Щеплення в нестандартних ситуаціях та інфекції як сигнал імунодефіциту
Як щеплювати дитину без документів, що робити після контакту немовляти з кором чи вітряною віспою, що змінює новий стандарт «Сказ» з 1 січня 2027 року, кого і коли щеплювати на тлі імуносупресії, які інфекції мають насторожити щодо вродженого імунодефіциту і як діяти після укусу кліща. Огляд семи доповідей Науково-практичної конференції «Інфекції та імунітет» для педіатрів, сімейних лікарів, інфекціоністів та імунологів.
Зміст · 9 розділів
- Екстрена імунізація немовлят: коли інструкція не встигає за клінікою
- Дитина без документів про щеплення або щеплена за кордоном
- Новий стандарт «Сказ»: що зміниться з 1 січня 2027 року
- Вакцинація імуноскомпрометованих дітей: неживі — можна, живі — обережно
- Коли інфекція — перша ознака вродженої помилки імунітету
- Синдром делеції 22q11.2: кого підозрювати і чому діагноз запізнюється
- Хвороба Лайма в дітей: що робити після укусу кліща
- Що взяти в практику
- Часті запитання

Дитина без жодного документа про щеплення, немовля після контакту з кором, укус собаки в обличчя, підліток на біологічній терапії, малюк із третьою пневмонією за рік — готових відповідей на такі ситуації в інструкціях до препаратів часто немає. Саме їм присвятили Науково-практичну конференцію «Інфекції та імунітет» 28–30 жовтня 2026 року в Києві та онлайн. У цьому огляді — сім доповідей із найбільшою практичною користю: від екстреної імунізації немовлят і нового стандарту щодо сказу до інфекцій, які мають насторожити щодо вродженого імунодефіциту.
Екстрена імунізація немовлят: коли інструкція не встигає за клінікою
Перш ніж ухвалювати рішення про екстрену імунопрофілактику, Юрій Степановський радить відповісти собі на чотири запитання. Що саме сталося і коли: рана, тісний контакт, перебування в одному приміщенні? Чи дитина взагалі потребує профілактики — можливо, вона належно щеплена і батьки можуть це підтвердити? Наскільки тяжким може бути перебіг саме цієї інфекції в цієї дитини з урахуванням її віку й хронічних хвороб? І що з потрібного є в Україні: вакцина, специфічний чи нормальний імуноглобулін?
Терміни визначають інкубаційний період і тяжкість хвороби. При сказі та правці діяти треба якомога раніше: обидві хвороби можуть розвинутися за лічені дні, а сказ летальний у 100% випадків. При контакті з кором чи вітряною віспою вакцина найефективніша в перші три дні: на вироблення антитіл потрібен приблизно тиждень.
Окрема частина доповіді — юридична. Особливості застосування імунобіологічних препаратів, нагадав доповідач, установлюються в порядку пріоритетності: Календарем профілактичних щеплень, медико-технологічними документами, рекомендаціями консультативно-дорадчого органу МОЗ і лише потім інструкцією до препарату.

З 1 січня 2027 року набирає чинності стаття 44-2 Закону України № 2469-IX «Про лікарські засоби» про застосування препаратів поза інструкцією (off-label). Умови — тяжке захворювання, що загрожує життю або суттєво погіршує його якість, відсутність доступної ефективної альтернативи, рішення консиліуму, задокументоване в медичній документації, та інформована згода пацієнта або його законного представника. Але, за словами Юрія Степановського, для профілактики ця норма закриє не всі прогалини: хвороби ще немає, вона лише може виникнути.
| Ситуація | Що можна зробити | На що зважати |
|---|---|---|
| Укус тварини з ризиком сказу | Вакцина й антирабічний імуноглобулін — вік не є обмеженням | До 31.12.2026 діє наказ МОЗ № 205, з 01.01.2027 — новий стандарт «Сказ» |
| Травма в нещепленої дитини до 5 місяців | Первинна хірургічна обробка рани і протиправцевий людський імуноглобулін як пасивна профілактика (за наказом МОЗ № 198) | Активну імунізацію оформлюють окремо — як планову або надолужувальну за Календарем, а не як частину екстреної дії |
| Контакт із кором | Дитині від 6 місяців — вакцина в перші 72 години (так звана нульова доза) | Молодшій дитині без захисту — внутрішньовенний імуноглобулін: кір зазначено в показаннях інструкції |
| Контакт із вітряною віспою в немовляти 4–5 місяців | Вакцинувати ще не можна, специфічного імуноглобуліну в Україні немає, а нормальний не має такого показання в інструкції | Рішення поза інструкцією: консиліум, пояснення батькам, письмова згода — особливо для дітей високого ризику, наприклад із синдромом Ді Джорджі |
За доповіддю Ю. Степановського.

