• Оптимізація лікування гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку 
ua До змісту

Оптимізація лікування гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.3(63):84-88; doi 10.15574/PP.2015.63.84 
 

Оптимізація лікування гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку 

Шадрін О. Г., Гайдучик Г. А., Ковальчук А. А., Дюкарева С. В., Бондаренко Н. Ю.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна 
 

Мета — вивчити клінічну ефективність, безпечність і переносимість продукту функціонального харчування «Смектовіт-Д омега» та ферменту лактази в комплексній терапії гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку. 
 

Пацієнти та методи. Проведено відкрите проспективне дослідження у 30 дітей віком від 6 місяців до 3 років із проявами гастроінтестинальної харчової алергії до білків коров'ячого молока. Верифікація діагнозу проводилася на підставі клініко-параклінічних аналізів, а також визначення лактозної непереносимості шляхом генетичного обстеження полімеразної ланцюгової реакції в алелі 13910. Ефективність лікування оцінювалася шляхом порівняння динаміки нормалізації загального стану дитини та регресу патологічних симптомів із боку шлунково-кишкового тракту. Проводилися клінічний огляд дітей, лабораторні дослідження. Після встановлення діагнозу алергії до білків коров'ячого молока діти при грудному вигодуванні отримували материнське молоко, при цьому мама повинна була дотримуватися гіпоалергенної дієти, виключаючи «причинні» алергени з харчування. У разі недостатності або відсутності материнського молока діти з доведеною алергією до білків коров'ячого молока переводилися на лікувальні гідролізовані суміші. При ізольованій непереносимості лактози використовувалися лікувальні безлактозні суміші при поступовому переході на низьколактозні суміші. При поєднанні лактозної непереносимості і алергії до білків коров'ячого молока вибір суміші був однозначним на користь лікувальних гідролізованих сумішей. 
 

Результати. Продукт функціонального харчування «Смектовіт-Д омега» є ефективним і безпечним при застосуванні в комплексній терапії гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку. Фермент лактаза в поєднанні з продуктом функціонального харчування «Смектовіт-Д омега» є ефективним і безпечним при застосуванні в комплексній терапії гастроінтестинальної харчової алергії з вторинною лактазною недостатністю. Вторинна лактазна недостатність є «обтяжувальним фоном» у дітей з гастроінтестинальною харчовою алергією, що не забезпечує більш стрімке одужання і обґрунтовує тривале застосування ферменту лактази. 
 

Висновки. Відсутність побічних реакцій і хороша переносимість продукту функціонального харчування «Смектовіт-Д омега» при гастроінтестинальній харчовій алергії, а при ознаках вторинної лактазної недостатності — застосування і ферменту лактази дають змогу рекомендувати ці засоби при даних станах у дітей раннього віку. 
 

Ключові слова: гастроінтестинальна харчова алергія, діти раннього віку, комплексна терапія.


 

Література: 

1. Волосовець ОП, Врублевська СВ. 2015. Спектр сенсибілізації у дітей раннього віку із IgE-залежним механізмом захворювань в умовах великого промислового регіону. Здоровье ребенка. 1(60): 81—86.

2. Охотнікова ОМ, Гладуш ЮІ, Бондаренко ЛВ та ін. 2015. Гастроінтестинальна форма харчової алергії у дітей — актуальна проблема сучасності. Здоровье ребенка. 1(60): 29-35.

3. Охотникова ЕН. 2013. Гастроинтестинальная пищевая аллергия у детей. Клиническая иммунология Аллергология Инфектология. 2: 5—13.

4. Ревякина ВА, Сурков АГ, Шарапова КН. 2009. Пищевая аллергия у детей. Актуальные проблемы современности. Вопр практ педиатрии. 4;1: 55—65.

5. Гаранкина ТИ, Грибакин СГ, Гамалеева АВ, Давыдовская АА. 2011. Роль иммунологически активных компонентов в составе гипоаллергенных профилактических смесей. Дитячий лікар. 2(9): 64—68.

6. Филатова ТА. 2011. Пищевая аллергия у детей: практические аспекты недостаточной эффективности диетотерапии. Педиатрия. 90;6: 64—70.

7. Sempson HA. 2007. Update on food allergy. J Allergy Clin Immunol. 113(5): 805—819.

8. Sicherer SH, Eigenmann PA, Sempson HA. 1998. Clinical features of food induced enterocolitis syndrome. J Pediatr. 55: 214—219.