологи, оперативні втручання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Буянова СН, Логутова ЛС, Гукасян СА, Юдина НВ. (2012). Миомэктомия во время беременности — осознанная необходимость. Материалы VI Всероссийского форума «Мать и дитя». Москва: 20–21.

2. Буянова СН, Логутова ЛС, Щукина НА и др. (2012). Миомэктомия вне и во время беременности: показания, особенности хирургической тактики и анестезии, предоперационная подготовка и реабилитация. Пособие для врачей. Москва: МАКС-Пресс: 18.

3. Васильченко НП, Фириченко ВН. (2015). Лечение больных миомой матки и его эффективность. Акушерство и гинекология. 2: 7–10.

4. Вихляева ЕМ. (2014). О стратегии и тактике ведения больных с миомой матки. Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 3: 21–23.

5. Долик ПС. (2016). Підвищення відновлення репродуктивної функції у жінок з лейоміомою матки після лапароскопічної міомектомії. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. 25; 5 (2): 98–101.

6. Макаренко МВ, Говсєєв ДО, Сиса ОМ, Тян ОВ. (2015). Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у вагітних з лейоміомою матки. Здоровье женщины. 6 (102): 111—113.

7. Мамедова ЗТ, Курбонова МХ, Давлятова ГК, Юлдашева АК. (2009). Акушерская тактика при ведении беременных с миомой матки. Доклады Академии наук Республики Таджикистан. 52; 8: 651—655.

8. Михалевич СИ, Капуста АВ. (2011). Беременность, роды и послеродовой период у женщин с миомой матки. Медицинские новости. 2: 18—25.

9. Петракова СА, Буянова СН, Мгелиашвили МВ. (2009). Возможности миомэктомии в коррекции репродуктивного здоровья женщин с миомой матки. Российский вестник акушера-гинеколога. 1: 30–35.

10. Рожковська НМ, Железов ДН, Коссей ТВ. (2018). Дослідження перебігу вагітності та пологів у жінок, які перенесли реконструктивні операції на матці. Збірник наукових праць ААГУ. 2/42: 138–143.

11. Самсонов АЕ, Рымашевский АН, Волков АЕ, Терехина ЛА. (2013). Особенности влияния миомы матки на течение беременности. Таврический медико-биологический вестник. 16; 2; 1 (62): 205–207.

12. Семеняк АВ, Юзько ОМ, Ніцович ІР. (2018, VІІ). Лейоміома матки та вагітність. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2 (28): 93–98.

13. Смирнова ТА, Павшук ЛИ. (2014). Современные подходы к лечению миомы матки у молодых женщин с целью сохранения репродуктивной функции. Бюллетень сибирской медицины. 13 (1): 145–152.

14. Старцева МН, Цхай ВБ, Гейман АГ. (2007). Ближайшие и отдаленные осложнения при лапароскопическихи операциях в гинекологической практике. Сибирское медицинское обозрение. 3 (44): 83–86.

15. Тихомиров АЛ, Лубин ДМ. (2006). Миома матки. Москва: 176.

16. Хрипунова ГИ. (2011). Тактика родоразрешения беременных с миомой матки. Саратовский научно-медицинский журнал. 7; 2: 401–403.

17. Щукина НА, Буянова СН, Бабунашвили ЕЛ и др. (2012). Взаимосвязь рецепторного статуса половых стероидов, васкуляризации и темпа роста миомы матки. Материалы VI Российского форума «Мать и дитя». Москва: 260–261.

18. Bulun SE. (2013). Uterine fibroids. N Engl J Med. 369 (14): 1344–1355. https://doi.org/10.1056/NEJMra1209993; PMid:24088094.

19. Euzebus Chinonye Ezugwu, Chukwuemeka Anthony Iyoke, Frank Okechukwu Ezugwu, George Ugwu. (2014). Successful pregnancy following myomectomy for giant uterine fibroid in an infertile woman. J reprod infertil. 15; 4: 233–236.

20. Kaymak O. (2009). Myomectomy during cesarean section. Obstet gynecol. 114; 3: 611–615.

21. Kinugasa-Taniguchi Y, Ueda Y, Hara-Ohyagi C. (2011). Impared delivery outcomes in pregnancies following myomectomy compared to myoma-complicated pregnancies. J Reprod Med. 56; 3–4: 142–148.

22. Mas A, Tarazona M, Dasi Carrasco J, Estaca G, Cristobal I, Monleon J. (2017). Updated approaches for management of uterine fibroids. Int J of Womens Health. 9: 607–617. https://doi.org/10.2147/IJWH.S138982; PMid:28919823 PMCid:PMC5592915.

23. Nappi L, Matteo M, Giardina S et al. (2008). Management of uterine giant myoma. Arch gynecol obs. 78 (1): 61–63. https://doi.org/10.1007/s00404-007-0523-1; PMid:18066710

24. Practice Committee of American Society for Reproductive Medicine in collaboration with Society of Reproductive Surgeons. (2008). Myomas and reproductive function. Fertil. Steril. 90; 5: 125–130.

25. Redecha MJr, Mizickova M, Javorka V et al. (2013). Pregnancy after uterine artery embolization for the treatment of myomas: a case series. Arch Gynecol Obstet. 287; 1: 71–76. https://doi.org/10.1007/s00404-012-2512-2; PMid:22907793

26. Vitale SG, Tropea A, Rossetti D et al. (2013). Management of uterine leiomyomas in pregnancy: review of literature. Updates Surg. 30. https://doi.org/10.1007/s13304-013-0198-z

27. Zimmermann A, Bernuit D, Gerlinger C, Schaefers M, Geppert K. (2012). Prevalence, symptoms and management of uterine fibroids: an international internet-based survey of 21,746 women. BMC Women's Health. 12 (1): 6. https://doi.org/10.1186/1472-6874-12-6; PMid:22448610 PMCid:PMC3342149.