SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2014. 7(63):28–33; doi 10.15574/SP.2014.63.28 

Пошук шляхів покращення ефективності лікування дітей із синдромом дефіциту уваги-гіперактивності

Резніченко Ю. Г., Бєлай І. М.

УДК: 616.8P008.61P053.2

Мета: покращення ефективності лікування дітей із синдромом дефіциту уваги/гіперактивності.

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилось 112 дітей віком від 7 до 17 років: у 88 з них був діагностовано синдром дефіциту уваги/гіперактивності; 24 здорові дитини склали контрольну групу. 63 дитини із синдромом дефіциту уваги/гіперактивності склали 2 дослідні групи (отримували один або два курси Гліциседу), 25 дітей — групу порівняння (традиційне лікування).

Результати. Застосування Гліциседу в комплексній терапії синдрому дефіциту уваги/гіперактивності сприяє значному зменшенню різноманітних симптомів захворювання. Найкращі результати були в групі дітей, які в комплексній терапії отримали два курси Гліциседу. Під впливом препарату протягом трьох місяців у хворих покращувався енергетичний обмін клітин, зменшувалася активність перекисного окислення ліпідів, нормалізувалися функціонування клітинних мембран і електрокардіограма та покращилася шкільна успішність.

Висновки. Застосування препарату Гліцисед® в комплексній терапії хворих із синдромом дефіциту уваги/гіперактивності дозволяє покращити клінічну картину захворювання, енергетичний обмін клітин, зменшити активацію перекисного окислення ліпідів, рівень ендотоксикозу, підвищити проникність еритроцитарних мембран. Для досягнення суттєвого клініко-лабораторного ефекту необхідно проводити декілька курсів терапії Гліциседом.

Ключові слова: синдром дефіциту уваги/гіперактивності, лікування, Гліцисед®.

Література:

1. Додхоев Д. С. Особенности проницаемости эритроцитарных мембран и сорбционная способность эритроцитов у здоровых доношенных новорожденных детей и их матерей / Д. С. Додхоев // Физиол. человека. — 1998. — Т. 24, № 2. — С. 135—137.

2. Екосистема великого промислового міста та діти першого року життя / Лук'янова О. М., Резніченко Ю. Г., Антипкін Ю. Г. [та ін.]. — Запоріжжя : Дике поле, 2005. — 222 с.

3. Ефективність пантокальцину в лікуванні вегетативних дисфункцій та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей / Майданник В. Г., Мітюряєва І. О., Кухта Н. М. [та ін.] // ПАГ. — 2008. — № 5. — С. 42—46.

4. Коробейникова Э. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Э. Н. Коробейникова // Лаб. дело. — 1989. — № 7. — С. 8—9.

5. Мартинюк В. Ю. Мінімальна мозкова дисфункція / В. Ю. Мартинюк, С. М. Зінченко. — К., 2011. — 167с.

6. Моісеєнко Р. О. Синдром дефіциту уваги / гіперактивності / Р. О. Моісеєнко, Ю. Г. Резніченко, Ю. Л. Славкін. К. : Люксар, 2012. — 127 с.

7. Нарциссов Р. П. Цитохимическое состояние лимфоцитов / Р. П. Нарциссов // Арх. анатомии. — 1969. — № 5. — С. 85—91.

8. Резніченко Ю. Г. Коррекция нарушений сна у детей / Ю. Г. Резниченко, Н. В. Хайтович, Ю. Л. Славкин. — К., 2014. — 96 с.

9. Резніченко Ю. Г. Неврологія дитячого віку / Ю. Г. Резніченко, Г. О. Леженко, Ю. Л. Славкін. — К. : Люксар, 2012. — 222 с.

10. Спектор Е. Б. Определение общей антиокислительной активности плазмы крови и ликвора / Е. Б. Спектор, А. А. Ананенко, Л. Н. Политова // Лаб. дело. — 1984. — № 1. — С. 26—28.

11. Студеникин В. М. Диагностика и лечение синдрома дефицита внимания и гиперактивности у детей / В. М. Студеникин, С. В. Балканская, В. И. Шелковский // Лечащий врач. — 2010. — №1. — C. 36—41.