Всього два тижні перерви в регулярних заняттях можуть стати причиною розвитку центрального ожиріння, яке, в свою чергу, є чинником ризику для хронічних захворювань, таких, як діабет 2 типу.

У дослідженні брало участь 28 здорових людей, середній вік був близько 25 років. Всі вони були фізично активні і не схильні до ожиріння – проходили як мінімум 10 тисяч кроків щодня і мали індекс маси тіла близько 25. Активність в ході експерименту вимірювалась за допомогою браслета.

Перед початком роботи і після неї дослідники підрахували вага м'язів і жиру у всіх молодих людей, перевірили функції мітохондрій, щоб дізнатися, як у учасників регулюється енергія і як швидко вони відновлюються після вправ. Експеримент мав на увазі різке зниження активності на термін в два тижні – все це час учасники проходили близько 1500 кроків в день, на 80% менше, ніж раніше.

Якщо до експерименту молоді люди присвячували спорту в середньому 161 хвилину щодня, то в процесі цей показник знизився до 36 хвилин, а в час, що звільнився люди вели сидячий спосіб життя.

У період неактивності вага скелетних м'язів у учасників знизився, а жиру в тілі, навпаки, стало більше, причому він був сконцентрований на животі – це було так зване «центральне ожиріння», більш небезпечне, ніж периферичний. Всі молоді люди стали менше витривалими, їх серця і легені не витримували звичайних навантажень.

Всі ці зміни є факторами ризику розвитку метаболічного синдрому, хронічних захворювань і передчасної смерті.

Джерело: http://medportal.ru