SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.6(94):47-52; doi 10.15574/SP.2018.94.47

Шевлюк П. П., Гусаков А. Д., Курочкіна Т. І.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України»
КЗ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5», Україна

Однією з частих причин передчасних пологів є внутрішньоутробна інфекція, яка може спричиняти розвиток запальних захворювань у новонароджених дітей, зокрема запалення в середньому вусі. Одним з об'єктивних методів оцінки стану середнього вуха у дітей є акустична імпедансометрія, що допомагає виявити наявність ексудату в барабанній порожнині, який досить часто клінічно нічим себе не проявляє.

Мета: за даними тимпанометрії вивчити стан середнього вуха у новонароджених різного гестаційного віку для виявлення патологічного ексудату і провести порівняльну характеристику показників тимпанограм на частотах 226 і 1000 Гц між доношеними і недоношеними дітьми.

Матеріали і методи. У відділенні патології новонароджених на другому етапі виходжування проведено обстеження функціонального стану середнього вуха у 102 новонароджених дітей. Дослідження проводили за допомогою акустичної імпедансометрії з використанням частоти 226 і 1000 Гц.

Результати. При проведенні тимпанометрії з частотою 1000 Гц було виявлено більшу кількість патологічнх типів тимпанограм порівняно з частотою 226 Гц. Також при проведенні височастотної тимпанометрії вдалося позбутися патологічних типів «D» і «E», які досить часто виявлялися при використанні тону 226 Гц. За результатами статистичної обробки кількісних даних тимпанометрії встановлені нормативні показники для доношених і недоношених дітей.

Висновки. Для виявлення патології середнього вуха у доношених і недоношених дітей доцільно використовувати високочастотну тимпанометрію, яка допомагає виявити приховані процеси у середньому вусі. Функціональні характеристики середнього вуха у недоношених новонароджених, постконцептуальний вік яких досяг 36 тижнів гестації, не відрізняються від таких у доношених дітей.

Ключові слова: недоношені діти, акустична імпедансометрія, тимпанометрія.

ЛИТЕРАТУРА

1. Богомильский МР, Минасян ВС, Самсыгина ГА. (2007). Острый средний отит у новорожденных и грудных детей. Москва: 190.

2. Бондаренко МГ. (2004). Состояние слуховой функции при воспалительных заболеваниях среднего уха у новорожденных и детей грудного возраста с перинатальной гипоксией. Москва: РГМУ: 32.

3. Кочкин РВ. (2006). Импедансная аудиометрия. Москва: Медицина: 48.

4. Лопотко АИ. (2008). Практическое руководство по сурдологии. Санкт-Петербург: Диалог: 274.

5. Минасян ВС. (2004). Особенности заболеваний среднего уха у новорожденных и детей грудного возраста. Москва: РГМУ: 52.

6. Рахманова ИВ, Дьяконова ИН, Шилов БВ, Матроскин АГ. (2015). Тимпанометрия у недоношенных детей в течение первого года жизни. Вестник оториноларингологии. 80(1): 35—38.

7. Рахманова ИВ, Зинкер ГМ, Матроскин АГ и др. (2015). Патология среднего уха у недоношенных детей различного гестационного возраста. Вестник РГМУ. 1: 21—25.

8. Савенко ИВ, Бобошко МЮ. (2014). Экссудативный средний отит у недоношенных детей первых 3 лет жизни. Врач. 2: 56—59.

9. Таварткиладзе ГА, Шматко НД. (2001). Диагностика и коррекция нарушенной слуховой функции у детей первого года жизни. Москва: Полиграф сервис: 60.

10. Таварткиладзе ГА. (2011). Руководство по клинической аудиологии. Москва: Медицина: 676.

11. Шевлюк ПП, Гусаков АД, Красовская НЮ. (2018). К вопросу о содержимом барабанной полости у новорожденных детей. Сучасні медичні технології. 1(36): 25—29.

12. Шевлюк ПП, Гусаков АД, Тертышный СИ. (2018). Состояние миксоидной ткани в барабанной полости у детей разного гестационного пери ода. Журнал ушных, носовых и горловых болезней. 2: 30—34.

13. Alaerts J, Luts H, Wouters J. (2007). Evaluation of middle ear function in young children: clinical guidelines for the use of 226- and 1,000-Hz tympanometry. Otol. Neurotol. 28(6): 727—732. https://doi.org/10.1097/MAO.0b013e3180dca1e5; PMid:17948353

14. Groothuis JR, Sell SH, Wriglil PF, Tliompson JM, Allemeier W. (1979). Otitis media in infancy: tympanometric findings. Pediatrics. 63: 435—442. PMid:571598

15. Lyra e Silva K de A, Novaes B de A, Lewis DR, Carvallo RM. (2007). Tympanometry in neonates with normal otoacoustic emissions: measurements and interpretation. Bras. J. Otorhinolaryngol. 73(5): 633. https://doi.org/10.1016/S1808-8694(15)30123-3

16. Paradise JL, Smith CG, Bluestone CD. (1976). Tympanometric detection of middle ear effusion in infants and young children. Pediatrics. 58(198): 210.

17. Pepeira P, Azevedo M, Testa J. (2010). Conductive impairment in newborn who failed the newborn hearing screening. Braz. J. Otorhinolaryngol. 76(347): 54.

18. Remington JS, Klein JO, Wilson CB, Baker Carol J. (2011). Infectious Diseases of the Fetus and Newborn Infant. Philadelphia: 311—324. https://doi.org/10.1016/B978-1-4160-6400-8.00044-4; https://doi.org/10.1016/B978-1-4160-6400-8.00031-6

19. Swannie EM. (1966). Impedance audiometry in clinical practice. Proc. R. Soc. Med. 59(10): 974.

Стаття надійшла до редакції 17.04.2018 р., прийнята до друку 11.10.2018 р.