Paediatric surgery.Ukraine.2020.1(66):35-40; doi 10.15574/PS.2020.66.35
Переяслов А. А.¹, Бобак А. І.¹, Никифорук О. М.¹, Стеник Р. В.², Опікан Н. М.¹, Переяслова Ж. М.^3
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
²КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», Україна
³КНП «3-тя міська клінічна лікарня м. Львова», Україна

Для цитування: Переяслов АА, Бобак АІ, Никифорук ОМ, Стеник РВ та ін. (2020). Співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів як маркер гострого апендициту та його деструктивних форм у дітей. Хірургія дитячого віку. 1(66): 35-40; doi 10.15574/PS.2020.66.35
Стаття надійшла до редакції 07. 11.2019 р., прийнята до друку 11.03.2020 р.

Незважаючи на добре відомі класичні симптоми гострого апендициту (ГА), рання діагностика в деяких випадках може бути утрудненою, що зумовлює несприятливі наслідки і, відповідно, вимагає впровадження нових діагностичних критеріїв. Протягом останніх років увагу хірургів привертає співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (СНЛ) як простий і недорогий маркер запального процесу. Проте питання ефективності цього показника для діагностики ГА та його ускладнених форм залишається дискусійним.
Мета: оцінити результати визначення СНЛ для діагностики ГА і визначення його ускладнених форм (перфоративного ГА).
Матеріали і методи. Робота ґрунтується на результатах ретро- і проспективного обстеження 3171 дитини, прооперованої з приводу ГА у І хірургічному відділенні Львівської ОДКЛ «ОХМАТДИТ» упродовж 2009–2018 рр. Контрольну групу склали 146 дітей, госпіталізовані з підозрою на ГА, у яких діагноз не підтвердився. СНЛ визначали при надходженні, а результати порівнювали з даними гістологічного дослідження.
Результати. Показники СНЛ були суттєво вищими у дітей з флегмонозним, гангренозним і перфоративним ГА порівняно з контрольною групою (р<0,001), і лише у пацієнтів із катаральним апендицитом ця різниця не мала статистичної достовірності (р>0,05). Чутливість, специфічність, позитивна прогностична цінність (ППЦ), негативна прогностична цінність (НПЦ), площа під кривою помилок (AUC) та граничний показник СНЛ для діагностики ГА серед усіх дітей були 84,9%, 67,1%, 17%, 98,2%, 0,801 і 2,61 відповідно. Водночас показники чутливості, специфічності, ППЦ, НПЦ, AUC і граничне значення СНЛ для диференціації неускладнених і перфоративних форм апендициту становили 90,3%, 89,9%, 98,9%, 46,4%, 0,832 і 10,24 відповідно.
Висновки. Високі показники СНЛ допомагають виділити пацієнтів не тільки з високою вірогідністю ГА, але й з ускладненими формами захворювання (гангрена або перфорація). Цей показник легко і швидко обчислюється, що має значення при обстеженні дитини у приймальному відділенні, не вимагає додаткових коштів.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, гострий апендицит, діагностика, співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Acarturk G, Acay A, Demir K et al. (2015). Neutrophil-to-lymphocyte ratio in inflammatory bowel disease e as a new predictor of disease severity. Bratisl Lek Listy. 116(4): 213-217. https://doi.org/10.4149/BLL_2015_041; PMid:25773946

2. Adams HL, Jaunoo SS. (2016). Hyperbilirubinaemia in appendicitis: the diagnostic value for prediction of appendicitis and appendiceal perforation. Eur J Trauma Emerg Surg. 42(2): 249-252. https://doi.org/10.1007/s00068-015-0540-x; PMid:26038057

3. Anandalwar SP, Callahan MJ, Bachur RG et al. (2015). Use of white blood cell count and polymorphonuclear leukocyte differential to improve the predictive value of ultrasound for suspected appendicitis in children. J Am Coll Surg. 220(6): 1010-1017. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2015.01.039; PMid:25708747

4. Aneiros B, Cano I, Garcia A et al. (2019). Pediatric appendicitis: age does make a difference. Rev Paul Pediatr. 37(3): 318-324. https://doi.org/10.1590/1984-0462/;2019;37;3;00019; PMid:31241690 PMCid:PMC6868550

5. Bachur RG, Dayan PS, Dudley NC et al. (2016). The influence of age on the diagnostic performance of white blood cell count and absolute neutrophil count in suspected pediatric appendicitis. Acad Emerg Med. 23(11): 1235-1242. https://doi.org/10.1111/acem.13018; PMid:27251399

6. Benito J, Fernandez S, Gendive M et al. (2019). A new clinical score to identify children at low risk for appendicitis. Am J Emerg Med. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2019.05.050; PMid:31171439

