• Особливості рухової активності плодів у ІІІ триместрі вагітності: результати проспективного когортного дослідження

Особливості рухової активності плодів у ІІІ триместрі вагітності: результати проспективного когортного дослідження

HEALTH OF WOMAN. 2017.5(121):66–68; doi 10.15574/HW.2017.121.66

Ошовський В. І., Соловей О. Г.
Національна медична академія імені П.Л. Шупика, м. Київ

У статті наведено первинні результати проспективного когортного дослідження рухової активності плодів під час ІІІ триместра фізіологічної вагітності.

Мета дослідження: встановлення періодів піків бадьорості та емоційної активності плода під час ІІІ триместра фізіологічної вагітності.

Матеріали та методи. У дослідження включено 300 соматично здорових пацієнток у терміні 28 тиж вагітності з необтяженим акушерським анамнезом, одноплідною фізіологічною вагітністю, що настала у природньому циклі, з нормальними показниками результатів І та ІІ пренатальних скринінгів, які перебували у Київському міському пологовому будинку № 2 та медичному центрі «Уніклініка» у 2015–2016 рр.

Результати. Проведено аналіз частоти та сили поштовхів залежно від періоду доби та гестаційного терміну.

Заключення. Установлено, що найбільш емоційно активний період плода припадає на вечірні години – з 20:00 до 23:00. Максимальна частота рухів характерна для періоду 28–32 тиж вагітності, максимальна сила поштовхів спостерігається у період між 32-м та 36-м тижнями вагітності.

Ключові слова: актографія, рухи плода, внутрішньоутробний гомеостаз.

Література:

1. (Cochrane Database of Systematic Reviews, 2012. Citation: Mangesi L, Hofmeyr GJ, Smith V. Fetal movement counting for assessment of fetal wellbeing. Cochrane Database of Systematic Reviews 2007, Issue 1. Art. No.: CD004909. DOI: 10. 1002/ 14651858. CD004909. pub2).

2. Andonotopo W, Kurjak A. The assessment of fetal behavior of growth restricted fetuses by 4D sonography. Journal of Perinatal Medicine 2006; 34: 471–478. https://doi.org/10.1515/JPM.2006.092; PMid:17140297

3. Bekedam DJ, Visser GH, de Vries JJ, Prechtl HF. Motor behaviour in the growth retarded fetus. Early Human Development 1985; 12: 155–165. https://doi.org/10.1016/0378-3782(85)90178-1

4. Bekedam DJ, Visser GH, Mulder E J, Poelmann-Weesjes G. Heart rate variation and movement incidence in growth-retarded fetuses: the significance of antenatal late heart rate decelerations. American Journal of Obstetrics and Gynecology 1987; 157: 126–133. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(87)80362-9

5.Chen H, Blackburn WR, Wertelecki W. Fetal akinesia and multiple perinatal fractures. American Journal of Medical Genetics 1995; 55: 472–477. https://doi.org/10.1002/ajmg.1320550416; PMid:7762589

6.Cito G, Luisi S, Mezzesimi A, Cavicchio, Calonaci G, Petraglia F. Maternal position during non-stress test and fetal heart rate patterns. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica 2005; 84: 335–338. https://doi.org/10.1111/j.0001-6349.2005.00644.x; PMid:15762962

7.Efkarpidis S, Alexopoulos E, Kean L, Liu D, Fay T. Case-control study of factors associated with intrauterine deaths. Medscape General Medicine 2004; 6: 53–58. PMid:15266278 PMCid:PMC1395755

8. Ehrstrom C. Fetal movement monitoring in normal and high-risk pregnancy. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica 1979; 80: S1–S32. https://doi.org/10.3109/00016347909156468

9. Fischer S, Fullerton JT, Trezise L. Fetal movement and fetal outcome in a low-risk population. Journal of Nurse Midwifery 1981; 26: 24–30. https://doi.org/10.1016/0091-2182(81)90203-2

10. Froen JF. A kick from within – fetal movement counting and the cancelled progress in antenatal care. Journal of Perinatal Medicine 2004; 32: 13–24. https://doi.org/10.1515/JPM.2004.003; PMid:15008381

11.Froen JF. Arnestad M, Frey K, Vege, Saugstad OD, Stray-Pedersen B. Risk factors for sudden intrauterine unexplained death: epidemiologic characteristics of singleton cases in Oslo, Norway, 1986–1995. American Journal of Obstetrics and Gynecology 2001; 184: 694–702. https://doi.org/10.1067/mob.2001.110697; PMid:11262474

12. Heazell A E, Sumathi G M, Bhatti N R. What investigation is appropriate following maternal perception of reduced fetal movements. Journal of Obstetrics and Gynaecology 2005; 25: 648–650. https://doi.org/10.1080/01443610500278303; PMid:16263536

13.Hsu CD, Feng TI, Crawford TO, Johnson T R. Unusual fetal movement in congenital myotonic dystrophy. Fetal Diagnosis and Therapy 1993; 8: 200–202. https://doi.org/10.1159/000263825; PMid:8240694

14.James DK, Telfer FM, Keating NA, Blair ME, Wilcox M A, Chilvers C. Reduced fetal movements and maternal medication – new pregnancy risk factors for neurodevelopmental disability in childhood. Journal of Obstetrics and Gynaecology 2000; 20: 226–234. https://doi.org/10.1080/01443610050009494; PMid:15512540

15. Johnson TR, Jordan ET, Paine L L. Doppler recordings of fetal movement: II. Comparison with maternal perception. Obstetrics and Gynecology 1990; 76: 42–43. PMid:2193268

16.Kosasa TS, Ebesugawa I, Nakayama RT, Hale RW. Massive fetomaternal hemorrhage preceded by decreased fetal movement and a nonreactive fetal heart rate pattern. Obstetrics and Gynecology 1993; 82: S711–S714. https://doi.org/10.1097/00006250-199310000-00059; https://doi.org/10.1097/00006250-199310020-00029