HEALTH OF WOMAN. 2016.2(108):148–149 
 

Субмукозна міома матки: тактика лікування та відновлення репродуктивної функції 
 

Грідчін С. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики та лікування субмукозної міоми матки у жінок репродуктивного віку на підставі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних та імуногістохімічних особливостей, а також розроблення і впровадження удосконаленого алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів з використанням сучасних ендоскопічних технологій та спрямованої медикаментозної корекції.

Матеріал та методи. Проведено клініко-морфологічне обстеження 60 жінок, яким була виконана консервативна міомектомія. Вони були розподілені на дві групи залежно від методики реабілітаційних заходів. У комплекс проведених методів дослідження входили: клініко-лабораторні методи діагностики; УЗД органів малого таза; гістероскопія; роздільне діагностичне вишкрібання слизової оболонки каналу шийки матки і порожнини матки з подальшим морфологічним дослідженням; імуногістохімічні методи вивчення біомолекулярних маркерів.

Результати. Проведений аналіз найближчих і віддалених результатів субмукозної міомектомії засвідчив, що міомектомія є доцільним і ефективним хірургічним методом лікування.

Заключення. Використання менш інвазивних ендоскопічних доступів за вдосконаленим нами алгоритмом зумовлює більш сприятливий період, скорочує терміни перебування пацієнток в стаціонарі, що у поєднанні з гормонотерапією, призначеною з урахуванням імуногістохімічних досліджень ендо- і міо-метрія, нормалізує менструальну функцію і створює сприятливі умови для реалізації репродуктивної функції жінки.

Ключові слова: міома матки, лікування, репродуктивна функція.

Література:

1. Kirjushchenkov AP. 2012. A myoma of uterus. Doctor 1:2–5.

2. Brehman GI, Mazorchuk BF. 2010. A uterus myoma: psychosomatic aspects, conservative treatment and preventive maintenance.М:220.

3. Frolov II. 2014. Leiomyoma of uterus: morphology and questions etiopatogenesise. Questions of obstetrics, gynecology and perinatology 3;4:76-79.

4. Cobellis L. 2014. Comparison of intramural myomectomy scar after laparotomy or laparoscopy. Int J Gynaecol Obstet. 84 (1):87-93. http://dx.doi.org/10.1016/S0020-7292(03)00301-1

5. Evdokimova VV. 2008. Preventive maintenance and diagnostics trombotical complications after gynecologic operations at patients with antifosfolipide syndrome. diss. cand. sciences: 14.01.01. Kiev:157.

6. Mitkov VV. 2011. A clinical management on ultrasonic diagnostics. M: Vidar. 3:216–218.

7. Samsioe G. 2013. Medical and surgical strategies for treating urogynecological disorders. Int. J. Fertil. 41:135–141.

8. Eicher WB, Muck АО. 2015. Subjektive Beschwerden und hormonelle Reaktionen in den ersten 6 Wochen nach Hysterektomie. Zentralbl Gynдkol. 114:579.