HEALTH OF WOMAN. 2019.8(144): 64–67; doi 10.15574/HW.2019.144.64
Н.М. Кириченко
Сумський державний університет

Ожиріння впливає на серцево-судинну захворюваність та смертність незалежно від статі, етнічної чи расової приналежності. Ожиріння пов’язане із запаленням, розвитком артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, дисліпідемії та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Зміна структури лівого шлуночка при ожирінні призводить до діастолічної дисфункції і, зрештою, до систолічної дисфункції та серцевої недостатності.

Мета дослідження: вивчення особливостей нейрогуморального статусу у жінок з артеріальною гіпертензією (АГ) та діастолічною дисфункцією (ДД) залежно від індексу маси тіла (ІМТ).

Матеріали та методи. Для досягнення мети було обстежено 101 пацієнта, які підписали добровільну згоду на участь у дослідженні. Пацієнти були розподілені на групи згідно з ІМТ: до І групи увійшли 20 пацієнтів з ІМТ до 25 кг/м², до II групи – 22 особи з ІМТ від 30,0 кг/м² до 34,9 кг/м², до III групи включено 34 хворих з ІМТ від 35,0 кг/м² до 39,9 кг/м², до IV групи – 25 хворих з ІМТ більше 40 кг/м². У дослідження долучались пацієнти жіночої статі віком 40–60 років з АГ ІІ стадії 2–3-го ступеня з ДД та збереженою фракцією викиду. Усім групам пацієнтів проводили комплексне клінічне, лабораторне та ультразвукове обстеження. Статистичне оброблення даних виконували з використанням Statistica for Windows версії 6.0.

Результати. Пацієнти з нормальною масою тіла мали достовірно (p<0,05) нижчі рівні атерогенних ліпопротеїдів та тригліцеридів, ніж пацієнти з ожирінням (ОЖ). Особи з ОЖ 3 мали достовірно (p<0,05) вищі рівні загального холестерину, тригліцеридів і ЛПНЩ, ніж пацієнти з груп I–III. Також була визначена достовірна (p<0,05) різниця рівнів адипокінів: зростання рівня лептину і зниження рівня адипонектину при збільшенні маси тіла пацієнтів. Показники прозапальної активності у пацієнтів з ОЖ 3 були достовірно (p<0,05) вищими, ніж у пацієнтів з нормальною масою тіла, а також порівняно з особами з ОЖ 1–2. При цьому рівні зазначених показників у пацієнтів з ОЖ І та ІІ ступеня достовірно не відрізнялися між групами.

Заключення. У жінок з АГ 2-го та 3-го ступеня, ожирінням І–ІІІ ступеня та діастолічною дисфункцією достовірне зниження вмісту в крові адипонектину спостерігається в умовах ІМТ >39,9 кг/м².  При цьому зростання лептинемії має пропорційний характер від І до ІІІ ступеня ожиріння з максимальними показниками в осіб з ІМТ >39,9 кг/м². Також у цих осіб спостерігається достовірне збільшення кількості атерогенних ліпідних фракцій та підвищення вмісту у крові факторів системної запальної відповіді.

Ключові слова: ожиріння, діастолічна дисфункція, артеріальна гіпертензія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Капустник В.А., Костюк И.Ф., Шелест Б.А., Ковалева Ю.А. Изменения содержания цитокинов у больных артериальной гипертензией с ожирением в зависимости от длительности заболевания / В.А. Капустник // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2016. – С. 40–44.

2. Рекомендації з ехокардіографічної оцінки діастолічної функції лівого шлуночка [Електронний ресурс] / [В.М. Коваленко, О.С. Сичов, М.М. Долженко та ін.]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://amosovinstitute.org.ua/wp-content/uploads/2018/11/Rekomendatsiyi-diastola.pdf

3. Хайбуллина З.Р. [и др.]. Биомаркеры системного воспаления и динамика липидного профиля при различной степени ожирения // Universum: Медицина и фармакология : электрон. научн. журн. Хайбуллина З.Р. [и др.]. – 2015. – № 12 (23).

