• Медикаментозні ураження печінки під час вагітності
ua До змісту

Медикаментозні ураження печінки під час вагітності

HEALTH OF WOMAN. 2019.9(145): 43–49; doi 10.15574/HW.2019.145.43
О.М. Гопчук
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев

Висока частота медикаментозних уражень печінки під час вагітності, відсутність єдиних підходів до питань прогнозування, стандартів діагностики та медикаментозної корекції, а також недооцінювання ступеня ризику захворювання для результату вагітності характеризують дану проблему як надзвичайно актуальну і значущу для сучасного акушерства.

Будь-які лікарські засоби у вагітної можуть спричинити медикаментозний гепатит, тому всі вони повинні призначатися вагітним лише за суворими клінічними показаннями. При цьому слід ураховувати генетичну схильність, анамнез і фактори ризику розвитку захворювання, уникати поліпрагмазії і коригувати дози і шляхи уведення застосовуваних препаратів (особливо гормональних), виходячи зі стану печінки. При відхиленнях печінкових показників від норми необхідний ретельний моніторинг медикаментозної терапії зі щомісячним або більш частим визначенням рівня сироваткових трансаміназ, лужної фосфатази, гамма-глутамілтранспептидази і білірубіну.

Тактика ведення вагітних з медикаментозним гепатитом вимагає високої лікарської відповідальності під час ухвалення рішення про пролонгацію вагітності або ж про її переривання, про можливість годування дитини груддю, визначення виду розродження, анестезіологічної допомоги, а також спостереження пацієнтки у післяпологовий період.

Ключові слова: медикаментозні ураження печінки, гепатотоксичність, холестатичний гепатоз вагітних, гострий жировий гепатоз, HELLP-синдром, естрогени, гестагени, сублінгвальний прогестерон, парентеральний прогестерон, гепатопротектори.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Tracking Universal Health Coverage: 2017 Global Monitoring Report. 2017. WHO and the International Bank for Reconstruction and Development: 88.

2. Haflidadottir S, Jonasson JG, Norland H et al. 2014. Long-term follow-up and liver-related death rate in patients with non-alcoholic and alcoholic related fatty liver disease. BMC Gastroenterol. 146:166. https://doi.org/10.1186/1471-230X-14-166; PMid:25260964 PMCid:PMC4182763

3. Беловол АН, Князькова ИИ. 2019. Клиническая фармакология гепатопротекторов. Ліки України. 5-6 (231-232):18-25.

4. Еремина ЕЮ. 2012. Лекарственные поражения печени. Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. 1:16-23.

5. Бабак ОЯ. 2008. Лекарственные поражения печени: вопросы теории и практики. Ліки України. 4 (120):83-88.

6. Радзинский ВЕ, Тотчиев ГФ. 2011. Полипрагмазия при лечении беременных женщин. Фарматека. 13:10-11.

7. Еремина ЕЮ. Лекарственный гепатит беременных. 2014. Интернист – проект для дистанционного усовершенствования врачей. Март [интернет] https://internist.ru/publications/detail/lekarstvennyy-gepatit-u-beremennyh.-eremina-e.yu./

8. Hammad AE. 2016. Women and health security. Wld Hlth Statist. Quart. 49(2):74-7.

9. Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження: колективна монографія, за ред. ЮД Бойчука. 2017. Харків: Вид. Рожко СГ: 488.

10. Дудник СВ, Кошеля ІІ. 2016. Тенденції стану здоров’я населення України. Україна. Здоров’я нації. 4(40):67-77.

11. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України, 2017 рік. 2018. МОЗ України. ДУ УІСД МОЗ України. Київ: МВЦ Медінформ: 458.

12. Савельева ГМ, Сухих ГТ, Серов ВН, Манухин ИБ, Радзинский ВЕ. 2017. Гинекология: национальное руководство. М.: ГЭОТАР-Медиа: 1008.

13. Манухин ИБ, Тумилович ЛГ, Геворкян МА, Манухина ЕИ. 2017. Гинекологическая эндокринология: клин. лекции. М.: ГЭОТАР-Медиа: 296.

14. Хомерики СГ, Хомерики НМ. 2012. Лекарственные поражения печени: учебное пособие для врачей М.: Форте Принт: 40.

15. Маслова АС. 2015. Медикаментозные поражения печени при лечении нарушений репродуктивной функции у женщин. Світ медицини та біології. 3(51):136-142.

16. Холестатический гепатоз беременных: аспекты современной тактики ведения беременности и родов. 2014. Здоровье женщины. 8(94):23-24.

17. Ивашкин ВТ, Широкова ЕН, Маевская МВ, Павлов ЧС, Шифрин ОС и др. 2015. Клинические рекомендации Российской гастроэнтерологической ассоциации и Российского общества по изучению печени по диагностике и лечению холестаза. РЖГГК. 2:41-57. [интернет] http://rsls.ru/files/Guidelines-RSLS-Holestasis-2016-01-03.pdf

18. Зайцев ИВ. 2017. Вирусные гепатиты у женщин репродуктивного возраста. Медичні аспекти здоров’я жінки. 7-8(112-113):47-52.

19. Еремина ЕЮ. 2011. Патология органов пищеварительной системы у беременных. Lambert Academic Publishing. Германия.

