SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.7(95):59-64; doi 10.15574/SP.2018.95.59

Зубченко С. О., Шарікадзе О. В., Маруняк С. Р., Ломіковська М. П., Потьомкіна Г. О.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Сьогодні значно зросла кількість пацієнтів, у тому числі дитячого віку, з ізольованими ангіонабряками (АН) та АН на тлі кропив'янки і свербежу. Часто ці патологічні прояви не купіруються традиційними методами терапії, що вимагає поглиблення знань практичних лікарів щодо етіології і патогенезу даного захворювання. Метою роботи було на клінічних прикладах показати складність діагностичного пошуку та різноманітність проявів АН і хронічної спонтанної кропив'янки у пацієнтів різних вікових груп. Сучасний підхід до класифікації, діагностики, у тому числі диференціальної, та ведення пацієнтів з АН різного ґенезу викладений за ініціативи провідних вчених і лікарів Всесвітньої організації алергологів та Європейської академії алергології і клінічної імунології в оновленому консенсусі «The international WAO/EAACI guideline for the management of hereditary angioedema — The 2017 revision and update». Ознайомлення з цим документом допоможе практикуючим лікарям вчасно верифікувати діагноз і призначити адекватну терапію таким пацієнтам.

Ключові слова: ангіонабряк, хронічна спонтанна кропив'янка, діагностика, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bafunno V, Firinu D, D'Apolito M et al. (2018, Mar). Mutation of the angiopoietin-1 gene (ANGPT1) associates with a new type of hereditary-angioedema. J Allergy Clin Immunol. 141(3):1009—1017. doi 10.1016/j.jaci.2017.05.020. pii: S0091-6749(17)30921-1.

2. Binkley KE, Davis A 3rd. (2000). Clinical, biochemical, and genetic characterization of a novel estrogen-dependent inherited form of angioedema. J Allergy Clin Immunol.106:546—550. https://doi.org/10.1067/mai.2000.108106; PMid:10984376

3. Bork K, Meng G, Staubach P, Hardt J. (2006). Hereditary angioedema: newfindings concerning symptoms, affected organs, and course. Am J Med.119:267—274https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2005.09.064; PMid:16490473

4. Caldwell JR, Ruddy S, Schur PH, Austen KF. (1972). Acquired C1 inhibitordeficiency in lymphosarcoma. Clin Immunol Immunopathol.1:39—52. https://doi.org/10.1016/0090-1229(72)90006-2

5. Ebo DG, Van Gasse AL, Sabato V et al. (2017). Hereditary angioedema in 2 sisters due to paternal gonadal mosaicism. J Allergy Clin Immunol Pract. 6:277—279. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2017.07.002; PMid:28888847

6. Farkas H, Gyeney L, Gidofalvy E, Fust G, Varga L. (1999). The efficacy of short-term danazol prophylaxis in hereditary angioedema patient sundergoing maxillofacial and dental procedures. J Oral Maxillofac Surg. 57:404—408. https://doi.org/10.1016/S0278-2391(99)90280-X

7. Lopez-Lera A, Garrido S, Roche O, Lopez-Trascasa M. (2011). SERPING 1 mutations in 59 families with hereditary angioedema. Mol Immunol.49:18—27. https://doi.org/10.1016/j.molimm.2011.07.010; PMid:21864911

8. Maurer M, Aberer W, Bouillet L et al. (2013). Hereditary angioedemaat-tacks resolve faster and are shorter after early icatibant treatment. PLoS One.8:e53773. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0053773; https://doi.org/10.1371/annotation/ab8fe636-8b5b-420e-9cbf-1bef0a19b63f; PMid:23390491 PMCid:PMC3563637

9. Pedrosa M, Phillips-Angles E, Lopez-Lera A, Lopez-Trascasa M, Caballero T. (2016). Complement study versus CINH gene testing for thediagnosis of type I hereditary angioedema in children. J Clin Immunol.36:16—18. https://doi.org/10.1007/s10875-015-0222-9; PMid:26661330

10. Zanichelli A, Vacchini R, Badini M, Penna V, Cicardi M. (2011). Standard-care impact on angioedema because of hereditary C1 inhibitordeficiency: a 21-month prospective study in a cohort of 103 patients. Allergy.66:192—196. https://doi.org/10.1111/j.1398-9995.2010.02433.x; PMid:21039598

Стаття надійшла до редакції 27.05.2018 р., прийнята до друку 03.11.2018 р.