• Прогнозування акушерських ускладнень у жінок із вірусною Епштейна–Барр інфекцією

Прогнозування акушерських ускладнень у жінок із вірусною Епштейна–Барр інфекцією

HEALTH OF WOMAN. 2016.6(112):33–35 
 

Прогнозування акушерських ускладнень у жінок із вірусною Епштейна–Барр інфекцією 
 

Пекарь А. Ю., Міцода Р. М., Краснов В. В.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 
 

Актуальна проблема сучасної медицини – це вірусна Епштейна–Барр інфекція (ВЕБ-інфекція), що є найпоширенішою та найбільш контагіозною вірусною інфекцією, якою інфіковано до 60% дітей та практично 100% дорослих.


Мета дослідження: розроблення методики прогнозування акушерських ускладнень у жінок із ВЕБ-інфекцією.


Матеріали та методи. Для розроблення математичної моделі прогнозування акушерських ускладнень використовували результати обстежень 106 вагітних, зокрема 71 жінки з реактивацією ВЕБ-інфекції та 35 жінок із латентною ВЕБ-інфекцією, що склали контрольну групу. Застосовували методи графічного зображення та експертного аналізу.


Результати. Стан матері та плода оцінювали на підставі суми набраних балів. Для кожної жінки підраховували суму балів. Була встановлена чітка залежність між величиною суми балів та ймовірністю ризику виникнення акушерських ускладнень. За суми балів до 1,02 ймовірність виникнення акушерських ускладнень становила близько 0%; від 1,02 до 3,74 балів – 30%; від 3,74 до 6,50 балів – 50%; від 6,50 до 8,40 балів – 70%; від 8,40 до 11,26 балів – 90%; більше 11,26 балів – понад 90%. Використання методу найменших квадратів дозволило отримати наступну модель прогнозу виникнення акушерських ускладнень:

де у — імовірність виникнення акушерських ускладнень, а х — сума балів ризику.

Подальші результати клінічних випробувань на екзаменаційній вибірці (n=106) засвідчили високу точність правильних прогнозів відносно ймовірності виникнення акушерських ускладнень у жінок із ВЕБ-інфекцією.


Заключення. Розроблена методика дозволяє з високою чутливістю та специфічністю прогнозувати ймовірність виникнення акушерських ускладнень у жінок із ВЕБ-інфекцією.


Ключові слова: вірус Епштейна–Барp, вагітність, акушерські ускладнення, прогнозування.

 

Література

1. Савченко ТН, Алешкин ВА, Агаева МИ и др. 2015. Беременность и инфекция, вызванная вирусом Эпштейна–Барр. Здоровье женщины 1:17–21.

2. Голева ОВ, Мурина ЕА, Осипова ЗА. 2015. Серологические маркеры реактивации вируса Эпштейна–Барр у детей с вирусными энцефалитами. Журнал инфектологии 7;1:70–74.

3. Завіднюк НГ. 2015. Актуальні проблеми діагностики Епштейна–Барр вірусної інфекції. Інфекційні хвороби 4(82):79–86.

4. Долгих ТИ, Баринов СВ, Запарий НС и др. 2011. Патогенетическая значимость вируса Эпштейна–Барр в формировании патологии у лиц молодого возраста. Сибирский медицинский журнал 4:51–53.

5. Тєрьошин ВО, Юган ЯЛ. 2014. Сучасні аспекти патогенезу та лікування інфекційного мононуклеозу. Інфекційні хвороби 2:5–13.

6. Амосов НМ, Сидоренко ЛН, Минцер ОП и др. 1975. Факторы риска протезирования митрального клапана. Грудная хирургия 3:9–16.

7. Шестакова ИВ, Ющук НД. 2011. Современные подходы к лечению Епштейна-Барр вирусной инфекции у взрослых. Лечащий врач 2:98–100.