• Geometry and systolic left ventricular function in children and adolescents with metabolic syndrome 
en To content

Geometry and systolic left ventricular function in children and adolescents with metabolic syndrome 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2014.2(58):59-63; doi 10.15574/PP.2014.58.59 
 

Geometry and systolic left ventricular function in children and adolescents with metabolic syndrome 

 

Gromnatska N. M.

Lviv National Medical University named after Danylo Galitskiy, Lviv, Ukraine 
 

Aim. To study left ventricular structure and function in children with metabolic syndrome based on abdomen obesity. 
 

Мaterial and methods. 89 children from 9 to 18 years were examined by ultrasound, 2 groups were formed: the 1-st group — 64 children with metabolic syndrome based on abdomen obesity, 2-nd group — 21 child with normal body mass (control group). The age of the 1-st group children was 14.7 (12.0–16.0) years, 2-nd group 15.01 (12.0–17.0) years. Structural (left ventricular end-systolic and end-diastolic diameter, end-systolic and end-diastolic volume, interventricular and back wall thickness, left ventricular myocardium mass and left ventricular myocardium mass index on body surface and height in 2.7 degree, relative left ventricular wall thickness) and functional (stroke volume, ejection fraction, degree of anterio-posterior diameter shortening) left ventricular parameters were examined. 
 

Results. Statistically evidential difference of left ventricular systolic function in children with metabolic syndrome based on abdomen obesity and children with normal body mass according to stroke volume and degree of anterio-posterior diameter shortening was not found. Left ventricular myocardium mass in children of the 1 group was 39.2% more then in children with normal body mass. Difference of left ventricular myocardium mass index on body surface in children of the І group [37.1 (31.7–43.6)] g/m2 and ІІ group [40.8 (32.3–55.6)] g/m2 was not found (p=0.182). Left ventricular myocardium mass index on height in 2.7 degree, in 1-st group children was 30.4% more than in control group (p=0.0029). Eccentric hypertrophy in І group children (26.4%) was diagnosed 2.8 times more than in control group (9.5%, р=0.234), concentric hypertrophy (14.7%) — 3.1 times more than in control group (4.7%, р=0.447). Concentric remodulation was diagnosed only in 8.8% children with metabolic syndrome based on abdomen obesity and in any children with normal body mass. 
 

Conclusion. Metabolic syndrome based on abdomen obesity is associated with left ventricular geometry change-eccentric hypertrophy, and less concentric hypertrophy and eccentric remodulation. Children with metabolic syndrome ultrasound examination must consist of left ventricular myocardium mass, left ventricular myocardium mass index on height in 2.7 degree, relative left ventricular wall thickness investigation. 
 

Key words: metabolic syndrome, structural and functional parameters, left ventricular, children and adolescents. 
 

REFERENCES

1. Блинова АВ. 2009. Функциональное состояние миокарда и его геометрическая модель у подростков с артериальной гипертензией. Автореф. дис. … к.мед.н. Архангельск: 30.

2. Боярчук ОР. 2011. Ехокардіографічні показники у дітей з гострою ревматичною лихоманкою. Педіатрія, акушерство та гінекологія 2: 21—24.

3. Буряк ВМ, Мурашко ЄС. 2012. Класифікаційні критерії, клініко#патогенетичні аспекти та роль дифузного нетоксичного зобу в ґенезі метаболічної кардіоміопатії в дитячому віці Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии 2;2: 75—80.

4. Волосовець ОП, Кривопустов СП, Марценюк ЮО. 2010. Оптимізація метаболічної терапії вторинної кардіоміопатії у дітей. Здоровье ребенка 2(23): 28—31.

5. Глебова ЛП, Коротич ТІ. 2006. Стан кардіодинаміки у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу. Ендокринологія 11;2: 254.

6. Демидова ТЮ. 2006. Ожирение и инсулинорезистентность. Трудный пациент 7: 25—28.

