HEALTH OF WOMAN. 2019.7(143): 22–24; doi 10.15574/HW.2019.143.22

Н.М. Гичка, А.С. Котенок
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

У статті представлено предиктори прогнозування антенатальної загибелі плода, їхнє патогенетичне обґрунтування та можливі ускладнення вагітності при гіпергомоцистеїнемії.

Мета дослідження: пошук прогностичних маркерів та критеріїв виникнення антенатальної загибелі плода для оптимізації ведення вагітності та пологів з усуненням негативних перинатальних наслідків у групі вагітних високого ризику розвитку антенатальної загибелі плода.

Матеріали та методи. У період з 2013 до 2018 р. проведено комплексне обстеження 244 вагітних. Контрольна група – 151 вагітна з неускладненим перебігом гестаційного періоду, без наявності екстрагенітальної патології та ускладнень під час вагітності. В основну групу увійшли 93 пацієнтки з ускладненим перебігом вагітності, у яких виявлені порушення плодово-плацентарних взаємовідносин та високі значення гомоцистеїну.

Результати. У жінок групи високого ризику виникнення антенатальної загибелі плода відзначали збільшення протромбінового індексу та вмісту РФМК, що становить ризик виникнення тромбоутворення та розвитку хронічного ДВЗ-синдрому. Одним з найчастіших ускладнень вагітності в основній групі стали передчасні пологи.

Заключення. Установлено пряму залежність впливу порушень системи гемостазу на перебіг вагітності і тактику розродження у жінок групи високого ризику розвитку антенатальної загибелі плода. Доведено факт, що вагітність на тлі гіпергомоцистеїнемії ускладнюється виникненням пізнього гестозу та хронічної плацентарної дисфункції на тлі загострення екстрагенітальної патології.

Ключові слова: предиктори, антенатальна загибель плода, гіпергомоцистеїнемія, дистрес плода.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аржанова О.Н. Гипергомоцистеинемия у женщин с привычным невынашиванием// РМЖ. Мать и дитя. – 2010. – № 4. – С. 168.

2. Мельник Ю.М. Ранні предиктори плацентарної дисфункції // Здоров’я жінки. – 2016. – № 8 (114). – C. 25–28.

3. Кривицька Г.О. Профілактика перинатальних ускладнень у жінок із синдромом втрати плода: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – Тернопіль, 2019. – 20 с.

4. Madan E., Meyer M.P., Amortequi A. Chorioamnionitis: a study of organisms isolated in perinatal autopsies // Ann Cain Lab Sci. – 1988. – 18. – P. 39–45.

5. Tuomala R.E., Shapiro D.E., Mofenson L.M., et al. Antiretrival therapy during pregnancy and the risk of an adverse outcome // N. Engl. J. Med. – 2002. – 346. – Р. 1863–1870. https://doi.org/10.1056/NEJMoa991159; PMid:12063370

6. Ornoy A., Tenebaum A. Pregnancy outcome following infections by coxsackie, echo, measles, mumps, hepatitis, polio, and encephalitis viruses. // Repod Toxicol. – 2006. – 21. – Р. 446–457. https://doi.org/10.1016/j.reprotox.2005.12.007; PMid:16480851

7. Бутікова О. І. Внутрішньоутробна загибель плода: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. – К., 2003. – 20 с.