7. Çelik B, Nalçacıoğlu H, Özçatal M, Altuner Torun Y. (2019). Role of neutrophil-to-lymphocyte ratio and platelet-to-lymphocyte ratio in identifying complicated appendicitis in the pediatric emergency department. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 25(3): 222-228. https://doi.org/10.5505/tjtes.2018.06709

8. Chen KC, Arad A, Chen KC et al. (2016). The clinical value of pathology tests and imaging study in the diagnosis of acute appendicitis. Postgrad Med J. 92(1092): 611-619. https://doi.org/10.1136/postgradmedj-2015-133865; PMid:27519916

9. Galai T, Beloosesky OZ, Scolnik D et al. (2017). Misdiagnosis of acute appendicitis in children attending the emergency department: the experience of a large, tertiary care pediatric hospital. Eur J Pediatr Surg. 27(2): 138-141. https://doi.org/10.1055/s-0035-1570757; PMid:26745519

10. Goodman DA, Goodman CB, Monk JS. (1995). Use of the neutrophil-lymphocyte ratio in the diagnosis of appendicitis. Am Surg. 61(3): 257-259.

11. Greer D, Bennett P, Wagstaff B, Croaker D. (2019). Lymphopaenia in the diagnosis of paediatric appendicitis: a false sense of security? ANZ J Surg. 89(9): 1122-1125. https://doi.org/10.1111/ans.15394; PMid:31452301

12. Guraya SY, Al-Tuwaijri TA, Khairy GA, Murshid KR. (2005). Validity of leukocyte count to predict the severity of acute appendicitis. Saudi Med J. 26(12): 1945-1947.

13. Hajibandeh S, Hajibandeh S, Hobbs N, Mansour M. (2020). Neutrophil-to-lymphocyte ratio predicts acute appendicitis and distinguishes between complicated and uncomplicated appendicitis: A systematic review and meta-analysis. Am J Surg. 219(1): 154-163. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2019.04.018; PMid:31056211

14. Kariman H, Shojaee M, Sabzghabaei A et al. (2014). Evaluation of the Alvarado score in acute abdominal pain. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 20(2): 86-90. https://doi.org/10.5505/tjtes.2014.69639; PMid:24740332

15. Khan A, Riaz M, Kelly ME et al. (2018). Prospective validation of neutrophil-to-lymphocyte ratio as a diagnostic and management adjunct in acute appendicitis. Ir J Med Sci. 187(2): 379-384. https://doi.org/10.1007/s11845-017-1667-z; PMid:28744697

16. Lindestam U, Almstrom M, Jacks J et al. (2019). Low plasma sodium concentration predicts perforated acute appendicitis in children: a prospective diagnostic accuracy study. Eur J Pediatr Surg. https://doi.org/10.1055/s-0039-1687870

17. Prasetya D, Rochadi, Gunadi. (2019). Accuracy of neutrophil lymphocyte ratio for diagnosis of acute appendicitis in children: a diagnostic study. Ann Med Surg (Lond). 48: 35-38. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2019.10.013; PMid:31687137 PMCid:PMC6820073

18. Reynolds SL. (1993). Missed appendicitis in a pediatric emergency department. Pediatr Emerg Care. 9(1): 1-3. https://doi.org/10.1097/00006565-199302000-00002; PMid:8488136

19. Shimizu T, Ishizuka M, Kubota K. (2016). A lower neutrophil to lymphocyte ratio is closely associated with catarrhal appendicitis versus severe appendicitis. Surg Today. 46(1): 84-89. https://doi.org/10.1007/s00595-015-1125-3; PMid:25686778

20. Silva FR, da Rosa MI, Silva BR et al. (2016). Hyperbilirubinaemia alone cannot distinguish a perforation in acute appendicitis. ANZ J Surg. 86(4): 255-259. https://doi.org/10.1111/ans.12989; PMid:25645202

21. Wang LT, Prentiss KA, Simon JZ et al. (2007). The use of white blood cell count and left shift in the diagnosis of appendicitis in children. Pediatr Emerg Care. 23(2): 69-76. https://doi.org/10.1097/PEC.0b013e31802d1716; PMid:17351404

22. Yu YR, Shah SR. (2017). Can the diagnosis of appendicitis be made without a computed tomography scan? Adv Surg. 51(1): 11-28. https://doi.org/10.1016/j.yasu.2017.03.002; PMid:28797333

23. Zouari M, Jallouli M, Louati H et al. (2016). Predictive value of C-reactive protein, ultrasound and Alvarado score in acute appendicitis: a prospective pediatric cohort. Am J Emerg Med. 34(2): 189-92. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2015.10.004; PMid:26577432