PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2017.3(71):108-114; doi 10.15574/PP.2017.71.108

Алі Самех Алі
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета — проаналізувати показання до антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту та вивчити її ефективність у дітей з функціональною диспепсією з урахуванням H. pylori CagA-статусу та забезпечення вітаміном D.
Пацієнти та методи. Обстежено 60 дітей (основна група) у віці 6–17 років із функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori, які отримували дві модифіковані схеми антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту. В групі порівняння (n=62) 32 дитини не отримували таку терапію, решта дітей отримували стандартну 7-денну потрійну терапію на основі лансопразолу. Для діагностики функціональної диспепсії використовували загальноприйнятий алгоритм. У дослідження включили дітей з функціональною диспепсією, в яких у подальшому тестування на H. pylori-інфікування було позитивним і базувалося на неінвазивних методах. На етапі планування антигелікобактерної терапії аналізували перебіг хвороби для встановлення її основного чинника без урахування факту H. pylori-інфікування. На момент призначення такої терапії співставляли її ризики та переваги. Для верифікації H. pylori-інфікування дитини з функціональною диспепсією при гастродуоденоскопії отримували 4–6 біоптатів слизової оболонки шлунка для мікроскопічного дослідження та швидкого уреазного тесту: у разі виявлення Н. pylori в біоптатах остаточно приймали рішення призначити антигелікобактерну терапію цій дитині. Усім дітям визначали сумарні антитіла до антигену Н. pylori CagA, а також 25-гідроксихолекальциферол (вітамін D).
Результати. В основній групі виявлено сумарні антитіла до антигену Н. pylori СаgA сироватки крові у 40 дітей і не виявлено у 20 дітей: 40 дітей мали Н. pylori СаgA«+»-статус, а 20 дітей — статус Н. pylori CagA«-». В основній групі у 22 дітей встановлено нормальне забезпечення вітаміном D, у 38 — знижене забезпечення або дефіцит вітаміну D. В основній групі показник успішної ерадикації становив 78,3%. Проведено порівняльну оцінку двох модифікованих схем антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту — 10-денної послідовної антигелікобактерної терапії з ад'ювантною складовою у вигляді препарату вітаміну D і 7-денної трикомпонентної антигелікобактерної терапії: показник успішної ерадикації H. pylori становив 73,3% і 83,3% відповідно. Цей показник у І групі з урахуванням статусу Н. pylori CagA«+» і статусу Н. pylori CagA«-» склав 92,5% і 50% відповідно, а з урахуванням забезпечення вітаміном D: у дітей зі зниженим і з нормальним забезпеченням — 76,3% і 81,8% відповідно. Ефективність стандартної 7-денної трикомпонентної антигелікобактерної терапії становила 70%: у дітей зі статусом Н. pylori CagA«+» і зі статусом Н. pylori CagA«-» — 95,2% і 11,1% відповідно; у дітей зі зниженим і з нормальним забезпеченням вітаміном D — 66,7% і 80% відповідно.
Висновки. У дитини з функціональною диспепсією необхідно індивідуалізувати показання до антигелікобактерної терапії, зваживши її ризик і переваги: одночасна ерадикація у членів сім'ї з Н. pylori-залежними станами в родичів I і II лінії; виявлення Н. pylori в біоптатах слизової оболонки шлунка; власне інфікування Н. pylori CagA«+». У дітей з функціональною диспепсією як 10-денна послідовна антигелікобактерна терапія, так і 7-денна трикомпонентна антигелікобактерна терапія на основі препарату вісмуту забезпечують високий показник ерадикації Н. pylori. Ефективність ерадикації Н. pylori залежить від предикторів ефективності антигелікобактерної терапії — CagA-статусу і забезпечення організму дитини вітаміном D, і не залежить від клінічного варіанту функціональної диспепсії. Дітям з Н. pylori CagA«-»-статусом у поєднанні зі зниженим забезпеченням або дефіцитом вітаміну D доцільно включати в якості ад'ювантної складової препарат вітаміну D у дозі 2000–3000 МО/доба до 10-денної послідовної антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту для підвищення ефективності ерадикації Н. pylori.
Ключові слова: функціональна диспепсія, Н. pylori CagA-статус, послідовна антигелікобактерна терапія, вісмуту субцитрат, 25-гідроксихолекальциферол, діти.

Література

1. Биопсихосоциальная модель функциональньх расстройств желудочно-кишечного тракта: что нового в этиологии, патогенезе, диагностике и лечении? / Д.В. Печкуров, А.А. Тяжева, Ю.Е. Алленова, Е.А. Шахматова // Вопросы детской диетологии. — 2014. —№ 12 (1). — С. 61—65.