4. Shalimova A., Fadieienko G., Kolesnikova O. et al. The role of genetic polymorphism in the formation of arterial hypertension, type 2 diabetes and their comorbidity //J. Current Pharmaceutical Design (USA), tom 25. – 2019. – Р. 218–227. https://doi.org/10.2174/1381612825666190314124049; PMid:30868946

5. Balsan, Guilherme A., Vieira J.L. et al. (2015). Relationship between adiponectin, obesity and insulin resistance. Revista da Associação Médica Brasileira, 61(1), 72-80. Epub January 00, 2015. https://doi.org/10.1590/1806-9282.61.01.072; PMid:25909213

6. Blomstrand P., Sjöblom P., Nilsson M. et al. (2018). Overweight and obesity impair left ventricular systolic function as measured by left ventricular ejection fraction and global longitudinal strain. Cardiovascular Diabetology, 17(1). https://doi.org/10.1186/s12933-018-0756-2; PMid:30107798 PMCid:PMC6090791

7. Brady T.M. (2016). The Role of Obesity in the Development of Left Ventricular Hypertrophy Among Children and Adolescents. Current hypertension reports, 18(1), 3. https://doi.org/10.1007/s11906-015-0608-3; PMid:26700209 PMCid:PMC4871748

8. Ellulu, Mohammed S. et al. «Obesity and inflammation: the linking mechanism and the complications». Archives of medical science: AMS vol. 13,4 (2017): 851-863. https://doi.org/10.5114/aoms.2016.58928; PMid:28721154 PMCid:PMC5507106

9. Fenk S., Fischer M., Strack C. et al. (2015). Successful Weight Reduction Improves Left Ventricular Diastolic Function and Physical Performance in Severe Obesity. International Heart Journal, 56(2), 196–202. https://doi.org/10.1536/ihj.14-261; PMid:25740581

10. Iwashima Y., Horio T. & Kawano Y. (2010). Role of Adiponectin in Obesity, Hypertension, and Metabolic Syndrome. Current Hypertension Reviews, 6(2), 110–117. https://doi.org/10.2174/157340210791171029

11. Karimian S., Stein J., Bauer B. et al. (2017). Improvement of impaired diastolic left ventricular function after diet-induced weight reduction in severe obesity. Diabetes, Metabolic Syndrome and Obesity: Targets and Therapy, Volume 10, 19–25. https://doi.org/10.2147/DMSO.S124541; PMid:28123309 PMCid:PMC5229165

12. Nagueh S.F., Smiseth O.A., Appleton C.P. et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography: An update from the American society of echocardiography and the European association of cardiovascular imaging. // J Am Soc Echocardiogr. – 2016. – № 4. – P. 277–314. https://doi.org/10.1016/j.echo.2016.01.011; PMid:27037982

13. Owan TE, Hodge DO, Herges RM et al. Trends in prevalence and outcome of heart failure with preserved ejection fraction. N Engl J Med. 2006;355(3):251–259. https://doi.org/10.1056/NEJMoa052256; PMid:16855265

14. Reneau J., Goldblatt M., Gould J. et al. (2018). Effect of adiposity on tissue-specific adiponectin secretion. PLOS ONE, 13(6), e0198889. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0198889; PMid:29924824 PMCid:PMC6010237

15. Santos J., Salemi V., Picard M. et al. (2010). Subclinical Regional Left Ventricular Dysfunction in Obese Patients With and Without Hypertension or Hypertrophy. Obesity, 19(6), 1296–1303. https://doi.org/10.1038/oby.2010.253; PMid:20966911

16. Sparrenberger K., Sbaraini M., Cureau F.V. et al. (2019). Higher adiponectin concentrations are associated with reduced metabolic syndrome risk independently of weight status in adolescents. Diabetology & Metabolic Syndrome, 11(1). https://doi.org/10.1186/s13098-019-0435-9; PMid:31149031 PMCid:PMC6534928

17. Williams B., Mancia G., Spiering W. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal. European Heart Journal, Volume 34, Issue 28, 21 July 2013, Pages 2159–2219. https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht151; PMid:23771844

18. Woodiwiss A.J., & Norton G.R. (2015). Obesity and Left Ventricular Hypertrophy: The Hypertension Connection. Current Hypertension Reports, 17(4). https://doi.org/10.1007/s11906-015-0539-z; PMid:25794954