7. Майданник ВГ, Хайтович МВ, Місюра ЛІ та ін. 2006. Діагностика та лікування первинної артеріальної гіпертензіі у дітей і підлітків. Методичні рекомендації. К: 43.

8. Леонтьева ИВ. 2010. Поражение органов#мишеней у детей и подростков с артериальной гипертензией. Рос вестник перинатологии и педиатрии 2: 30—41.

9. Маліновська ТМ, Большова ОВ. 2011. Метаболічний синдром у дітей і підлітків: особливості клінічного перебігу, показників вуглеводного та ліпідного обміну. Педіатрія, акушерство та гінекологія 3;4: 172—177.

10. Соболева МК, Чупрова АВ, Нефедова ЖВ и др. 2004. Маркеры метаболического синдрома у детей и подростков с артериальной гипертензией различного генеза. Педиатрия 3: 23—28.

11. Методичні рекомендації робочої групи з проблем метаболічного синдрому, цукрового діабету, предіабету Української асоціації кардіологів і Української асоціації ендокринологів. Діагностика і лікування метаболічного синдрому, цукрового діабету, предіабету і серцево-судинних захворювань. За ред ОІ Мітченко. К, 2009: 40.

12. Милославський ДК, Снігурська ІО, Щенявська ОМ. 2009. Клініко-гемодинамічні та метаболічні маркери несприятливого перебігу артеріальної гіпертензії у хворих з інсулінорезистентністю. Експериментальна і клінічна медицина 1: 105—110.

13. Могутова ПА, Потешкина НГ, Джанашия ПХ. 2006. Особенности ремоделирования левого желудочка у больных сахарным диабетом типа 2 в сочетании с артериальной гипертонией. Актуальные вопросы диагностики и лечения метаболического синдрома: III Всерос науч-практ конф. М: 84.

14. Мясников ГВ. 2007. Особливості діастолічного наповнення лівого шлуночка серця у хворих на метаболічний синдром. Практична медицина ХІІ;2: 82—87.

15. Сіренко ЮМ, Поліщук СА, Радченко ГД. 2007. Використання сучасних технологій вимірювання артеріального тиску для оцінки ураження судин. Практична ангіологія 6;1: 78—80.

16. Снегурская ИА, Милославский ДК, Божко ВВ. 2004. Влияние моксонидина на структурно-функциональные параметры левого желудочка больных с метаболическим синдромом Х. Матеріали ХV з'їзду терапевтів України. 22—23 квітня 2004 р. К. СПД Коляда ОП: 296.

17. Томашевська ЛЯ. 2007. Асоціації між параметрами антропометрії та ехокардіографії при метаболічному синдромі. Практична медицина 3: 35—39.

18. Тутельман КМ. 2008. Стадии течения миокардиодистрофии у детей, дифференцированная тактика ведения. Автореф. дис. … к.мед.н.: спец. 14.00.09. Педиатрия. М: 33.

19. Чайченко ТВ. 2013. Адипоцитарна дисфункція як патогенетична основа метаболічного синдрому у дітей. Перинатология и педиатрия 2(54): 120—124.

20. Knoury P.R., Mitsnefes M.M., Daniels S.R., Kimball T.R. 2009. Age-spesific reference intervals for indexed left ventricular mass in children. J Am Soc Endocrinology: 709—714.

21. Chinali M, Devereux RB, Hovard BV et al. 2004. Comparison of cardiac structure and function in American Indians with and without MS. Am J Cardiol 93;1: 40—44.

22. Barbosa JAA, Nunes MCP, Simoese AC, Barbosa MM. 2012. Never Doppler echocardiography techniques is assessment in heart function in obese patients. J Ped End Med 25(1—2): 69—77.

23. Lang RM, Bierig M, Devereux RB et al. 2005, Dec. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography's Guidelines and Standarts Commette and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjuction with the European Association of Echocardiography, a branch of European Society of Cardiology. J Am Soc Echocardiogr 18(12): 1440—1463.

24. Samour PQ, King K. 2012. Pediatric Nutrition. Fourth edition. Jones and Barlett Learning: 562.