PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.2(63):64-66; DOI 10.15574/PS.2019.63.64

Сергієнко О. А., Гудименко О. М., Федурко М. С., Можаровський Ю. С.
КУ «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради, Україна

Внутрішньосуглобові переломи шийки променевої кістки зі зміщенням – не рідкість у дитячому віці. Налічується багато методик оперативного лікування даного перелому. Але відкрита репозиція при ідеальному зіставленні уламків часто дає обмеження супінації-пронації внаслідок додаткової травми м’яких тканин і окістя. Тому відновлення даної функції кісток передпліччя особливо важливе у лікуванні даного перелому. При закритій репозиції функція ліктьового суглоба відновлюється значно швидше.

Мета: продемонструвати переваги застосування консервативних методів лікування над оперативними при переломах шийки променевої кістки у дітей на прикладі застосування методики Н.П. Свінухова.

Матеріали та методи. За період з 2004 по 2018 роки у травматологічному відділенні КУ «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» з приводу перелому шийки променевої кістки було проліковано 104 дитини. Лікування даного перелому у гіпсовій пов’язці (без репозиції) виконувалось у 3 (2,8%) дітей, закрита репозиція за методикою Н.П. Свінухова – у 90 (86,5%) дітей, оперативне лікування – у 11 (10,5%) дітей.

Результати та висновки. Показано, що після закритої репозиції функція ліктьового суглоба відновлюється значно краще, ніж після оперативного втручання. Тому дану методику можна рекомендувати як першочерговий засіб усунення зміщення перелому шийки променевої кістки, навіть при значних кутових зміщеннях.

Ключові слова: перелом шийки променевої кістки, закрита репозиція, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Курінний ІМ, Страфун ОС. (2014). Особливості реабілітації хворих із переломами головки променевої кістки після реконструктивних оперативних втручань Тrauma.15;1.

2. Курінний ІМ, Страфун ОС. (2014). Хірургічне лікування хворих з переломами головки променевої кістки та їх наслідками. Вісник ортопедії, травматології та протезування.1: 29–33.

3. Свинухов НП. (1966). Вестник хирургии. 4: 129–135.

4. Hammacher ER, van der Werken C. (1996). Radial head fractures: operative or conservative treatment? The Greek temple model. Acta Orthop Belg. 62;1: 112–5.

5. Van Glabbeek F, Van Riet R, Verstreken J. (2001, Dec). Current concepts in the treatment of radial head fractures in the adult. A clinical and biomechanical approach. Acta Orthop Belg. 67(5): 430–41.

Стаття надійшла до редакції 05.02.2019 р., прийнята до друку 04.06.2019 р.