• Окремі показники функціонального стану гепатоцитів та ферокінетики у жінок репродуктивного віку із доброякісною патологією тіла матки 
ua До змісту

Окремі показники функціонального стану гепатоцитів та ферокінетики у жінок репродуктивного віку із доброякісною патологією тіла матки 

HEALTH OF WOMAN. 2016.4(110):143–145 
 

Окремі показники функціонального стану гепатоцитів та ферокінетики у жінок репродуктивного віку із доброякісною патологією тіла матки 
 

Абдулрахман Абдулбасет Мослем, Макарчук О. М., Кантимир С. О., Римарчук М. І.

Івано-Франківський національний медичний університет 
 

Інтерес до підходів у діагностиці та лікуванні доброякісних гіперпластичних уражень матки визначається не тільки необхідністю та доцільністю онкологічної настороженості, але і частими стійкими рецидивами, які у жінок репродуктивного віку супроводжуються порушеннями репродуктивної функції, розладами оваріально-менструального циклу та розвитком хронічної анемії. Серед численних факторів ризику поряд зі спадковістю не останню роль відіграють порушення метаболічного гомеостазу організму, серед яких надмірна маса тіла та ожиріння.


Мета дослідження: вивчення показників функціональної здатності гепатоцитів, червоного ростка крові та ферокінетики у пацієнток із лейоміомою матки, аденоміозом та гіперпластичними процесами ендометрія, поєднаними із надмірною масою тіла та ожирінням.


Матеріали та методи. У діагностичну програму обстеження ввійшли дві досліджувані групи: перша група – 30 пацієнток із гіперпластичними процесами матки без супутньої екстрагенітальної патології, друга (основна) група – 30 пацієнток із високим індексом маси тіла. Контрольну групу склали 20 здорових жінок репродуктивного віку. Для оцінки цитолітичного синдрому в обстеженої категорії пацієнток визначали активність амінотрансфераз (АлАТ, АсАт) та інших індикаторних ферментів сироватки крові (холінестераза, сорбітолдегідрогеназа, орнітинкарбамоїлтрансфераза, аргіназа, g-глутатіон-S-трансфераза). Оцінювання показників червоного ростка крові здійснювали шляхом дослідження загального аналізу крові із визначенням гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та еритроцитарних індексів: середнього об’єму еритроцита, середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті, середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті, показника анізоцитозу еритроцита, рівня сироваткового заліза, загальної залізозв’язувальної здатності сироватки та рівня сироваткового феритину.


Результати. Установлено найбільш виражений синдром цитолізу в основній групі, що зумовлено порушенням проникності мембран гепатоцитів та їхніх органел на тлі метаболічних змін, пов’язаних із ожирінням. Порівняння показників гемограми та ферокінетики у жінок з гіперпластичними процесами матки на тлі ожиріння дозволило відзначити більш виражене зниження рівня феритину, показників гемоглобіну та підвищення загальної залізозв’язувальної здатності сироватки відносно контрольної групи.


Заключення. Отримані результати у даної категорії пацієнток свідчать про зниження депонованого заліза, що дозволяє констатувати наявність латентного його дефіциту та розвиток передумов функціонального ураження гепатоцитів. Результати проведених досліджень фіксують більш глибокі процеси порушення обміну заліза у жінок при поєднанні лейоміоми матки, гіперпластичних процесів ендометрія та метаболічних змін, що супроводжують ожиріння.


Ключові слова: лейоміома матки, гіперпластичні процеси ендометрія, ожиріння, цитоліз гепатоцитів, ферокінетика.


Література

1. Мельниченко ГА. 2001. Ожирение в практике эндокринолога. РМЖ. 2(9):82–87.

2. Татарчук ТФ, Шевчук ТВ. 2006. Функциональные заболевания печени в практике гинеколога. Здоровье женщины 3(27):250–260.

3. Питько ВА, Гузь ИА, Демиденко АД, Весич ТЛ и др. 2009. Функция эндотелия у больных с фибромиомой матки. Експериментальна і клінічна медицина 2:132–134.

4. Литвинова НА, Задонская ЮН, Демура ТА и др. 2009. Пролиферативная активность эндометрия у пациенток с миомой матки, перенесших эмболизацию маточных артерий. Акушерство и гинекология 4:41–44.

5. Радецкая ЛЕ. 2007. Механизмы маточных кровотечений в норме и патологии. Охрана материнства и детства 1–9:54–59.

6. Руководство по эндокринной гинекологии. Под ред. ЕМ Вихляевой. М, Мед. Информ. Агентство. 1997:768.

7. Татарчук ТФ, Косей НВ, Ганжий ИЮ. 2008. Жировая ткань и репродуктивная система женщины. Здоров’я України 24/1:14–16.

8. Смирнова ТА. 2012. Миома матки: пути решения проблемы. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа 5:212–214.