Головна теза доповіді: наявність препарату в Україні ще не означає наявності показання в інструкції. Захист лікаря — обґрунтування, консиліум, інформована письмова згода і документування кожного кроку.
Дитина без документів про щеплення або щеплена за кордоном
Федір Лапій спирався на позицію Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) 2024 року. Якщо даних про щеплення немає ні в електронній системі охорони здоров’я, ні на папері (документи згоріли чи залишилися на окупованій території), основний сценарій — щеплювати дитину як нещеплену, навіть якщо батьки запевняють, що всі щеплення зроблено. Другий, менш бажаний сценарій — врахувати результати визначення антитіл до дифтерійного та правцевого анатоксинів, якщо батьки самі зробили такий аналіз. Але рутинно серологію не призначають: держава її не оплачує, а комерційні тест-системи не завжди дають правдивий результат.

Дитині від 1 року до 6 років 11 місяців 29 днів, яка не отримала жодного щеплення проти кашлюку, дифтерії та правця, вводять три дози — однаково вакциною з цільноклітинним чи ацелюлярним кашлюковим компонентом. Інтервал між першою і другою дозою — щонайменше 28 днів, між другою і третьою — щонайменше 6 місяців. Якщо третя доза припала менш ніж за рік до 6-річчя (після 5 років), її можна зарахувати як вікову ревакцинацію. Для дітей, щеплених за кордоном, наказ МОЗ № 396, що змінив базовий наказ № 595 і діє з 1 січня 2026 року, говорить уже не про «дітей з порушенням календаря», а про осіб, щеплених за календарями інших країн, і пояснює, коли такі дози вважати валідними.
Загальні правила для дітей з порушенням Календаря доповідач звів до семи пунктів:
- Вакцинальну серію не починають заново: тривала перерва означає лише довший період без захисту.
- Спершу визначають, які попередні дози валідні: правильний вік, правильний інтервал, правильна вакцина й доза.
- Рекомендований інтервал — не те саме, що мінімальний.
- Максимального інтервалу для більшості вакцин немає, але мінімальний є.
- Максимально використовують один візит і не створюють штучних інтервалів.
- Зміна торгової назви не означає початку серії заново: якщо попередня вакцина невідома чи недоступна, продовжують доступною.
- У складному випадку — ієрархія джерел: національні нормативні вимоги, інструкція, міжнародні рекомендації, настанови експертів.
Нестандартна практика вакцинації, наголосив Федір Лапій, не обов’язково неправильна, але кожне відхилення потребує оцінки обґрунтованості. Обґрунтовані приклади — однодозова схема вакцинації проти ВПЛ, передбачена наказом № 1722, і чотиридозова схема екстреної вакцинації проти сказу за новим стандартом. А от помилково введену підшкірно вакцину проти гепатиту B, сказу, ВПЛ чи грипу не зараховують і повторюють внутрішньом’язово. Живі парентеральні вакцини (проти кору, паротиту й краснухи, проти вітряної віспи) вводять в один день або з інтервалом щонайменше 28 днів. Якщо щеплення від пневмококової інфекції розпочали за кордоном вакциною з більшою кількістю серотипів, доповідач радив продовжити доступною вакциною, а не чекати: «хвороба може не чекати».
Новий стандарт «Сказ»: що зміниться з 1 січня 2027 року
Стандарт медичної допомоги «Сказ» затверджено наказом МОЗ від 15 травня 2026 року № 635, він набирає чинності з 1 січня 2027 року, а до того діє наказ № 205. Головна організаційна зміна, за словами Віктора Кірейка: антирабічну допомогу зможуть надавати не лише травматологи й хірурги, а й лікарі первинної ланки: лікарі загальної практики — сімейної медицини, терапевти та педіатри. Заклади, що надають таку допомогу цілодобово, визначають департаменти охорони здоров’я, а їхній перелік має бути оприлюднений на офіційних вебсайтах. Допомогу надають за фактом звернення, незалежно від того, де пацієнт зареєстрований чи живе.
Лікар первинної ланки оглядає пацієнта, збирає анамнез, проводить первинну обробку рани, визначає категорію контакту і в неускладнених випадках починає постконтактну профілактику (ПКП) вакциною, вирішує питання щодо антибіотиків і профілактики правця. Якщо потрібні антирабічний імуноглобулін (АІГ), хірургічна обробка або є ускладнення, пацієнта невідкладно направляють до визначеного закладу, але вакцину вводять якомога раніше, ще до переведення. Екстрене повідомлення надсилають до центру контролю та профілактики хвороб за місцем звернення, а з ветеринарною службою взаємодіє центр. Рану негайно промивають проточною водою з милом протягом 15 хвилин, просушують стерильним матеріалом, обробляють антисептиком і за потреби закривають стерильною пов’язкою, але не оклюзійною; ослинені очі та слизові оболонки ретельно промивають водою.
| Категорія контакту | Що до неї належить |
|---|---|
| III | Поодинокі або численні трансдермальні укуси чи подряпини з виділенням крові; укус дикої м’ясоїдної тварини або тварини з підозрою на сказ; забруднення слиною слизових оболонок чи очей; ослинення пошкодженої шкіри або будь-які укуси голови, шиї, кистей, промежини; прямий контакт із кажанами |
| II (помірний ризик) | Ослинення пошкодженої або потенційно пошкодженої шкіри, стиснення чи легкі покуси відкритих ділянок (окрім критичних); незначні подряпини або садна без кровотечі |
| I (мінімальний ризик) | Контакт зі здоровою твариною без ослинення (дотик, годування); ослинення шкіри без мікротравм |
За доповіддю В. Кірейка (Стандарт медичної допомоги «Сказ», наказ МОЗ від 15.05.2026 № 635).

Основна схема — протокол «Ессен» із чотирьох доз (0, 3, 7, 14-й день), а не з п’яти, як раніше. Додаткова, якщо пацієнт не може прийти на 3-й день, — протокол «Загреб»: дві дози в день 0 у дві різні ділянки, далі по одній на 7-й і 21-й день. Якщо в інструкції до вакцини зазначено інше, стандарт має пріоритет над інструкцією.

Практичні нюанси, на яких наголосив доповідач:
- Відкласти ПКП і лише спостерігати за твариною можна, тільки якщо виконано всі умови: тварина домашня, чітко ідентифікована, доступна для спостереження, актуально щеплена і її поведінка не викликає підозри. За найменших сумнівів профілактику починають.
- Починати ніколи не пізно: антирабічні препарати призначають незалежно від того, скільки часу минуло після контакту.
- У сідницю вакцину не вводять, і така доза не зараховується. Внутрішньом’язово — у стегно до 2 років і в дельтоподібний м’яз після 2 років. Імуноглобулін вводять у рану й навколо неї, а вакцину — в іншу кінцівку.
- Госпіталізація — лише за клінічними показаннями; саме введення вакцини чи імуноглобуліну не є показанням до неї.
- Кажан у кімнаті, де спали, особливо якщо там була мала дитина, людина з когнітивними порушеннями або в стані сп’яніння, — показання до вакцинації.
- Імуноскомпрометованим вводять п’ять доз вакцини та імуноглобулін при II і III категоріях, а через 2–4 тижні після останньої дози варто дослідити напруженість імунітету.
- Алкоголь, кава чи вагітність не є протипоказаннями до вакцинації.
Вакцинація імуноскомпрометованих дітей: неживі — можна, живі — обережно
Імуноскомпрометовані діти — група ризику тяжкого перебігу вакцинокерованих інфекцій, і в практиці їх стає більше, нагадала Ярина Романишин. Перед щепленням оцінюють тип імунодефіциту і ступінь імуносупресії: діагноз, терапію, загальний аналіз крові з абсолютною кількістю нейтрофілів і лімфоцитів, за потреби — імунограму. Інактивовані вакцини безпечні для всіх, питання лише в їхній ефективності. Живі атенуйовані потенційно небезпечні через ризик вакцино-індукованої інфекції. Якщо оцінити ступінь імуносупресії неможливо, самостійно не щеплюють, а звертаються по консультацію до фахівця з імунізації.

Основний документ для практики, за словами доповідачки, — наказ МОЗ від 11.10.2019 № 2070. Окремі ситуації:
- Онкологічні захворювання. Інактивовані вакцини можна вводити і під час підтримувальної хіміотерапії, але відповідь може бути слабшою, і після завершення лікування можуть знадобитися бустерні дози; передусім ідеться про щеплення проти грипу. Після завершення лікування в ремісії, за наказом, щеплення проводять через 3 місяці. Перед живими вакцинами уточнюють, коли пацієнт востаннє отримував препарати крові.
- Трансплантація солідного органа. До трансплантації — інактивовані вакцини щонайменше за 2 тижні, живі щонайменше за 4 тижні (крім БЦЖ). Після — не починати, доки не досягнуто підтримувальної імуносупресії; живі вакцини не вводять.
- Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин. Після неї дитину розглядають як нещеплену: неживі вакцини — через 6–12 місяців, живі — через 2 роки за відсутності реакції «трансплантат проти хазяїна» та імуносупресивної терапії.
- Біологічна терапія. Не всі моноклональні антитіла імуносупресивні: з 144 моноклональних антитіл, схвалених EMA станом на 1 січня 2024 року, імуносупресивні лише 63. Немовлятам, чиї матері в II–III триместрі отримували імуносупресивну біологічну терапію, живі вакцини, передусім БЦЖ, відкладають до 6 місяців; терапія мами лише під час грудного вигодовування графік не змінює.
- Аспленія. Незалежно від віку — вакцини проти менінгококової, пневмококової та гемофільної інфекції, а також проти сезонного грипу; перед плановою спленектомією щеплення бажано завершити щонайменше за 2 тижні до операції.
І про «кокон»: члени родини та медики, які доглядають за такою дитиною, мають бути повністю щеплені.
Коли інфекція — перша ознака вродженої помилки імунітету
З одним і тим самим вірусом багато людей зустрічаються безсимптомно, а хтось хворіє тяжко і навіть помирає. Алла Волоха пояснила, що і сприйнятливість до збудника, і схильність до тяжкого перебігу значною мірою визначають гени. Тому незвичний перебіг інфекції часто стає першим проявом прихованого дефекту імунітету — навіть у дитини, яка до зустрічі зі «своїм» збудником була здоровою.

| Що насторожує | Що можна запідозрити |
|---|---|
| Пневмококовий менінгіт або сепсис, особливо ранній чи повторний, слабка запальна відповідь (низький СРБ) | Порушення вродженої імунної відповіді, дефіцит антитіл, дефіцит комплементу, порушення функції селезінки. Нормальний рівень імуноглобулінів не виключає дефекту вродженого імунітету |
| Абсцес печінки, множинні глибокі вогнища, поєднання з інвазивною грибковою інфекцією | Порушення бактерицидної функції фагоцитів (хронічна гранулематозна хвороба), вроджені нейтропенії |
| Тяжкі повторні бактеріальні отити, синусити, пневмонії, бронхоектази | Недостатність гуморальної ланки: перевіряють рівні імуноглобулінів і специфічні антитіла до вакцинальних антигенів; виключають муковісцидоз, первинну циліарну дискінезію, аспірацію, вторинні імунодефіцити |
| Повторна або сімейна інвазивна менінгококова інфекція, рідкісні серогрупи | Дефіцити термінальних компонентів комплементу (C5–C9), пропердину; набуті — на тлі інгібіторів комплементу. Обстеження — активність комплементу CH50 |
| Дисемінована БЦЖ-інфекція, тяжкий туберкульоз, сальмонельоз разом із мікобактеріальною інфекцією | Порушення шляху IL-12 / IFN-γ |
| Герпетичний (HSV-1) енцефаліт у дитини, повторний епізод | Дефекти TLR3-залежного противірусного захисту нервової системи |
| Стійкий кандидоз шкіри та слизових оболонок із раннім дебютом | Порушення IL-17-залежного бар’єрного захисту |
За доповіддю А. Волохи.
Висновок доповідачки: найбільше значення має поєднання збудника, тяжкості, локалізації інфекції та коморбідності. