HEALTH OF WOMAN. 2019.7(143): 25–30; doi 10.15574/HW.2019.143.25
С.І. Жук¹, Н.В. Пехньо², О.А. Ночвіна^3
1Національна академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Київський міський пологовий будинок № 2
³Центр матері та дитини, м. Вінниця

У статті представлені дані щодо інформативності інструментальних методів дослідження при веденні пацієнток із ЗВУРП/МГВП, зокрема допплерометричного дослідження кровотоку матково-плацентарно-плодового комплексу у поєднанні з кардіотокографічним дослідженням за методом Доуза–Редмана. Проаналізовано діагностичну цінність показників кровотоку у пуповинній артерії, середній мозковій артерії та венозній протоці залежно від терміну вагітності.

Так, спостереження за плодом із ЗВУР, виявленій на ранніх термінах – до 32 тиж, повинно включати допплерометрію венозної протоки, позаяк високорезистентний кровотік в ній (ІП >95%) характеризує початкові зміни стану плода, тоді як нульовий або зворотний кровотік у даній судині свідчить про наявний ацидоз та ризик загибелі плода.

Критичним у веденні вагітності із пізнім типом ЗВУР є поява аномального кровотоку у середній мозковій артерії (СМА). При цьому зниження резистентності у СМА (ІП <5%) при ЗВУР, діагностованій на пізніх термінах, збільшує ризик виникнення несприятливих перинатальних наслідків та потреб у проведенні кесарева розтину, а зниження цереброплацентарного співвідношення (ІП СМА/ІП артерії пуповини) погіршує перинатальні наслідки. Щодо КТГ, то при ЗВУР необхідне її проведення у рамках допологового супроводу з метою контролю за станом плода у поєднанні з допплерометрією матково-плацентарно-плодового комплексу.

Розроблений та впроваджений науково обґрунтований алгоритм ведення вагітності дозволяє провести контроль за перебігом гестаційного періоду, прогнозування патологічного стану плода зі своєчасним розглядом питання про дострокове розродження. Широке впровадження даного алгоритму дозволить суттєво зменшити перинатальну захворюваність та смертність і покращити якість надання акушерської допомоги.

Ключові слова: затримка внутрішньоутробного розвитку, малий для гестаційного віку плід, антенатальний моніторинг плода.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бушуева Э.В. Факторы риска рождения детей с задержкой внутриутробного развития // Саратовский научно-медицинский журнал. 2010; 6 (3): 528-530.

2. Демидов В.Н., Розенфельд Б.Е., Сигизбаева И.К. Значение одновременного использования автоматизированной кардиотокографии и ультразвуковой допплерометрии для оценки состояния плода во время беременности // SonoAce-Ultrasound.2001;9:73-80.

3. Черемисин А.Е. Современное представление о СЗРП (обзор литературы) // Информационный архив.2009; 3 (4):126-129.

4. Хурасева А.Б. Современный взгляд на проблему синдрома задержки внутриутробного развития плода (обзор литературы) // Гинекология. 2007; 9 (5): 40-45.

5. Boers K.E. Disproportionate Intrauterine Growth Intervention Trial At Term: DIGITAT. BMC Pregnancy Childbirth. 2007; 7: 12. https://doi.org/10.1186/1471-2393-7-12; PMid:17623077 PMCid:PMC1933438

6. Figueras, F., Gardosi J. Intrauterine growth restriction: new concepts in antenatal surveillance, diagnosis, and management. Gynecol.2011; 204(4): 288-300. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.08.055; PMid:21215383

7. Morsing E. Cognitive function after intrauterine growth restriction and very preterm birth. Pediatrics. 2011; 127(4): 874-882. https://doi.org/10.1542/peds.2010-1821; PMid:21382944

8. Nancy K. Grote. A Meta-analysis of Depression During Pregnancy and the Risk of Preterm Birth, Low Birth Weight, and Intrauterine Growth Restriction. Arch. Gen. Psychiatry.2010;м 67(10): 10121024. https://doi.org/10.1001/archgenpsychiatry.2010.111; PMid:20921117 PMCid:PMC3025772

9. Ross, Michael G. Adult Sequelae of Intrauterine Growth Restriction. Semin. Perinatol. 2008; 32(3): 213-218. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2007.11.005; PMid:18482624 PMCid:PMC2527863