1

MEDICAL PUBLICATION
CONFERENCES AND SEMINARS
MARKETING RESEARCH

  • Ways of improving the rehabilitation efficiency among children with chronic rheumatic heart disease 
en To content

Ways of improving the rehabilitation efficiency among children with chronic rheumatic heart disease 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 2(58):93-96; doi 10.15574/PP.2014.58.93

Ways of improving the rehabilitation efficiency among children with chronic rheumatic heart disease 
 

Boyarchuk O. R.

Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopol, Ukraine 
 

Purpose — analyzing the literary sources and personal data to improve the secondary prevention of the acute rheumatic fever and children rehabilitation with a chronic rheumatic heart disease. 
 

Patients and methods: The analysis was made based on examination of 71 children aged 4 to 17 years: 23 children with an acute rheumatic fever and 48 patients with a chronic rheumatic heart disease. An acute rheumatic fever is diagnosting by Kisel-Johnson criteria (according to The Ukrainian Association of Rheumatologists, 2004 ) and a chronic rheumatic heart disease when we have a congenital heart disease or post-inflammatory fibrosis of the heart valves flaps after an acute rheumatic fever. The statistic methods with the Statisticа 6,0 progamme were used. To identify the statistics deviations a non-parametric χ2-criteria was used for frequency rate comparison. The results validity accepted the <0.05 deviation. 
 

Results. Proving the necessity of taking into account the pharmacokinetics of penicillin to determine the drug injection regime. To achieve the greater patient adherence for a long-term antibiotic therapy it should be conducted an educational activities among children and their parents as for the benefits of therapy. 
 

Conclusion. Due to the current views on the pathogenesis of the disease, a complex prevention and rehabilitation of chronic rheumatic heart disease should include the pathogenetic therapy resources. 
 

Key words: acute rheumatic fever, chronic rheumatic heart disease, secondary prevention, children. 
 

REFERENCES

1. Белов БС. 2006. Острая ревматическая лихорадка у подростков. Вопросы современной педиатрии. 5;2: 56—61.

2. Боярчук ОР. 2012. Імунокоригуюча терапія в дітей з хронічною ревматичною хворобою серця. Вісник наук досліджень. 3: 127—129.

3. Волосовець ОП. 2010. Гостра ревматична лихоманка як проблема сучасної дитячої ревматології. Здоровье ребенка. 3(24): 106—110.

4. Ганджа ІМ. 2000. До питання про попередження рецидивів ревматизму. Укр ревматологічний журнал. 1: 44—46.

5. Ілляш МГ, Мотюк ГА, Гавриленко ГІ. 2007. Лікування хворих на ревматичні вади серця. Укр ревматологічний журнал. 3(29): 74.

6. Мамалуй НІ, Савво ВМ. 2007. Повторна ревматична лихоманка у дітей та підлітків: фактори ризику і еволюція. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 4: 76.

7. Насонова ВА, Кузьмина НН, Белов БС. 2004. Классификация и номенклатура ревматической лихорадки. Педиатрия. 3: 5—9.

8. Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей. Наказ МОЗ України від 19.07.2005 р. № 362. www.moz.gov.ua.

9. Прохоров ЕВ, Челпан ЛЛ, Островский ИМ и др. 2006. Пути повышения эффективности противорецидивного лечения острой ревматической лихорадки у детей. Современная педиатрия. 3(12): 154—155.

10. Якубовська ІО, Сарапук ОР. 2008. Імунокорекція та імунопрофілактика у хворих на хронічну ревматичну хворобу серця. Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Современная кардиология — от науки к практике. Научно-практ конференц. Феодосия. 30.0941, 2.10.2008. Материалы конференц. Феодосия. 144;V: 159—160.

11. Pelajo CF, Lopez- Benitez JM, Torres JM, de Oliveira SK. 2010. Adherence to secondary prophylaxis and disease recurrence in 536 Brazilian children with rheumatic fever. Pediatr Rheumatol Online J. 8: 22.

12. Carapetis JR, Brown A, Wilson NJ et al. 2007. An Australian guideline for rheumatic fever and rheumatic heart disease: an abridged outline. Med J Aust. 186: 581—586.

13. Cilliers AM, Manyemba J, Saloojee H. 2003. Anti-inflammatory treatment for carditis in acute rheumatic fever. Cochrane Database Syst Rev. CD003176.

14. Atatoa-Carr P, Lennon D, Wilson N. 2008. Rheumatic fever diagnosis, management, and secondary prevention: a New Zealand guideline. The New Zealand Medical Journal. 121;1271: 59—69.

15. Carapetis JR, Zuhlke LJ. 2011. Global research priorities in rheumatic fever and rheumatic heart disease. Ann Pediatr Card. 4: 4—12.

16. Cassidy JT, Petty RE. 2005. Textbook of Pediatric Rheumatology. Elsevier Saunders: 614—629.

17. Voss LM, Wilson NJ, Neutze JM et al. 2001. Intravenous immunoglobulin in acute rheumatic fever: a randomized control trial. Circulation. 103: 401—406.

18. Manyemba J, Mayosi BM. 2003. Intramuscular penicillin is more effective than oral penicillin in secondary prevention of rheumatic fever — a systematic review. S Afr Med J. 93(3): 212—218.

19. Gerber MA, Baltimore RS, Eaton CB. 2009. Prevention of rheumatic fever and diagnosis and treatment of acute Streptococcal pharyngytis: a scientific statement from the American Heart Association Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease Committee of the Council on Cardiovascular Disease in the Young, the Interdisciplinary Council on Functional Genomics and Translational Biology, and the Interdisciplinary Council on Quality of Care and Outcomes Research: endorsed by the American Academy of Pediatrics. Circulation. 119(11): 1541—1551.

20. Lue HC, Wu MH, Wang JK et al. 1996. Three- versus four-week administration of benzathine penicillin G: effects on incidence of streptococcal infections and recurrences of rheumatic fever. Pediatrics. 97: 984—988.

21. WHO Expert Consultation on Rheumatic Fever and Rheumatic Heart Disease. Rheumatic fever and rheumatic heart disease: report of a WHO Expert Consultation, Geneva, 29 October — 1 November 2001: WHO technical report series. 2004. 923: 122.