Modern Pediatrics.Ukraine.2020.2(106):50-55; doi 10.15574/SP.2020.106.50
Диннік В. О.
ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», м. Харків

Для цитування: Диннік ВО. (2020). Фізичний і статевий розвиток дівчаток із зони збройного конфлікту як індикатор репродуктивного потенціалу. Сучасна педіатрія. Україна. 2(106): 50-55; doi 10.15574/SP.2020.106.50
Стаття надійшла до редакції 09.10.2019 р.; прийнята до друку 27.02.2020 р.

Сьогодні проблема збереження репродуктивного здоров'я стоїть дуже гостро. Зміни з боку фізичного і статевого розвитку є тими індикаторами, які дозволять ще на ранніх етапах виявити групу високого ризику з формування порушень репродуктивного потенціалу.
Мета: дати характеристику фізичного і статевого розвитку дівчаток із зони збройного конфлікту.
Матеріали та методи. Обстежено 158 дівчаток віком 7–17 років, які постраждали в результаті збройного конфлікту. Проводилась клінічна антропометрія для оцінки фізичного розвитку (зріст стоячи, маса тіла, індекс маси тіла). Основними показниками статевого дозрівання служили виразність вторинних статевих ознак (розвиток молочної залози, лобкового і пахвового оволосіння), час появи першої менструації. Оцінювалася наявність порушень менструальної функції.
Результати. У понад 40% дівчаток із зони збройного конфлікту виявлено дисгармонізацію фізичного розвитку. У 16,5% обстежених відзначалися значні відхилення (<3 і >97 перцентиля) з боку зросту і у 19,0% з боку маси тіла. Найбільш уразливими щодо порушень фізичного розвитку на момент збройного конфлікту виявилися дівчатка, у яких рівень статевого розвитку відповідав препубертату і ранньому пубертату. Встановлено, що майже у третини всіх обстежених дівчаток є відхилення у формуванні статевого розвитку, що в 1,5 рази частіше, ніж в Харківській популяції. У 29,4% дівчаток 10–13 років відзначаються випереджаючі темпи статевого розвитку. У 14,1% підлітків 14–17 років реєструвалося відставання темпів і термінів статевого розвитку. Розлади менструальної функції виявлені у кожної другої пацієнтки (52,8%). Порушення менструального циклу достовірно частіше реєструвалися у дівчаток з дисгармонійним фізичним розвитком (56,8% проти 42,6%, p<0,001).
Висновки. Фізичний і статевий розвиток дітей і підлітків є одними з найважливіших показників здоров'я підростаючого покоління і можуть бути використані як основні найбільш наочні і достовірні критерії для виділення груп високого ризику порушень репродуктивного потенціалу.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи.
На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: фізичний розвиток, статевий розвиток, діти із зони збройного конфлікту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акарачкова ЕС, Вершинина СВ, Котова ОВ, Рябоконь ИВ. (2013). Основы терапии и профилактики стресса и его последствий у детей и подростков. Вопросы современной педиатрии. 12(3): 38–42.

2. Гурьева ВА, Данилова ИМ, Данилова АН. (2008). Репродуктивное здоровье девочек-подростков в городе и сельской местности. Сибирский медицинский журнал. 2: 71–74.

3. Королюк ЕГ. (2011). Патоаутокинез снижения уровня здоровья ребенка, находящегося в условиях хронического социального стресса. Вестник новых медицинских технологий. XVІІІ (4): 270–272.

4. Королюк ЕГ, Жуков СВ. (2009). Влияние хронического социального стресса на уровень здоровья подростков — вынужденных переселенцев. Вестник новых медицинских технологий. XVІ (3): 225–226.

5. Кулаков В.И., Уварова Е.В. (2005). Современные лечебно-диагностические технологии в детской гинекологии. Репродуктивное здоровье детей и подростков. 1: 11-15.

6. Кучма В.Р., Степанова М.И. (2006). Особенности состояния здоровья современных школьников. Вопросы современные педиатрии. 5 (5): 14-21.

7. Радзинский ВЕ, Хамошина МБ, Лебедева МГ, Архипова МП и др. (2010). Девушки-подростки РФ: современные тенденции формирования репродуктивного потенциала: обзор литературы. Сибирский медицинский журнал. 25(4);2: 9–14.

8. Уварова ЕВ, Кулаков ВИ. (2005). Современные проблемы репродуктивного здоровья девочек. Репродуктивное здоровье детей и подростков. 1: 6–10.

9. Хамошина МБ, Лебедева МГ, Вахаюова МИ, Медведкина СД, Гончарова ОА. (2011). Ювенильная гинекология: проблемы и перспективы XXІ века. Вестник репродуктивного здоровья. 2: 30–34.

10. Цуциева ЖЧ. (2009). Коррекция посттравматического стресса у детей. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2 (37): 50–52.

11. Abreu AP, Kaiser UB. (2016). Pubertal development and regulation. Lancet Diabetes Endocrinol. 4(3): 254–264. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(15)00418-0

12. De Sanctis V, Bernasconi S, Bianchin L, Bona G et al. (2014). Onset of menstrual cycle and menses features among secondary school girls in Italy: A questionnaire study on 3,783 students. Indian J Endocrinol Metab.18(1): 84–92. https://doi.org/10.4103/2230-8210.140251; PMid:25538883 PMCid:PMC4266874

13. Jansen EC, Herran OF, Villamor E. (2015). Trends and correlates of age at menarche in Colombia: Results from a nationally representative survey. Economics & Human Biology. 19: 138–144. https://doi.org/10.1016/j.ehb.2015.09.001; PMid:26398849

14. Rigon Franco, Bianchin Luigi, Bernasconi Sergio. (2010). Update on Age at Menarche in Italy: Toward the Leveling Off of the Secular Trend. Journal of Adolescent Health. 46(3): 238–244. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2009.07.009; PMid:20159500

15. Talma H, Schonbeck Y, van Dommelen P, Bakker B et al. (2013). Trends in menarcheal age between 1955 and 2009 in the Netherlands. PloS one. 8(4): 1–7. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0060056; PMid:23579990 PMCid:PMC3620272

16. Tanner JM, Davies PSW. (1985). Clinical longitudinal standards for height and height velocity for North American children. The Journal of Pediatrics. 107(3): 317–329. https://doi.org/10.1016/S0022-3476(85)80501-1