• Psychopathological constituent of broncho-obstructive syndrome in children (a literature review)
en To content

Psychopathological constituent of broncho-obstructive syndrome in children (a literature review)

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.3(55):33–38; doi10.15574/PP.2013.55.33

 

Psychopathological constituent of broncho-obstructive syndrome in children (a literature review)

 

Burbela E. I.

I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University

In field of pathogenetic links of children bronchial obstruction there is a certain lack of clinical psychological research. Translation psychosomatic relationships in this pathology on clinical language links will objectify the causal factors of the disease and improve the efficiency of treatment.

 

Key words: bronchial obstruction, children, psychopathology.\

REFERENCES

1. Атраментова. 2007. Генетическое прогнозирование и социальные программы. Meducus Amicus. 4—5: 1—7.

2. Байкова ЕС. 2003. Афективні розлади при бронхіальній астмі. Депрессивные расстройства (фундаментальные, клинические, образовательные и екзистенциальные проблемы). Сб материалов междунар науч-практ конф. (Томск, 22—24 апр., 2003 г.). Под науч ред проф. НА. Корнетова. Томск, Изд-во Том ун-та: 409.

3. Безруков ЛА, Ажими СБ. 2005. Диагностическая ценность методов выявления неспецифической гиперреактивности бронхов у детей. Совр педиатрия. 3(8): 127—129.

4. Богуцька НК, Чепура ОЯ. 2010. Клініко-психологічні фактори ризику госпіталізації до відділення інтенсивної терапії хворих на бронхіальну астму дітей шкільного віку. Астма та алергія. 1—2: 83—84.

5. Буряк ВМ, Махмутов РФ, Бессараб ПО. 2011. Роль вегететивної нервової системи в ґенезі атопічної форми бронхіальної астми в дитячому віці. Буковин мед вісн. 15;4(60): 169—172.

6. Васютин АМ. 2006. Патологическая удавка или Бронхиальная астма (психосоматические механизмы развития болезни и способы избавления от нее). М: 116.

7. Вейн АМ. 2000. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика. М: 752.

8. Лагунова НВ, Семенчук ТВ, Зябкина ИВ и др. 2010. Внутренняя картина болезни и ее коррекция у подростков и старшеклассников с бронхиальной астмой. Астма та алергія. 1—2: 96—97.

9. Волосовець ОП, Хоменко ВЄ. 2007. Гіперреактивність бронхів у дітей: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування (огляд літератури). Здоровье ребенка. 5;8: 132—135.

10. Горшков ОВ, Старикова АА. 2002. Психоэмоциональные и психосоциальные нарушения у детей, больных бронхиальной астмой. Укр вісн психоневрол. 10;1: 172—173.

11. Интеграция медицины и психологии в XXI веке. Сост. СИ. Блохина, ЕТ. Соколова, ЛТ. Баранская. Екатеринбург. 2007: 351.

12. Константинович ТВ, Мостовой ЮМ. 2010. Оцінка параметрів якості життя хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості з урахуванням емоційно-психічного стану пацієнтів. Астма та алергія. 1—2: 92—93.

13. Константинович ТВ, Мостовой ЮМ, Демчук ГВ, Блажевська ЛВ. 2010. Порівняльний фармакоекономічний аналіз лікування бронхіальної астми середнього ступеня тяжкості з урахуванням супутнього соматопсихічного стану хворих. Астма та алергія. 1—2: 93—93.

14. Корсунская ЛЛ, Кушнир ГМ. 2003. Депрессия у постинсультных больных. Таврич журн психиатрии. 7;2: 21—22.

15. Мороз СМ. 2004. Структура психосоматических расстройств при основных терапевтических инвалидизирующих заболеваниях. Журн психиатрии и мед психол. 4: 58-61.

16. Недельська СМ. 2003. Сфера міжособових внутрішньо сімейних стосунків дітей, хворих на бронхіальну астму. Перинатол та педіатрія. 4: 59—62.

17. Палеев НР, Краснов ВН. 2009. Взаимосвязь психосоматики и соматопсихологии в современной медицине. Клинич медицина. 12: 4—6.

18. Пережигина НВ, Тютяева ОА. 2008. О природе алекситимии у детей, страдающих бронхиальной астмой и атопическим дерматитом. Вестн Ярославского гос ун-та. 7: 39—43.

19. Проскурина ТЮ, Михайлова ЕА, Мителев ДА. 2007. Клинико-нейрофизиологическая характеристика затяжных неврологических расстройств у подростков. Психічне здоров'я. 3(16): 55.

20. Процюк ТЛ, Суркова НМ, Коцур ЛД та ін. 2011. Психосоматичний стан дітей і підлітків, хворих на бронхіальну астму. Буковин мед вісн. 15;4(60): 199—203.

21. Ганчо ВП, Герцев НФ, Горанский ЮИ и др. 1999. Сборник методик и тестов исследования вегетативного отдела нервной системы. Под ред ЮЛ Курако. Одесса: 192.

22. Панков ДД, Аксенова НС, Панкова ТБ, Петровичева НЛ. 2008. Семиотика соматических и психоневрологических расстройств у детей с преморбидными состояниями. Рос педиатр журн. 1: 16.

23. Устюжанина ЕА, Чернявская ГМ, Белобородова ЭИ и др. 2006 Тревожно-депрессивные расстройства у больных брохиальной астмой с наличием эррозивно-язвенных поражений гастродуоденильной зоны. Бюллетень. 22;Прил: 16—21.

24. Федосеев ГБ, Трофимов ВИ. 2006. Бронхиальная астма. СПб, Нордмедиздат: 308.

25. Хаустова ОО. 2009. Метаболічний синдром Х (психосоматичний аспект). К, Медкнига: 125.

26. Чабан ОС, Хаустова ОО. 2004. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування). Посібн. К, ДСГ Лтд: 96.

27. Чуєва ІО. 2011. Передумови загострення бронхіальної астми у підлітків. Проблеми сучасної психології. Зб наук пр КПНУ ім Івана Огієнка, Інституту психології ім. ГС. Костюка НАПН України. 14: 832—843.

28. Brown P. 2001. Effective treatment for mental illness are not being used, WHO says. BMJ. 323: 769.

29. Futrakul S, Decrojanaworg J, Prapphal N. 2005. Risk factors of bronchial hyperresponsiveness in children with wheezingassociated respiratory infection. Pediatric pulmonology. 40;1: 81—87. http://dx.doi.org/10.1002/ppul.20228 ; PMid:15880377

30. Grootendorst DC, Rabe KF. Mechanism of Bronchial Hyperreactivity in Asthma and Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Proceedings of the American.

31. Mangione-Smith R, DeCristofaro АН. 2007. The quality of ambulatory care delivered to children in the United States. N Engl J Med. 357;15: 1515—1523.