- Гемолітико-уремічний синдром як ускладнення інфекційної діареї у дітей: клінічні випадки
Гемолітико-уремічний синдром як ускладнення інфекційної діареї у дітей: клінічні випадки
Modern Pediatrics.Ukraine.2020.3(107):93-98; doi 10.15574/SP.2020.107.93
Пахольчук Т. М.1, Усачова О. В.1, Сіліна Є. А.1, Кляцька Л. І.1, Пахольчук О. П.1, Печугіна В. В.2, Матвеєва Т. Б.2, Литвиненко І. В.3
1Запорізький державний медичний університет, Україна
2КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР, м. Запоріжжя, Україна
3КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР, м. Запоріжжя, Україна
Для цитування: Пахольчук ТМ, Усачова ОВ, Сіліна ЄА, Кляцька ЛІ та інш. (2020). Гемолітико-уремічний синдром як ускладнення інфекційної діареї у дітей: клінічні випадки. Сучасна педіатрія. Україна. 3(107): 93-98; doi 10.15574/SP.2020.107.93
Стаття надійшла до редакції 17.01.2020 р.; прийнята до друку 04.04.2020 р.
Гемолітико-уремічний синдром (ГУС) є важким ускладненням бактеріальних та вірусних діарейних захворювань, однією з причин розвитку у дітей гострої ниркової недостатності, а ефективність його лікування та результат прямо залежить від своєчасності діагностики.
Мета: продемонструвати особливості перебігу ГУС у дітей раннього віку з інфекційною діареєю.
Матеріали і методи. Проаналізовані два випадки ГУС, асоційованого з діарейним синдромом, що був проявом ротавірусної інфекції у одного хворого та проявом токсикозу у другого хворого, а також результати проведеного обстеження і терапію із зазначенням складності діагностики та лікування.
Результати та висновки. В обох випадках захворювання починалось з діарейного синдрому з гемоколітом. У дитини з ротавірусною інфекцією на тлі токсико-ексикозу та гемоколіту прояви ГУС розвинулися на 4-у добу захворювання, а у дитини з гострою кишковою інфекцією нез'ясованої етіології з гемоколітом прояви ГУС розвинулися на 6-у добу лікування. У подальшому хворим проводилося обстеження та лікування в умовах відділення анастезіології, інтенсивної терапії та хроніодіалізу (ВАІТ та ХД) із проведенням гемодіалізу. Хворим було проведено 17 та 14 сеансів гемодіалізу, відповідно. Для виключення тромботичної тромбоцитопенічної пурпури проводилися дослідження в лабораторії Доктора Рьодгера на наявність ADAMTS-13-антитіл. Після проведеного лікування діти були виписані на 56-й та 51-й день. Через три та шість місяців після виписки із стаціонару дітям було проведено повне контрольне обстеження, яке не виявило відхилень від норми за всіма раніше зміненими показниками. Стан їх стабільний. Результати катамнестичного спостереження за дітьми протягом вісьмох місяців свідчать про клініко-лабораторну ремісію. Протягом цього часу діти приймають з метою нефропротекції інгібітори АПФ. Діти залишаються під диспансерним спостереженням із періодичним контролем лабораторних показників протягом наступних п'яти років.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, токсико-ексикоз, кишкова інфекція, гемолітико-уремічний синдром.
ЛІТЕРАТУРА
1. Байко СВ, Сукало АВ. (2016). Факторы риска неблагоприятного исхода гемолитико-уремического синдрома у детей. Нефрология и диализ. 18;4: 404—414.
2. Байко СВ, Сукало АВ, Судновская КА. (2016). Гемолитико-уремический синдром у детей: эпидемиология, особенности клинико-лабораторного течения, лечение и исходы (Одноцентровое исследование). Нефрология и диализ. 18;3: 282—299.
3. Делягин ВМ, Плясунова СА. (2015). Гемолитико-уремический синдром. Consilium medicum. Педиатрия. 3: 23—28.
4. Іванов ДД, Корж ОМ. (2014). Нефрологія в практиці сімейного лікаря. 3-є вид., перероб. і доп. Д.: Видавець Заславський ОЮ: 464.
5. Іванов ДД, Кушніренко СВ. (2014). Дитяча нефрологія: навчально-методичний посібник. Дніпропетровськ: Середняк ТК: 157—163.
6. Карпухина ОА, Крамарь ЛВ, Арова АВ, Невинский АБ. (2015). Гемолитико-уремический синдром как осложнение инфекционных заболеваний у детей: принципы диагностики и лечения. Лекарственный вестник. 9;1(57): 10—16.
7. Козловская НЛ, Прокопенко ЕИ, Эмирова ХМ и др. (2015). Клинические рекомендации по диагностике и лечению атипичного гемолитико-уремического синдрома. Нефрология и диализ. 17(3): 242—264.
8. Маковецкая ГА, Мазур ЛИ, Гасилина ЕС и др. (2011). Мониторинг здоровья детей, перенесших гемолитико-уремический синдром, как фактор профилактики развития и прогрессии хронической болезни почек. Педиатрия. 90;3: 6—12.
9. Недельская СН, Zoltán Prohászka, Ярцева ДА и др. (2019). Гемолитико-уремический синдром в педиатрии: клиническое наблюдение. Педиатрия. Восточная Европа. 7;3: 474—486.
10. Самарін ДВ. (2011). Гемолітико-уремічний синдром у дітей. Ліки України. 2(6): 21—22.
11. Эмирова ХМ, Толстова ЕМ, Каган МЮ и др. (2016). Гемолитико-уремический синдром, ассоциированный с шигатоксин-продуцирующей Esherichia Coli. Нефрология. 20(2): 18—32.
12. An update for atypical haemolyticuraemic syndrome: diagnosis and treatment. Aconsensus document. (2013). Nefrologia. 33(1): 27—45.
13. KDIGO Clinical practice guideline for acute kidney injury kidney international supplements Volume 2/issue 1/ March 2016.
14. Niaudet P, Boyer O0G. (2015). Clinical manifestations and diagnosis of Shiga toxin — producing Escherichia coli (STEC) hemolytic uremic syndrome (HUS) in children. UpToDate.