HEALTH OF WOMAN. 2019.9(145): 50–54; doi 10.15574/HW.2019.145.50
Ю.П. Вдовиченко¹, Н.О. Фірсова², В.В. Максимова
¹Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Медичний центр «Ісіда-IVF», м. Київ

Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу рівня антитіл до фосфоліпідів, концентрації прозапальних цитокінів ФНП-α, а також їхнього кореляційного взаємозв’язку зі ступенем тяжкості синдрому затримки розвитку плода (СЗРП) і результатом вагітності.

Матеріали та методи. Проведено обстеження 285 вагітних з СЗРП на наявність антитіл до β₂GPI як найбільш специфічного маркера аутоімунного процесу АФС у термінах вагітності 23–36 тиж. До I групи увійшли 103 (36,1%) жінки з позитивним результатом дослідження на наявність антитіл до β₂GPI, до II групи (контрольної) – 27 вагітних аналогічного віку і терміну гестації з фізіологічним перебігом вагітності.

Для дослідження імунологічного статусу визначали титр антитіл класу IgM і IgG до кардіоліпіну за допомогою імуноферментних тест-систем фірми «Genesis Diagnostics» (Великобританія), титр антитіл класу IgM, IgG до β₂GPI за допомогою тест-систем «Biotech Inc» (США).

Тести для кількісного вивчення людського ФНП-α засновані на методі твердофазного імуноферментного аналізу з використанням специфічних моноклональних антитіл ФНП-α.

Результати. Виявлено статистично значуще підвищення всіх класів антифосфоліпідних антитіл і ФНП-α у вагітних із СЗРП у міру збільшення терміну гестації порівняно з групою контролю. Для вагітних із СЗРП характерно також значне підвищення рівнів АКЛА та антитіл до β₂GPI класу IgG у II триместрі (р<0,05) з тенденцією до збільшення показників у III триместрі. Так, середній рівень АКЛА IgG у II триместрі був підвищений у 12,1 разу; антитіла до β₂GPI IgG – у 7,4 разу. У III триместрі середній рівень АКЛА IgG був в 11,7 разу вище порівняно із середнім рівнем аналогічних показників контрольної групи, а середній рівень антитіл до β₂GPI класу IgG у 7,6 разу перевищував такий у вагітних з фізіологічною вагітністю. Також виявлена статистично значуща пряма кореляційна залежність між ступенем тяжкості СЗРП і рівнем антитіл до β₂GPI IgG (r=0,61; p<0,01), СЗРП і ФНП-α (r=0,41; p<0,01).

Заключення. Результати дослідження дають можливість прогнозувати тяжкість СЗРП залежно від рівня аутоантитіл і показників прозапальних цитокінів ФНП-α, а також визначати інтенсивність і ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: вагітність, антифосфоліпідний синдром, синдром затримки розвитку плода, фактор некрозу пухлини.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алехнович Л.И. Клинико-лабораторные аспекты антифосфолипидного синдрома / Л.И. Алехнович, Ю.И. Степанова // ARS MEDICA. – 2010. – № 4 (24). – С. 23–27.

2. Веропотвелян П.Н. Тромбофилии и беременность / П.Н. Веропотвелян, Н.П. Веропотвелян // Здоровье Украины. – 2011. – № 9/10 (50) – С. 30–34.

3. Кирющенков П.А. Физиология системы гемостаза и ее особенности при неосложненной беременности / П.А. Кирющенков // Эффективная фармакотерапия в акушерстве и гинекологии. – 2010. – № 4. – С.16–20.

4. Макацария А.Д. Антифосфолипидный синдром / А.Д. Макацария, В.О. Бицадзе. – М., 2010. – 32 с.

5. Bouvier S. Comparative incidence of pregnancy outcomes in treated obstetric antiphospholipid syndrome: the NOH-APS observational study / S. Bouvier, E. Cochery-Nouvellon, G. Lavigne-Lissalde et al. // Blood – 2014. – 123. – P. 404–417. https://doi.org/10.1182/blood-2013-08-522623; PMid:24200687

6. De Carolis S. Antiphospholipid syndrome: an update on risk factors for pregnancy outcome / S. De Carolis, S. Tabacco, F. Rizzo et al. // Autoimmun Rev – 2018. – 17. – P. 956–1022. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2018.03.018; PMid:30118899

7. Giasuddin A.S.M. Prevalence of anticardiolipin antibody in Bangladeshi patients with recurrent pregnancy loss / A.S.M. Giasuddin, I. Mazhar, A.M. Mulibul Hag // Bangladesh Med. Res. Counc. Bull. – 2010. – 36. – P. 10–13. https://doi.org/10.3329/bmrcb.v36i1.5446; PMid:21280552

8. Howard J.A. Aspirin in recurrent miscarriage: is there an indication? / J.A. Howard, M.B. Carp // IMAJ. – 2014. – 11. – P. 178–182.

9. Latino J.O, Pregnancy failure in patients with obstetric antiphospholipid syndrome with conventionaltreatment: the influence of a triple positive antibody profile / J.O. Latino, S. Udry, F.M. Aranda et al. // Lupus. – 2017. – 26. – P. 983–991. https://doi.org/10.1177/0961203317692432; PMid:28173738

10. Mekinian A. Outcomes and treatment of obstetrical antiphospholipid syndrome in women with low antiphospholipid antibody levels / A. Mekinian, P. Loire-Berson, P. Nicaise-Roland et al. // J Reprod Immunol. – 2012. – 94. – P. 222–228. https://doi.org/10.1016/j.jri.2012.02.004; PMid:22386067

11. Rezk M, Maternal and fetal outcome in women with antiphospholipid syndrome: a three-year observational study / M. Rezk, R. Dawood, H. Badr // J Matern Fetal Neonatal Med. – 2016. – 29. – P. 4015–4024. https://doi.org/10.3109/14767058.2016.1152254; PMid:26856354

12. Saccone G. Antiphospholipid antibody profile based obstetric outcomes of primary antiphospholipid syndrome: the PREGNANTS study / G. Saccone, V. Berghella, G.M. Maruotti et al. // Am J Obstet Gynecol. – 2017. – 216. – P. 525–536. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.01.026; PMid:28153662

13. Satta R. Antiphospholipid syndrome and pregnancy / R. Satta, G. Biondi // G Ital Dermatol Venereol. – 2019. – 154. – P. 277–285. https://doi.org/10.23736/S0392-0488.18.06152-7; PMid:30375212

14. Szecsi P.B. Haemostatic reference intervals in pregnancy / P.B. Szecsi, M. Jorgensen, A. Klajnbard et al. // Thrombosis And Haemostasis. – 2010 (Mar 31). – Vol. 103 (4). – P. 718–727. https://doi.org/10.1160/TH09-10-0704; PMid:20174768