• Роль прозапальних механізмів у виникненні системних порушень у пацієнток з хронічним тазовим болем
ua До змісту

Роль прозапальних механізмів у виникненні системних порушень у пацієнток з хронічним тазовим болем

HEALTH OF WOMAN. 2019.1(137):105–109

Грек Л. П.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України», м. Дніпро

Тазовий біль є однією з найбільш значущих медико-соціальних проблем. Основною патофізіологічною складовою хронічного тазового болю (ХТБ) при генітальному ендометріозі, лейоміомі матки, запальних захворюваннях органів малого таза є «аномальна запальна» реакція, яка супроводжується збільшенням викиду медіаторів болю, зокрема прозапальних цитокінів. Це призводить до серйозних системних порушень жіночого організму.

Мета дослідження: визначення впливу прозапальної активності інтерлейкінів на системні порушення у жінок з ХТБ, зумовленого генітальним ендометріозом у поєднанні з доброякісними гормонозалежними захворюваннями статевих органів.

Матеріали та методи. Обстежено 85 жінок з ХТБ, зумовленого генітальним ендометріозом, лейоміомою матки, гіперплазією ендометрія, хронічним сальпінгітом і оофоритом у різних поєднаннях, та 35 жінок групи порівняння з аналогічною гінекологічною патологією без ХТБ. В оцінюванні больового синдрому використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ), больовий опитувальник Мак-Гілла (MPQ), рівень тривожності і депресії визначали за допомогою шкали Дж. Тейлора і Гамільтона. Вміст рівнів цитокінів (IL-10, IL-6, TNF- α) у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. З метою вивчення молекулярних механізмів розвитку ХТБ встановлювали рівень експресії ER, PGR, Кi-67, VEGF, COX-2 в еутопічному ендометрії імуногістохімічним методом.

Результати. Кореляційний аналіз продемонстрував наявність сильних, різноспрямованих за модулем взаємозв’язків між прозапальною активністю цитокінів та порушеннями психоемоційного статусу, рівнем болю у хворих основних груп порівняно з пацієнтками без тазового болю (р < 0,001). Хронізація тазового болю пов’язана з порушеннями морфогенезу еутопічного ендометрія, що визначали за наявністю статистично значущих прямих кореляцій COX-2 з IL-6 і TNF- α, також прямого кореляційного зв’язку ER з IL-10 і IL-6, що виражалося у збільшенні експресії стероїдних гормонів, проліферації, запальної активності і гіперплазії залозистого епітелію.

Заключення. Доведено вплив прозапальної активності цитокінового каскаду на морфологічні особливості еутопічного ендометрія, асоційованого із процесами проліферації, запалення і гіперплазії залозистого епітелію, у пацієнток із хронічним тазовим болем (ХТБ), зумовленим генітальним ендометріозом у поєднанні з доброякісними захворюваннями статевих органів, що підвищує онкоризики у жінок репродуктивного віку. Активність антиноцицептивної системи відіграє важливу роль у збереженні статусу хронічного больового синдрому і є механізмом формування поведінкових, емоційних розладів, тривожності і депресії.

Ключові слова: хронічний тазовий біль, інтерлейкіни, маркери морфогенезу, генітальний ендометріоз.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Воробьева О.В. Хронические тазовые боли: фокус на миофасциальный болевой синдром мышц тазового дна / О.В. Воробьева // Consilium Medicum. – 2012. – № 6. – С. 14–18.

2. Кузнецова И.В. Хроническая тазовая боль – женская проблема / И.В. Кузнецова // Гинекология. – 2017. – № 3. – С. 62–67.

3. Радзинский В.Н. Роль воспаления и иммунореактивности в развитии болевого синдрома при аденомиозе / В.Н. Радзинский, М.Р. Оразов, Е.Н. Носенко // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. – 2016. – № 1. – С. 32–36.

4. Стеняева Н.Н. Хроническая тазовая боль: психосоматические аспекты / Н.Н. Стеняева, И.А. Аполихина // Consilium Medicum. – 2012. – № 6. – С. 19–20.

5. Цитокины в перитонеальной жидкости и периферической крови больных с сочетанными доброкачественными заболеваниями матки / Л.В. Адамян, Х.З. Гусаева, И.А. Василенко, Т.Ю. Гаврилова [и др.] // Проблемы репродукции. – 2008. – Т. 14, № 6. – С. 16–19.

6. Чернуха Г.Е. Эндометриоз и хроническая тазовая боль: причины и последствия / Г.Е. Чернуха // Проблемы репродукции. – 2011. – № 5. – С. 83–86.

7. Яроцкая Е.Л. Тазовые боли у женщин: вопросы диагностики и лечения. / Е.Л. Яроцкая // Consilium Medicum. – 2016. – № 6. – С. 82–86.

8. Ovarian endometrioma but not deep infiltrating endometriosis is associated with increased serum levels of interleukin-8 and interleukin / C. Chapron, F. Carmona, M.Á. Martínez-Zamora, P. Santulli, M. Martínez-Florensa, F. Lozano, J. Balasch // J Reprod Immunol. – 2012. – N 95. – P. 80–85. https://doi.org/10.1016/j.jri.2012.06.001; PMid:22819248

9. Cheong. Y. Chronic pelvic pain: aetiology and therapy. / Y. Cheong, R. William Stones. // Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. – 2006. – N 20. – P. 695–711. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2006.04.004; PMid:16765092

10. Depression and pain comorbidity: a literature review / M.J. Bair, R.L. Robinson, W. Katon, K. Kroenke // Arch Intern Med. – 2003. – N 163. – P. 2433–45. https://doi.org/10.1001/archinte.163.20.2433; PMid:14609780

11. Depressive symptoms, pain, chronic medical morbidity, and interleukin-6 among primary care patients / E.L. Poleshuck, N.L. Talbot, J.A. Moynihan, B.P. Chapman [et al.] // Pain Med. – 2013. – N 14. – P. 686–691. https://doi.org/10.1111/pme.12089; PMid:23691936 PMCid:PMC5665657

12. Graziottin A. Inflammation and Chronic Pelvic Pain: A Biological Trigger for Depression in Women? / A. Graziottin, S. Skaper, M. Fusco. // J Depress Anxiety. – 2013. – N 3. – Р. 142. https://doi.org/10.4172/2167-1044.1000142

13. Hyperalgesia, nerve infiltration and nerve growth factor expression in deep adenomyotic nodules, peritoneal and ovarian endometriosis / V. Anaf, P. Simon, I.El. Nakadi [et al.] // Hum Reprod. – 2002. – Vol. 17, N 7. – P. 1895–900. https://doi.org/10.1093/humrep/17.7.1895; PMid:12093857

14. Meta-Analysis of Cytokines in Major Depression / Y. Dowlati, N. Herrmann, W. Swardfager et al. // Biol Psychiatry. – 2010. – N 67. – Р. 446–457. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2009.09.033; PMid:20015486