HEALTH OF WOMAN. 2020.1(147): 31–36; doi 10.15574/HW.2020.147.31
Алієва Гюнай Ільхам кизи
Азербайджанський Медичний Університет, м. Баку

Мета дослідження: вивчення синдрому гіпотиреозу як фактора ризику розвитку автономної нейропатії (АН).
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 77 жінок, з яких у 31 діагностований синдром гіпотиреозу, а у 46 – еутиреоїдна патологія щитоподібної залози (ЩЗ). Вік хворих із синдромом гіпотиреозу коливався у діапазоні від 24 до 57 років і в середньому становив 42,4±9,20 року; середній вік хворих групи еутиреоїдної патології ЩЗ дорівнював 40,0±12,22 року (віковий інтервал 20–63 року). Хворим проводили ультразвукове обстеження ЩЗ, визначали рівні глікемії натще, рівень A1c, ТТГ, Т4с, Т3с, вміст креатиніну в крові, а також обчислення СКФ за рівняннями CKD-EPI on line. Крім цього, проводили визначення рівнів антитироглобуліну і антитиропероксидази. Для діагностики АН застосовували пробу Вальсальви і тест «глибоке дихання». Статистичний аналіз проводили за допомогою стандартної комп’ютерної програми Microsoft Excel.
Результати. Стан автономної іннервації був нормальним у 71,0% обстежених групи гіпотиреозу й у 97,8% групи еутиреозу. АН була відсутня як при синдромі гіпотиреозу (0,0%), так і при еутиреоїдній патології ЩЗ (0,0%). При цьому «прикордонний стан» автономної іннервації фіксували у 29,0% обстежених групи синдрому гіпотиреозу і лише у 2,2% обстежених групи еутиреоїдної патології ЩЗ (р=0,0019). Шанс виявити парасимпатичні порушення в групі гіпотиреозу становив 0,409, а в групі еутіреоїдної патології ЩЗ – 0,022.
Заключення. Отже, за наявності гіпотиреозу шанси виявити автономні порушення в 18,409 разу перевищували такі при еутиреоїдній патології ЩЗ, що вимагає відповідної корекції під час планування тактики комплексного лікування.
Ключові слова: автономна нейропатія, синдром гіпотиреозу, еутиреоїдна патологія щитоподібної залози.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Əliyeva G.İ. Avtonom neyropatiya. Azərbaycan Metabolizm Jurnalı, 2018, c.15, №1, s.46-47.

2. Əliyeva G.İ., Qurbanov Y.Z., Mirzəzadə V.A., Novruzova M.S. Avtonom diabetik neyropatiyanın diaqnostikası. Azərbaycan təbabətinin müasir nailiyyətləri, 2017, N4,s.17-23.

3. Azərbaycan Respublikasə Endokrinologiya, Diabetologiya və Terapevnik Təlimat assosiasiyasə./ Şəkərli diabetin diaqnostikasə, profilaktikasə və tibbi yardəm üzrə standartlarə./Bakə, 2017, “Azərdiab” nəəriyatə, 134 s.

4. American Diabetes Assosiation. Standards of Medical Care in Diabetes – 2019.// Diabetes Care, 2019, v.42, Suppl. 1, p.S1-S193. https://doi.org/10.2337/dc19-Sint01

5. Ewing D.J., Martyn C.N., Young R.J., Clarke B.F. The value of cardiovascular function tests: 10 years experience in diabetes. Diabetes Care, 1985, v.8, p.491– 498. https://doi.org/10.2337/diacare.8.5.491; PMid:4053936

6. Мирзазаде В.А. Автономная диабетическая нейропатия (патогенез, клиника, диагностика, лечение): Дисс. … д.м.н. – Баку, 1991. – 341 с.

7. Vinik A.I., Ziegler D. Diabetic Cardiovascular Autonomic Neuropathy. Circulation, 2007, v.115, p.387-397 https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.634949; PMid:17242296

8. Excel 2016 – get it now with an Office 365 subscription. https://products.office.com/en-us/excel

9. MEDCALC easy-to-use statistical software. https://www.medcalc.org/calc/comparison_of_proportions.php

10. Boston University School of Public Health. B. Confidence Intervals for the Risk Ratio (Relative Risk). Boston University School of Public. Date last modified: October 27, 2017. http://sphweb.bumc.bu.edu/otlt/MPH-Modules/BS/BS704_Confidence_Intervals/BS704_Confidence_Intervals8.html

11. Красько О. Статистический анализ данных в медицинских исследованиях. Учебно-методическое пособие. – Минск, 2014. – 126 с

12. Медицинская статистика. http://medstatistic.ru/calculators/calcodds.html

13. MDCALC. CKD-EPI Equations for Glomerular Filtration Rate (GFR).

https://www.mdcalc.com/ckd-epi-equations-glomerular-filtration-rate-gfr