HEALTH OF WOMAN. 2017.8(124):32–34; doi 10.15574/HW.2017.124.32 

Возіанов С. О., Захараш М. П., Захараш Ю. М., Севастьянова Н. А., Чабанов П. В., Угаров В. Ю., Репринцева А. С.
ДУ «Інститут урології НАМН України», м. Київ
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
КНП «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 2» Солом’янського району, м. Київ

Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики та лікування жінок з гіперактивним сечовим міхуром, поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки.
Матеріали та методи. У дослідження були включені 73 жінки. Під час оцінювання симптомів клінічних проявів та даних ЕМГ та УФМ було визначено дві групи хворих: перша група – жінки з підвищеним тонусом нервово-м’язових структур за гіперкінетичним типом; друга група – жінки з підвищеним тонусом нервово-м’язових структур за гіпокінетичним типом. У першій групі були обстежені 37 жінок, середній вік яких становив 44,5±2,3 року, а тривалість захворювання – 16,7±1,6 міс. У другу групу дослідження увійшли 36 жінок, середній вік яких становив 43,4±2,1 року, а середня тривалість захворювання – 19,7±1,5 міс.
Результати. Проведене лікування засвідчило клінічно високу ефективність застосування електростимуляції залежно від стану тонусу нервово-м’язових структур нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки, що підтверджено даними УФМ та ЕМГ.
Заключення. Отримані дані дозволили розробити та оптимізувати методи лікування жінок з гіперактивним сечовим міхуром, поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки.
Ключові слова: нейрогенні розлади сечовипускання, нейрогенна дисфункція кишечнику, детрузор, урофлоуметрія, електроміографія.

Література:
1. Blandon R.E., Bharucha A.E., Melton L.J., 3rd, Schleck C.D., Zinsmeister A.R., Gebhart J.B. Risk factors for pelvic floor repair after hysterectomy. Obstet Gynecol. 2009. 113(3): 601–8. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181998998; PMid:19300323 PMCid:PMC2720564

2. Nurko S. Coexistence of constipation and incontinence in children and adults / S. Nurko, S.M. Scott // Best Practice & Research Clinical Gastroenterology. – 2011. – Vol. 25, № 1.– P. 29–41. https://doi.org/10.1016/j.bpg.2010.12.002; PMid:21382577 PMCid:PMC3050525

3. Diagnosis and Treatment of Overactive Bladder (Non-Neurogenic) in Adults: AUA/SUFU Guideline / E.A. Gormley, D.J. Lightner, K.L. Burgio[et al.] // The Journal of Urology. – 2012. – Vol. 188, Issue 6, Supplement. – P. 2455–2463. https://doi.org/10.1016/j.juro.2012.09.079; PMid:23098785

4. Samaranayake C.B., Luo C., Plank A.W., Merrie A.E., Plank L.D., Bissett I.P., 2010. «Systematic review on ventral rectopexy for rectal prolapse and intussusception.». Colorectal disease : the official journal of the Association of Coloproctology of Great Britain and Ireland 12 (6): 504–12. https://doi.org/10.1111/j.1463-1318.2009.01934.x; PMid:19438880

5. Abrams P., Andersson K.E., Birder L. et al. Fourth International Consultation on Incontinence Recommendations of the International Scientific Committee: Evaluation and treatment of urinary incontinence, pelvic organ prolapse and fecal incontinence. Neurourol Urodyn. 2010; 29:213–240. https://doi.org/10.1002/nau.20870; PMid:20025020

6. Stohrer M, Castro-Diaz D, Chartier-Kastler E, Kramer G, Mattiasson A, Wyndaele JJ. Guidelines on neurogenic lower urinary tract dysfunction. Prog Urol. 2007 May: 17:703–55. PMid:17622104