HEALTH OF WOMAN. 2019.3(139):22–24;doi 10.15574/HW.2019.139.22

Курташ Н. Я. , Пахаренко Л. В.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Провідним клінічним синдромом у вагітних з HВV-інфекцією є плацентарна дисфункція, яка зумовлена морфологічними і функціональними змінами плаценти і проявляється порушенням стану плода і його розвитку.

Мета дослідження: діагностика перинатальних та акушерських ускладнень у вагітних з HВV-інфекцією на підставі виявлення ехоскопічних відхилень фетоплацентарного комплексу.

Матеріали та методи. Було обстежено 228 жінок у 30–34 тиж вагітності: основна група – 146 вагітних з HВV-інфекцією та контрольна група – 82 вагітні без HBV-інфекції.

Результати. Найбільш поширеним ультразвуковим симптомом у вагітних з гепатитом В було потовщення міометрія, зміни товщини і структури плаценти. Необхідно відзначити наявність низького прикріплення плаценти у жінок з HBV-інфекцією. У жінок основної групи асиметричну форму затримки розвитку плода діагностовано у 21,23±3,38%, субкомпенсовані дихальні рухи – у 34,93±3,95%, субкомпенсовану активність плода – у 41,10±4,07%, а також порушення його тонусу – у 30,14±3,80% за достовірності р<0,05 порівняно з контрольною групою. За наявності інфекції HBV зміни ультразвукової картини були особливо показовими: дострокове дозрівання плаценти 1-го ступеня виявлено у 37,57±4,01%; патологію міометрія у плацентарній зоні – у 44,52±4,11%; поєднання стоншення або потовщення з передчасним дозріванням – у 47,26±4,13%; багатоводдя – у 52,74±4,13% і маловоддя – у 25,34±3,60% (р<0,05).

Заключення. Отже, плацентарна дисфункція, виявлена у вагітних з HВV-інфекцією, розвивається під впливом різних факторів, основним з яких є вірус гепатиту В.

Ключові слова: гепатит В, HBV-інфекція, вагітність, плацента.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Hay J.E. Liver disease in pregnancy / J.E. Hay // Hepatology. – 2008. – Vol. 47, N 3. – P. 1067–1076. https://doi.org/10.1002/hep.22130

2. Hunt K. Definitions and reporting of placental insufficiency in biomedical journals: a review of the literature / K. Hunt, S.H. Kennedy, M. Vatish // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. – 2016. – Vol. 205. – P. 146–149. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2016.08.029

3. Maternal Hepatitis B Infection and Pregnancy Outcomes in the United States: A Population-Based Cohort Study / K.L. Bajema, H.C. Stankiewicz Karita, M.W. Tenforde [et al.] // Open Forum Infectious Diseases. – 2018. – Art No 5 (6). https://doi.org/10.1093/ofid/ofy134

4. Maternal HBsAg carriers and adverse pregnancy outcomes: a hospital-based prospective cohort analysis / Q.Y. Cai, H.Y. Liu, W.H. Han [et al.] // J. Viral. Hepat. – 2019. –https://doi.org/10.1111/jvh.13105.

5. Maternal Hepatitis B Virus Infection and Pregnancy Outcomes: A Hospital-based Case-control Study in Wuhan, China / Z. Wan, A. Zhou, H. Zhu [ et al.] // J. Clin. Gastroenterol. – 2018. – Vol. 52, N 1. – P. 73–78. https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000842

6. Maternal hepatitis B surface antigen carrier status and its impact on neonatal outcomes: a cohort study of 21 947 singleton newborns in China / J. Tan, S. Huang, G. He [ et al.] // J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. – 2017 – Vol. 30, N 18. – P. 2219–2224. https://doi.org/10.1080/14767058.2016.1243098