2. Васильев Ю.В. Функциональная диспепсия. Современное представления о проблеме и возможности терапии / Ю.В. Васильев // Медицинский совет. — 2013. — № 10.

3. Волосовець О.П. Вплив проведення антигелікобактерної терапії Н.pylori-інфікованим батькам на рівень реінфекції Н. pylori в дітей із досягнутою ерадикацією / О.П. Волосовець, С.Д. Салтанова // Здоровье ребенка. — 2012. — № 2 (37). — С. 25—27.

4. Волошин К.В. Сравнительный анализ моторно-эвакуаторной и кислотообразующей функций желудка у детей с различными клиническими вариантами функциональной диспепсии. Актуальні проблеми сучасної медицини / К.В. Волошин // Вісник української медичної стоматологічної академії. — 2015. — № 4 (52). — С. 50—56.

5. Майданник В.Г. Римські критерії III (2006) діагностики функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей / В.Г. Майданник // ПАГ. — 2007. — № 3. — С. 5—14.

6. Майданник В. Г. Римські критерії IV (2016): що нового? / В. Г. Майданник // МПАГ. — 2016. — № 10 (1). — С. 8—18.

7. Comparison of gastric relaxation and sensory functions between functional dyspepsia and healthy subjects using novel drinking-ultrasonography test / T. Hata, M. Kato, T. Kudo, S. Ono [et al.] // Digestion. — 2013. — Vol. 87. — P. 34—39. https://doi.org/10.1159/000343935; PMid:23343967

8. Drossman D. The functional gastrosntestinal disorders and the Rome III process / D. Drossman // Gastroenterology. — 2006. — Vol. 130 (5). — Р. 1377—1390. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2006.03.008; PMid:16678553

9. Drossman D. Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features, and Rome IV / D. Drossman // Gastroenterology. — 2016. — Vol. 150 (6). — P. 1262—1279. https://doi.org/10.24890/pc

10. Evidence based guidelines from ESPGHAN and NASPGHAN for Helicobacter pylori infection in children / S. Koletzko, N. Jones, K. Goodman[et al.] // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2011. — Vol. 53. —P. 230—243. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3182227e90

11. Functional gastrointestinal disorders: child/adolescent / J. Hyams, C. Di Lorenzo, M. Saps [et al.] // Gastroenterology. — 2016. — Vol. 150. — P. 1456—1468. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.015; PMid:27144632

12. Helicobacter pylori eradication is beneficial in the treatment of functional dyspepsia / P. Malfertheiner, J. Mossner, W. Fischbach [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 18. — P. 615—625. https://doi.org/10.1046/j.1365-2036.2003.01695.x; PMid:12969088

13. Helicobacter pylori therapy in children: a focus on proton pump inhibitors / C. Chiesa, C. Anania, L. Pacifico [et al.] // Chemotherapy. — 2011. — Vol. 57 (1). — P. 85—93. https://doi.org/10.1159/000323619; PMid:21346353

14. Joint ESPGHAN/ NASPGHAN Guidelines for the Management of Helicobacter pylori in Children and Adolescents (Update 2016) / N. Jones, S. Koletzko, K. Goodman [et al.] // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2017. — Vol. 64 (6). — P. 991—1003. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001594; PMid:28541262

15. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis / K. Sugano, J. Tack, E. Kuipers [et al.] // Gut. — 2016. — Vol. 64 (9). — P. 1353—1367. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2015-309252; PMid:26187502 PMCid:PMC4552923

16. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V / Florence Consensus Report / P. Malfertheiner, F. Megraud,C. O'Morain [et al.] // Gut. — 2016. — P. 1—25. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-312288

17. Prevalence of functional gastrointestinal disorders in Colombian school children / M. Saps, D. Nichols-Vinueza, J. Rosen, C. Velasco-Benitez // J. Pediatr. — 2014. — Vol. 164. — P. 542—545. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2013.10.088; PMid:24332822

18. Rome II: A multinational consensus document on functional gastrointestinal disorders / D. Drossman, E. Corazziari, N. Talley [et al.] // Gut. — 1999. — Vol. 45 (2), T. II. — P. 1—1181.

19. S3-Leitlinie «Helicobacter pylori und gastroduodenale Ulcuskrankheit» der DGVS. Z. / W. Fischbach, P. Malfertheiner, J. Hoffmann [et al.] // Gastroenterol. — 2009. — Vol. 47. — P. 68—102. https://doi.org/10.1055/s-0028-1109062; PMid:19156594

20. Standard triple and sequential therapies for Helicobacter pylori eradication: an update / A. Zullo, C. Hassan, L. Ridola [et al.] // Eur. J. Intern. Med. — 2013. — Vol. 24 (1). — P. 16—19. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2012.07.006; PMid:22877993