SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.2(90):31-36; doi 10.15574/SP.2018.90.31
Колоскова О. К., Безруков Л. О., Шахова О. О.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Мета: оцінити клініко-імунологічні показники бронхіальної астми (БА) у дітей підліткового віку у післянападовому періоді за результатами багаторічного динамічного спостереження.
Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-імунологічне обстеження 42 дітей підліткового віку, що хворіють на БА, у післянападовому періоді, коли у дитини повністю зникали клінічні прояви обструкції бронхів і відмінялися медикаменти, котрі могли вплинути на точність оцінки неспецифічної гіперсприйнятливості до прямих і непрямих стимулів, а також на показники імунологічного статусу організму. У більшості дітей обстеження проводилися багаторазово в динаміці спостереження.
Результати. Виявлено, що абсолютне еозинофільне і нейтрофільне число у кожному конкретному аналізі периферичної крові можна використовувати для визначення загального запального патерну організму. Еозинофільний запальний патерн крові відмічений у 25 (58,8%) дітей, а нейтрофільний — у 17 (41,2%). При цьому еозинофільний патерн запалення супроводжувався високим чи низьким вмістом нейтрофілів у периферійній крові, а нееозинофільний патерн — на тлі низького вмісту еозинофілів з відповідно високим абсолютним числом нейтрофілів крові. Виявлений вірогідний позитивний взаємозв’язок між показниками спонтанного НСТ-тесту еозинофілів, який вказував на те, що запалення бронхів у дітей, хворих на БА, визначається переважно активацією еозинофілів, а стимуляція нейтрофільних лейкоцитів крові, як маркер запалення, носить більш варіативний ситуаційний характер.
Висновки. Основними компонентами, які можуть посилювати неспецифічну гіперсприйнятливість бронхів у підлітків у післянападовому періоді, є наявність виразного еозинофільного патерну запалення (r=0,73), менш значущим слід вважати нейтрофільний патерн запальної реакції організму (r=-0,46) зі стимуляцією цих клітин за даними спонтанного НСТ-тесту (r=-0,56).
Ключові слова: бронхіальна астма, підлітки, еозинофільний патерн.

Література

1. Колоскова ОК, Тарнавська СІ. (2016). Запальні патерни крові як ознака фенотипової неоднорідності бронхіальної астми у дітей. Современная педиатрия. 1(73): 116—119. doi 10.15574/SP.2016.73.116

2. Москаленко ВФ. (ред.) (2009). Біостатистика. — Київ: Книга плюс.

3. Bruijnzeel PL, Uddin M, Koenderman L et al. (2015). Targeting neutrophilic inflammation in severe neutrophilic asthma: can we target the disease-relevant neutrophil phenotype? J Leukoc Biol. 4; 2: 98-104.

4. Dworski R, Simon H, Hoskins A еt al. (2011). Eosinophil and neutrophil extracellular DNA traps in human allergic asthmatic airways. J Allergy Clin Immunol. 127; 5: 1260-1266.

5. Gibson P. (2009). Inflammatory phenotypes in adult asthma: clinical applications. The Clinical Respiratory Journal. 3: 198-206.

6. Gibson PG. (2009). Tackling asthma phenotypes in community studies. Thorax. 64; 5: 369-370.

7. Pelaia G, Vatrella A, Busceti MT. (2015). Cellular mechanisms underlying eosinophilic and neutrophilic airway inflammation in asthma. Hindawi Publishing Corporation Mediators of Inflammation. https://doi.org/10.1155/2015/879783

8. Sol IS, Kim YH, Lee HS et al. (2014). Heterogeneity of asthma according to systemic inflammatory pattern in children. Allergy Asthma Respir Dis. 2(3): 165-170.

9. Wang F, He XY, Baines KJ et al. (2011). Different inflammatory phenotypes in adults and children with acute asthma. Eur Respir J. 38: 567-574.

children with acute asthma. Eur Respir J. 38: 567—574.