PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.2(63):23-28; DOI 10.15574/PS.2019.63.23

Вакульчік В. Г., Стацкевіч С. Ю., Політико Д. Д.
ЗО «Гродненський державний медичний університет», Білорусь
ЗОЗ «Гродненська обласна дитяча клінічна лікарня», Білорусь

Точна і своєчасна діагностика гострого апендициту у дітей залишається актуальним питанням. Одним з напрямків є розробка стандартних діагностичних шкал, що включають клінічні симптоми та лабораторні дані.

Мета: аналіз результатів застосування Pediatric Appendicitis Score (PAS) у диференціальнiй діагностицi болю у животі у дітей віком 5–17 років.

Матеріали і методи. Проспективне рандомізоване сліпе клінічне дослідження. Обстежено 326 дітей з болями у животі віком 5–17 років.

Результати. Виявлено, що Pediatric Appendicitis Score має різну діагностичну значущість у рекомендованих діапазонах значень. При висновку «низький ризик ОА» рівень помилок першого роду складе 6% (ДІ 0,0–12,6). Помилки другого роду (негативні апендектомії) складуть 20% (ДІ 7,6–32,4) при значеннях більше 7 балів.

Висновки. Доцільним є подальше дослідження діагностичних можливостей Pediatric Appendicitis Score. Отримані дані диктують необхідність дослідження Pediatric Appendicitis Score у різних вікових групах з метою зниження кількості невизначених висновків, підвищення точності діагностики деструктивних форм.

Ключові слова: гострий апендицит, діти, діагностика, шкала PAS.

ЛІТЕРАТУРА

1. Каминский МН. (2017). Сравнительная оценка и оптимизация клинико-соноскопических шкал острого аппендицита. Хабаровск: 24. http://www.fesmu.ru/SITE/files/editor/file/nauka/avtoref/avtoref_kam.pdf

2. Касимов РР, Мухин АС, Елфимов ДА. (2014). Лечебно-диагностический алгоритм при остром аппендиците у военнослужащих. Информационные технологии в хирургии. 22(1): 89–95. https://doi.org/10.18484/2305-0047.2014.1.89

3. Кушнир АВ, Зуев ВВ. (2015). Ультразвуковая диагностика и компьютерная томография в диагностике острого аппендицита. Бюлл. мед. интернет-конф. 5(5): 627.

4. Магомедова С. (2016). Частота выявляемости острого аппендицита при атипично расположенном червеобразном отростке. Вест. науч. конф. 9 (4): 67–68.

5. Alhamdani YF. (2018). Negative Appendectomy Rate and Risk Factors That Influence Improper Diagnosis at King Abdulaziz University Hospital. Mater. Sociomed. 30(3): 215–220. https://doi.org/10.5455/msm.2018.30.215-220; PMid:30515062 PMCid:PMC6195398

6. Alvarado A. (1986) A practical score for the early diagnosis of acute appendicitis. Annals of emergency medicine. 15(5): 557–564. https://doi.org/10.1016/S0196-0644(86)80993-3

7. Andersson RE, Andersson M. (2008). The Appendicitis Inflammatory Response Score: A Tool for the Diagnosis of Acute Appendicitis that Outperforms the Alvarado Score. World Journal of Surgery. 32(8): 1843–1849. https://doi.org/10.1007/s00268-008-9649-y; PMid:18553045

8. Carroll PJ, Gibson D. (2013). Surgeon-performed ultrasound at the bedside for the detection of appendicitis and gallstones: systematic review and meta-analysis. American journal of surgery. 205(1): 102–108. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2012.02.017; PMid:22748292

9. Chong CF. (2010). Development of the RIPASA score: a new appendicitis scoring system for the diagnosis of acute appendicitis. Singapore Med Journal 51(3): 220–225.

10. Hakkoymaz H, Nazik S, Seyithanoglu M. (2019). The value of ischemia-modified albumin and oxidative stress markers in the diagnosis of acute appendicitis in adults. The American journal of emergency medicine. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30871739 ; https://doi.org/10.1016/j.ajem.2019.03.005; PMid:30871739

11. Kim JS. (2013). Acute Abdominal Pain in Children. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 16 (4): 219–224. https://doi.org/10.5223/pghn.2013.16.4.219; PMid:24511517 PMCid:PMC3915729

12. Lintula H, Pesonen E, Kokki H. (2005). A diagnostic score for children with suspected appendicitis. Langenbeck’s archives of surgery. 390(2): 164–70. https://doi.org/10.1007/s00423-005-0545-8; PMid:15723233

13. Papes D, Srsen MS, Antabak A. (2015). What Is the Acceptable Rate of Negative Appendectomy? Comment on Prospective Evaluation of the Added Value of Imaging within the Dutch National Diagnostic Appendicitis Guideline – Do We Forget Our Clinical Eye? Digestive surgery. 32(3): 181–182. https://doi.org/10.1159/000380772; PMid:25833673

14. Reuben A. (2016). Examination of the abdomen. Clinical Liver Disease. 7(6): 143–150. https://doi.org/10.1002/cld.556; PMid:31041050 PMCid:PMC6490278

15. Salo M. (2014). Appendicitis in Children: Evaluation of the Pediatric Appendicitis Score in Younger and Older Children. Surgery research and practice. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25574500 ; https://doi.org/10.1155/2014/438076; PMid:25574500 PMCid:PMC4276704

16. Sammalkorpi H. (2017). Diagnosis of acute appendicitis: diagnostic scoring and significance of preoperative delay (Doctoral dissertation). Retrieved from: https://helda.helsinki.fi/bitstream/handle/10138/179225/DIAGNOSI.pdf?sequence=1

17. Samuel M. (2001). Pediatric Appendicitis Score. Journal of Pediatric Surgery. https://www.mdcalc.com/pediatricappendicitis-score-pas.

18. Shommu NS, Jenne CN, Blackwood J. (2018). Metabolomic and inflammatory mediator based biomarker profiling as a potential novel method to aid pediatric appendicitis identification. PLOS ONE. 13(3): e0193563. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0193563; PMid:29529041 PMCid:PMC5846776

19. Unal Y. (2018). A new and early marker in the diagnosis of acute complicated appendicitis: immature granulocytes. Turkish journal of trauma & emergency surgery. 24(5): 434–439. https://doi.org/10.5505/tjtes.2018.91661

20. Yap TL, Fan JD, Chen Y. (2019). A novel noninvasive appendicitis score with a urine biomarker. Journal of pediatric surgery. 54(1): 91–96. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2018.10.025; PMid:30391151

Стаття надійшла до редакції 30.03.2019 р., прийнята до друку 12.06.2019 р.