- Клінічний досвід застосування препарату «Зіпелор» при лікуванні гострих запальних процесів ротової частини глотки у дітей
Клінічний досвід застосування препарату «Зіпелор» при лікуванні гострих запальних процесів ротової частини глотки у дітей
SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.2(90):124–128; doi 10.15574/SP.2018.90.124
Гавриленко Ю. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Мета: оцінка ефективності та безпечності застосування препарату «Зіпелор» у дітей при лікуванні гострих запальних процесів ротової частини глотки, а також після хірургічних втручань на піднебінних мигдаликах (тонзилектомія, тонзилотомія).
Матеріали і методи. Проведено клінічне обстеження та лікування 65 дітей віком від 5 до 14 років. Групу амбулаторних хворих склали 45 дітей: 15 отримували «Зіпелор», 15 — нітрофурал, 15 — комбінацію цих препаратів. Окремо вивчалася ефективність застосування «Зіпелора» у післяопераційному періоді у 10 дітей; контрольну групу склали 10 дітей.
Результати і висновки. Препарат «Зіпелор» має високу клінічну ефективність та є безпечним засобом лікування гострих запальних процесів ротової частини глотки у дітей. Аерозольну форму «Зіпелору» доцільно також використовувати у післяопераційному періоді для прискорення одужання після тонзилектомії і тонзилотомії, коли полоскання горла викликає болісні відчуття у пацієнта.
Ключові слова: гострі запальні процеси ротової частини глотки, місцеве лікування, Зіпелор.
Література
1. Дранник ГМ, Курченко АІ, Драннік АГ. (2009). Імунна система слизових. Фізіологічна мікрофлора і пробіотики. Київ: Поліграф-Плюс.
2. Заболотько В.М. (головний редактор). (2017). Отоларингологічна допомога дітям 0—17 років включно, що перебувають під наглядом закладів охорони здоров'я сфери управління МОЗ України. 2016 рік. Статистично-аналітичний довідник. Київ.
3. Косаковский АЛ., Гавриленко ЮВ. (2014). Сучасний підхід до лікування гострого і хронічного аденоїдиту у дитячому віці. Український медичний часопис. 1: 71—7.
4. Лайко АА, Косаковський АЛ, Заболотна ДД та ін. (2013). Дитяча оториноларингологія. Київ: Логос.
5. Лайко АА, Мельников ОФ, Журавльов АС та ін. (2011). Хронічний фарингіт: катаральний, гіпертрофічний, атрофічний. Київ: Логос.
6. Лайко АА, Синяченко ВВ, Гавриленко ЮВ, Шух ЛА. (2014). Діагностика та принципи лікування лімфаденопатії голови та шиї. Журнал вушних носових і горлових хвороб. 3: 96—97.
7. Мельников ОФ, Гавриленко ЮВ. (2016). Клинико-иммунологическая эффективность использования препаратов лизак и хепилор при лечении острых фарингитов у детей. Здоровье ребенка. 5(73): 26—30.
8. Brandtzaeg P. (2003). Immunology of tonsils and adenoids. Intern. J. Pediatric Otorhinolaryngology. 6751: 569—576.
9. Daele J, Zicot AF. (2000).Humoral immunodeficiency in upper respiratory trackt infections. Some basic, clinical, therapeutic features. Acta otolaryngol. Belg. 54; 3: 373—378.
10. Ogasamara N, Takano K, Kojoma T. (2014). The regulation of adenoidal epithelial cells in children. The 8th Int. symp. of Tonsills and Mucosal Barriers of the upper airways. Zurich. Abstr. 14.
