Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 3(79): 10-14; doi 10.15574/PP.2019.79.10

Є.В. Шевчук, А.Ю. Лиманська
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Шевчук ЄВ, Лиманська АЮ. (2019). Активність автоімунного процесу у вагітних із системним червоним вовчаком. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(79): 10-14. doi 10.15574/PP.2019.79.10
Стаття надійшла до редакції 28.04.2019 р.; прийнята до друку 15.09.2019 р.

Останніми роками кількість автоімунних захворювань суттєво зростає у світі, зокрема, в осіб репродуктивного віку. Вагітність є фактором розвитку або загострення автоімунних захворювань.
Мета — визначити спектр антитіл у вагітних із системним червоним вовчаком (СЧВ) залежно від ураження органів-мішеней для встановлення активності автоімунного процесу, а в подальшому — для призначення адекватного лікування і визначення прогнозу.
Пацієнти та методи. Нами обстежено 96 вагітних із СЧВ, серед яких було 34 жінки з антифосфоліпідним синдромом (АФС) і 62 жінки без АФС. У групі жінок із СЧВ без АФС І ступінь активності відмічався у 48 вагітних, ІІ ступінь — у 14 жінок. У жінок із СЧВ у поєднанні АФС І ступінь активності спостерігався у 22 вагітних, ІІ ступінь — у 12 жінок. Спектр автоімунних антитіл визначено за стандартною методикою в лабораторії з європейською сертифікацією.
Результати та висновки. У 75% вагітних із СЧВ ІІ ступеня активності та майже у 60% вагітних із СЧВ І ступеня активності виявляються антитіла до двоспіральної ДНК (dsDNA), які є лабораторним маркером СЧВ і майже не зустрічаються при інших захворюваннях сполучної тканини. Ураження органів-мішеней спостерігаються у всіх досліджуваних вагітних, але значно більший відсоток кардиту та пневмоніту реєструється в жінок із СЧВ ІІ ступеня активності. За нашими даними, існує прямий кореляційний зв'язок між наявністю позитивних антитіл до двоспіральної ДНК (dsDNA) у високих титрах і люпус-нефритом у вагітних із СЧВ ІІ ступеня активності. У групі вагітних із СЧВ і АФС за допомогою кількісного методу оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень виявлено вкрай високий ризик виникнення тромбозів, що обумовлює необхідність ефективної тромбопрофілактики.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: системний червоний вовчак, антифосфоліпідний синдром, вагітні, автоімунні антитіла.

ЛІТЕРАТУРА

1. Давыдова ЮВ, Шевчук ЕВ, Лиманская АЮ, Гармиш ЕА, Огородник АА. (2016). Особенности течения беременности и родов у беременных с системной красной волчанкой и антифосфолипидным синдромом. Перинатология и педиатрия. 2(66): 9—13. doi 10.15574/PP.2016.66.9

2. Carvalheiras G, Vita P, Marta S, Trovao R, Farinha F, Braga J, Rocha G, Almeida I, Marinho A, Mendonca T et al. (2010). Pregnancy and systemic lupus erythematosus: review of clinical features and outcome of 51 pregnancies at a single institution. Clin Rev Allergy Immunol. 38 (2—3): 302—306. https://doi.org/10.1007/s12016-009-8161-y; PMid:19603147

3. Hutter D, Silverman ED, Jaeggi ET. (2010). The benefits of transplacental treatment of isolated congenital complete heart block associated with maternal anti-Ro/SSA antibodies: a review. Scand J Immunol. 72 (3): 235—241. https://doi.org/10.1111/j.1365-3083.2010.02440.x; PMid:20696021

4. Kwok LW, Tam LS, Zhu T, Leung YY, Li E. (2011). Predictors of maternal and fetal outcomes in pregnancies of patients with systemic lupus erythematosus. Lupus. 20 (8): 829—836. https://doi.org/10.1177/0961203310397967; PMid:21543513

5. Lateef A, Petri M. (2012). Management of pregnancy in systemic lupus erythematosus. Nat Rev Rheumatol. 8 (12): 710—718. https://doi.org/10.1038/nrrheum.2012.133; PMid:22907290