20. Howard JW, Jones HW, Wentz AC, Burnett LS. 2017. Novak’s textbook of gynecology. Baltimore: Williams & Wilkins: 919.

21. Ушкалова ЕА, Ткачева ОН, Чухарева НА. 2011. Проблемы безопасности применения лекарственных средств во время беременности и кормления грудью. Акушерство и гинекология. 2:4-7.

22. Rosenstock L, Cullen MR. Brodkin C, Redlich C. 2016. Textbook of Clinical Occupational and Environmental Medicine. 3rd edition. Saunders: 1670.

23. Медведь ВИ. 2017. Медикаментозная терапия во время беременности: риски, ограничения, особенности. Слово о здоровье. Выпуск №9 (июнь) [интернет] https://ozdorovie.com.ua/medikamentoznaya-terapiya-vo-vremya-beremennosti-riski-ogranicheniya-osobennosti/

24. U.S. Food and Drug Administration. Pregnancy labeling. 1979. FDA Drug Bull. 9: 23-24.

25. Хубиева МЮ, Власов АМ, Глаголев СВ и др. 2010. Актуальные проблемы мониторинга эффективности и безопасности медицинской продукции в РФ. Вестник Росздравнадзора. 2: 29-41.

26. Шевченко ЮЛ, Денисова ИН, Кулакова ВН [редакторы]. 2013. Клинические рекомендации, основанные на доказательной медицине: пер. с англ., 2-е изд., испр. М.: ГЭОТАР-Медиа: 1248.

27. Еремина ЕЮ, Герасименко АВ, Герасименко ИВ. 2013. Лекарственные поражения печени у беременных. Медицинский альманах. 1(25):55-59.

28. Голяновський ОВ, Рубінштейн АМ, Бачинська МА. 2015. Ефективність комбінованого застосування сублінгвальної та вагінальної форм мікронізованого прогестерону в терапії загрози передчасних пологів. Здоровье женщины. 8(104):19-24.

29. Радзинский ВЕ [редактор]. 2013. Беременность и роды при экстрагенитальной патологии. М.: ГЭОТАР-Медиа: 567.

30. Борис ЕН, Каминский АВ, Суменко ВВ, Онищик ЛН, Сербенюк АВ. 2015. Сравнительная оценка эффективности применения микронизированного прогестерона перорально, интравагинально и сублингвально в циклах вспомогательных репродуктивных технологий и в І триместре наступивших беременностей. Здоровье женщины. 3(99):162-164.

31. Хомяк НВ, Мамчур ВИ, Хомяк ЕВ. 2014. Клинико-фармакологические особенности современных лекарственных форм микронизированного прогестерона, применяющихся во время беременности. Здоровье женщины. 4(90):162-166.

32. Препараты прогестерона в современной репродуктологии: новые лекарственные формы – новые возможности. Материалы научно-практической конференции с международным участием «Актуальные вопросы репродуктивной медицины в Украине», 23-24 марта 2017 года, г. Днепр. Тематический номер март:41-42. [интернет] http://repo.dma.dp.ua/1679/1/40-422-2-3.pdf

33. Татарчук ТФ, Шевчук ТВ. 2006. Функциональные заболевания печени в практике гинеколога. Здоровье женщины. 3(27):250-260.

34. Мехдиева ЭД. 2016. Гепатоз беременных – что делать. Бюллетень медицинских Интернет-конференций. 6(5):427.

35. Дорофейков ВВ, Борисова ИВ, Тарасова МА, Жесткова НВ и др. 2017. Лабораторная диагностика лекарственно-индуцированных поражений печени при беременности. Трансляционная медицина. 4(3):35-44.

36. Perricone C, de Carolis C, Perricone R. 2012. Pregnancy and autoimmunity: a common problem. Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. 26(1):47-60.

37. Lucena MI, Kaplowitz N, Hallal H et al. 2011. Recurrent Drug-Induced Liver Injury (DILI) with different drugs in the Spanish Registry: The dilemma of the relationship to autoimmune hepatitis. J Нepatol. 19:1136-1142. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2010.12.041; PMid:21338638

38. Сидельникова ВМ. 2013. Подготовка и ведение беременности у женщин с привычным невынашиванием: методические пособия и клинические протоколы. 3-е изд. М.: МЕДпресс-информ: 224.

39. Карр Б, Блэкуэлл Р, Азис Р. 2015. Руководство по репродуктивной медицине: пер. с англ., редактор ИВ Кузнецова. М.: Практика: 832.

40. Акушерство та гінекологія: у 4-х т.: національний підручник за ред. акад. НАМН України, проф. ВМ Запорожана. К.: ВСВ «Медицина»: 1032.

41. Воробйова ІІ, Живецька-Денисова АА, Ткаченко ВБ, Рудакова НВ, Толкач СМ. 2017. Невиношування вагітності: сучасні погляди на проблему (Огляд літератури). Здоровье женщины. 3(119):113-117.

42. Martínez-Uña M, Varelа-Rey M, Mestre D et al. 2015. S-Adenosylmethionine increases circulating very-low density lipoprotein clearance in non-alcoholic fatty liver disease. J.Hepatol. 62(3):673–681. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2014.10.019; PMid:25457203 PMCid:PMC4336596

43. Mueller M, Thorell A, Claudel T et al. 2015. Ursodeoxycholic acid exerts farnesoid X receptor-antagonistic effects on bile acid and lipid metabolism in morbid obesity. J. Hepatology. 6: 1398-1404. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2014.12.034; PMid:25617503 PMCid:PMC4451470