SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.1(89):64-72; doi 10.15574/SP.2018.89.64

Квашніна Л. В., Ігнатова Т. Б.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

Мета: вивчення особливостей ліпідного обміну у здорових дітей молодшого шкільного віку.
Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 209 здорових дітей віком 6–9 років з визначенням у сироватці крові: загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїнів низької щільності, ліпопротеїнів дуже низької щільності, ліпопротеїнів високої щільності, аполіпопротеїнів (А1 та В) та їх співвідношення. Оцінку індексу маси тіла проводили з урахуванням віку та зросту дитини. Оцінку сімейного анамнезу, стану фізичної активності, характеру та режиму харчування проводили за допомогою анкетування.
Результати. Виявлено різні порушення ліпідного обміну у 70,5% дітей: підвищення вмісту у крові загального холестерину — у 41,17% дітей, ліпопротеїнів низької щільності — у 26,5% дітей; зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності виявлено у 17,6% дітей, збільшення значення коефіцієнта атерогенності виявлено у 11,8% дітей. Гіпертригліцеридемія відмічалася у 20,6% дітей. Різні види поєднаних дисліпідемій відмічались у 45,5% дітей. Аналіз анкет показав порушення якості і режиму харчування, гіподинамію, обтяжений сімейний анамнез, різні функціональні порушення здоров'я дітей.
Висновки. Група здорових дітей молодшого шкільного віку за станом ліпідного обміну має різні види дисліпідемій. Співвідношення АпоВ/АпоА1 є найбільшим інформативним маркером даних порушень серцево-судинної системи, ендотеліальної функції. Одним із факторів ризику серцево-судинних захворювань є ожиріння, яке спостерігається у 13,9% дітей, надлишкова маса тіла — у 5,6% дітей. Особливістю ліпідного обміну у даній групі дітей була достовірна наявність гіпертригліцеридемії у 15,4% дітей. У всіх обстежених дітей відмічалось порушення режиму та співвідношення основних інгредієнтів з виразним дефіцитом споживання рослинних жирів. Виявлені зрушення ліпідного обміну та особливості життя сучасних школярів є модифікованими факторами, які сприяють розвитку серцево-судинних порушень та потребують своєчасної корекції протягом усіх періодів дитинства.
Ключові слова: діти, дисліпідемія, фактори ризику.

Література

1. Дедов, И.И., Мельниченко, Г.А. (2006). Ожирение. Этиология, патогенез, клинические еаспекты. Руководство для врачей. Москва: МИА.

2. Дробышевская, В.А. (2010). Нарушение липидного обмена у пациентов с алиментарным ожирением. Проблемы здоровья и экологии, 4 (26), 109—114.

3. Квашніна, Л.В., Ігнатова, Т.Б. (2016). Профілактика порушень ендотеліальної функції у дітей у період переходу від здоров'я до синдрому вегетативної дисфункції. Современная педиатрия, 5(77), 16—24. doi10.15574/SP.2016.77.16

4. Лебедькова, С.Е., Евстифеева, Г.Ю. (2011). Політика и стратегия профилактических программ хронических неинфекционных заболеваний. Педиатрия, 90, 1, 112—117.

5. Майданник, В.Г., Москаленко, В.Ф. (редактори) (2007). Первинна артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків. Київ.

6. Майданник, В.Г., Хайтович, М.В., Павлишин Г.А. [та ін.] Поширеність надлишкової маси тіла та підвищеного артеріального тиску серед школярів різних регіонів України. (2013). Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии, 1, 3, 33—39.

7. Мітченко, О.І., Лутай, М.І. (2011). Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування. Методичні рекомендації Асоціації кардіологів України. Київ.

8. Мурашко, Е.В., Степанова, Н.Г., Перминова, Е.В. (2007). Выявление группы риска по развитию сердечно-сосудистой патологии у детей первых двух лет жизни. Бюллетень ВСНЦ СО РАМН, 3 (55),107—108.

9. Оганов, Р.Г. (ред.) (2009). Дислипидемии и атеросклероз. Москва: ГЭОТАР-Медиа.

10. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії: наказ МОЗ України № 1073 від 07.12.2017 р. http:/ www.moz.gov.ua.

11. Сенаторова, Г.С., Чайченко, Т.В. (2012). Особливості діагностики та лікування метаболічного синдрому у дітей. Методичні рекомендації. Київ.

12. Старцева, А.И., Щербакова, М.Ю., Погода, Т.В. (2005). Факторы риска атеросклероза. Педиатрия, 3, 93—95.

13. Щербакова, М.Ю., Синицын, П.А., Петряйкина, Е.Е. (2008). Метаболический синдром — взгляд педиатра. Лечащий врач, 7, 40—42.

14. Щербакова, М.Ю., Старцева, А.И., Самсыгина, Г.А. (2010). Биохимические маркеры атеросклероза у детей группы высокого риска. Педиатрия и неотология, 11, 65—69.

15. Barter P.J., Ballantyne C.M., Carmena R. et al. (2006). Apo B versus cholesterol in estimating cardiovascular risk and in guiding therapy: report of the thirty-person /ten-country panel. J. Intern. Med. 259 (3): 247—258. https://doi.org/10.1111/j.1365-2796.2006.01616.x; PMid:16476102

16. Cali A.M., Caprio S. (2008). Obesity in children and adolescents. J. Clin. Endocrinol. Metab. 93; 1: 31—36. https://doi.org/10.1210/jc.2008-1363; PMid:18987268 PMCid:PMC2585761

17. Eiland L.S., Luttrell P.K. (2010). Use of statins fo rdyslipidemia in the pediatric population. JPPT. 15(3): 160—172. PMid:22477808 PMCid:PMC3018249

18. Giald Twig, Gal Yaniv, Hagai Levine et al. (2016). Bode-Mass Indexin 2.3 Million Adolecents and Cardiovascular Deathin Adulthood. N Engl. J. Med. 374: 2430—2440. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1503840; PMid:27074389

19. McKrindle B.W. (2007). Summary of the American Heart Association's scientifics tatement on drug Therapy of High — Risk Lipid abnormalities in childrenand adolescents. Arteioscler. Thromb. Vasc. Biol. 27: 982—985. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.107.143644; PMid:17442893

20. MeGill HC. Jr., McMahan C.A., Gidding S.S. (2008). Preventing heart disease in the 21st century. Implications of the Pathobiological Determinants of AtherosclerosisinYouth (PDAY) Study. Circulation. 117: 1216—1227. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.717033; PMid:18316498

21. PekKavez Rae-Ellen W., Simons-Morton D.G., de Jesus J.M. (2011). Expert Panel on Integrated Guidelines for Cardiovascular Health and Risk Reduction in Children and Adolescents: Summary Report. Pediatrics 128; 5: 1085—1087.