Modern Pediatrics.Ukraine.2019.7(103):67-72; doi 10.15574/SP.2019.103.67
Н.В. Банадига
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Для цитування: Банадига НВ. (2019). Диференційна діагностика та лікувальна тактика педіатра при повторних епізодах бронхообструктивного синдрому. Сучасна педіатрія. Україна. 7(103): 67-72; doi 10.15574/SP.2019.103.67
Стаття надійшла до редакції 30.07.2019 р., прийнята до друку 29.10.2019 р.

У статті розглянуто проблему бронхообструктивного синдрому у дітей з позиції поширеності, складності диференційної діагностики у випадку повторних епізодів.
Бронхообструктивний синдром може супроводжувати велику кількість проблем (верхніх відділів травного тракту, серцево-судинну, спадкову і природжену бронхолегеневу патологію тощо), що вимагає клінічного трактування кожного окремого випадку. Особлива увага приділена легеневим та позалегеневим причинам бронхообструктивного синдрому. Зроблено акцент на важливості повноцінного обстеження дитини, ретельного збору анамнезу (хвороби, генетичного, алергологічного), виваженого підходу до вибору необхідних досліджень. Водночас не зменшується вірогідність діагнозу бронхіальної астми, який включає частоту бронхообструктивного синдрому, наявність обтяженого алергологічного і/або генетичного анамнезу, окремі лабораторні показники (еозинофілія та підвищення рівня IgE у крові). Встановлений високий ризик бронхіальної астми у дитини є підставою до застосування пробної протизапальної терапії із використанням антилейкотрієнових препаратів та скерування на консультацію до лікаря-алерголога.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: бронхообструктивний синдром, повторні епізоди, діти, диференційна діагностика, бронхіальна астма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abdullch Al-Shamrani, Khalid Badais, Ayed Alenazi et al. (2019, Jun). Wheezing in children: Approaches to diagnosis and management. Int Pediatr Adolesc Med.6(2): 68-73. https://doi.org/10.1016/j.ijpam.2019.02.003; PMid:31388550 PMCid:PMC6676316

2. Бронхіальна астма в педіатричній практиці: погляд провідних спеціалістів (2017, травень). Здоров'я України. 2.

3. Corinne A. Riddell, Niranjan Bhat, Louis J Bont, William D Dupont et al. (2015). Informing randomized clinical trials of respiratory syncytial virus vaccination during pregnancy to prevent recurrent childhood wheezing: A sample size analysis. PLoS One. 10(5): e0125422.

4. Esposito S, Ierardi V, Daleno C, Scala A, Terranova L, Tagliabue C, Rios WP, Pelucchi C, Principi N. (2014, Oct 18). Genetic polymorphisms and risk of recurrent wheezing in pediatric. BMC Pulm Med.14:162. https://doi.org/10.1186/1471-2466-14-162; PMid:25326706 PMCid:PMC4210469.

5. Granell R, Henderson AJ, Sterne JA. (2016, Oct). Associations of wheezing phenotypes with late asthma outcomes in the Avon Longitudinal Study of Parents and Children: A population-based birth cohort. J Allergy Clin Immunol. 138(4): 1060-1070. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.01.046; PMid:27106203 PMCid:PMC5052126

6. Stephen O, Le Souef P. (2015). The wheezing child: an algorithm. AFM. 44;6: 360-364.

7. Tenevo L, Piazza M, Piacentini G. (2016, Jan). Recurrent wheezing in children. Trans Pediatr. 5(1): 31-36.

8. Turunen R, Vuorinen T, Bochkov Yu, Gern J, Jartti T. (2017, Jun). Clinical and virus surveillance after the first wheezing episode: special reference to rhinovirus A and C species. Pediatr Infect Dis J.36(6): 539-544. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001495; PMid:28027280 PMCid:PMC5472222

9. Wi CI, Krusemark EA, Voge G, Sohn S et al. (2018, Jun). Usefulness of Asthma Predictive Index in Ascertaining Asthma Status of Children Using Medical Records: An Explorative Study. Allergy.73(6):1276-1283. https://doi.org/10.1111/all.13403; PMid:29319899 PMCid:PMC6326096. Epub 2018 Feb 7.