HEALTH OF WOMAN. 2019.7(143): 39–42; doi 10.15574/HW.2019.143.39

В.О. Бенюк, В.М. Гончаренко, В.Ф. Олешко, О.В. Забудський
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Патологія ендометрія (ПЕ) є однією з найбільш поширених проблем, що ускладнює життя жінки у пізній репродуктивний, менопаузальний та постменопаузальний періоди. На сьогодні доведено, що ПЕ виступає у якості преморбідного фону, на якому маніфестують онкологічні процеси жіночої репродуктивної системи. Особлива роль у верифікації ПЕ належить неінвазивним та інвазивним методам дослідження, діагностична цінність яких не є однаковою.

Мета дослідження: оцінювання діагностичної ефективності основних методів верифікації ПЕ у жінок у пізній репродуктивний та постменопаузальний періоди.

Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 162 жінок з ПЕ. Окрім загальноприйнятого обстеження всім пацієнткам на першому етапі дослідження проводили трансабдомінальну та транспіхвову ультрасонографію (ТПУЗД) з подальшою 3D\4D-ехографією та дослідженням у режимі соноеластографії (ТП-СЕГ). На другому етапі дослідження виконували гістерорезектоскопію з подальшою гістологічною верифікацією отриманого матеріалу.

Результати. За даними ТПУЗД діагноз гіперплазії ендометрія (ГЕ) встановлено у 162 випадках. У 76 (59,4%) пацієнток діагностовано неатипову форму (НФ) ГЕ, у той час як у 52 (40,6%) жінок виявлено атипову форму (АФ) ГЕ. У 34 (20,9%) пацієнток відзначено розбіжність ультразвукового та патогістологічного діагнозу. Частота діагностики ГЕ за допомогою ТП + СЕГ становила 145 (89,5%) випадків, що на 10,5% менше порівняно з ТПУЗД. Підвищену ехогенність ендометрія мали 58 (76,3%) жінок з НФ ГЕ, з АФ ГЕ даний діагностичний критерій встановлено у 42 (80,1%) хворих. Деформацію рельєфу порожнини матки виявлено у 52 (68,4%) пацієнток з НФ ГЕ, у жінок з АФ ГЕ даний ультразвуковий показник виявляли у 38 (73,1%) випадках. Нерівність зовнішнього контуру М-еха визначали у 8 (10,5%) жінок з НФ ГЕ та у 14 (26,9%) жінок з АФ ГЕ (р<0,05). Під час виконання гістерорезектоскопії діагноз ГЕ встановлено у 154 (95,0%) випадках. Для хворих у пост- та пременопаузальний періоди виявились більш характерними фіброзні поліпи.

Заключення. Проведений порівняльний аналіз діагностичних характеристик свідчить, що доповнення ультразвукового дослідження соноеластографією дозволяє зменшити відсоток хибних результатів та підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження під час діагностики гіперплазії ендометрія з 79,0% до 89,5%. Включення в діагностичний алгоритм гістерорезектоскопії дозволяє візуалізувати патологію ендометрія та отримати прицільну біопсію. Це дає можливість підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження з використанням соноеластографії з 89,5% до 95,0%.

Ключові слова: патологія ендометрія, соноеластографія, гіперплазія ендометрія, поліп ендометрія, гістерорезектоскопія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Адамян Л.В., Ткаченко Э.Р., Киселев С.И., Гайдарова А.Х. (2001). Применение современных малоинвазивных технологий и методов визуализации (СКТ) в диагностике и хирургическом лечении гиперпластических процессов и сочетанной гинекологической патологии // Журн. акуш. и жен. бол. 1: 23–25.

2. Герасимович Г.И., Сафина М.Р., Барсуков А.Н. (1993). Оценка прогностических факторов развития рака у больных с кровотечениями на фоне атрофии эндометрия // Акуш.и гинекол. 3: 48–50.

3. Краснова И.А., Соломатина А.А., Мишиева О.И. (2000). Гидросонография как метод ультразвуковой диагностики внутриматочной патологии // Акуш. и гинекол. 6: 30–34.

4. Побединский Н.М., Федорова Е.В., Хохлова И.Д., Липман А.Д. (2001). Полипы эндометрия: особенности внутриматочного кровотока по данным цветового допплеровского картирования и допплерометрии // Ультразвук.и функц. диагностика. 1: 24–31.

5. Посисеева Л.В., Романов В.Н., Шишков Д.Н. (1996). Абляция и резекция эндометрия при лечении гиперпластических процессов у женщин пери- и постменопаузального возраста. Пробл. пери- и постменопаузального периода: Матер. симп. 49–50.

6. Савельева Г.М., Бреусенко В.Г., Каппушева Л.М. (1998). Постменопауза. Физиология и патология // Вестн. Рос. ассоц. акушеров-гинекологов. 2: 45–49.

7. Ханіна О.І. (2013). Епідеміологічна та клінічна характеристика гіперплазій ендометрія на тлі хронічного ендометриту в жінок пременопаузального віку // Світ медицини та біології. 3 (40): 46–48.

8. Anastasiadis P.G., Skaphida P.G., Koutlaki N.G. et al. (2000). Descriptive epidemiology of endometrial hyperplasia in patients with abnormal uterine bleeding. Eur J Gynaecol Oncol. 21 (2): 131–134.

9. Cravello L., d’Ercole C., Azoulay P. et al. (1995). Hysteroscopic treatment of endometrial polyps. Gynaecol. endocrinol. 4(3): 201–205.

10. Feldman S. (1995). Predicting endometrial cancer among olderwomen who present with abnormal vaginal bleeding. Gynecol.Oncol. 56(3): 376–381. https://doi.org/10.1006/gyno.1995.1066; PMid:7705671

11. Freude G., Leodolter S. (1994). Hysteroscopic rollerball endometrialablation combined with hormonal medication, a procedure to prevent hysterectomies in postmenopausal women. Int. J. Gynecol. Obstet. 46: 54.

12. Newell Guy R. (1990) Risk factors for endometrial cancer. CancerBull. 42 (2): 117–118.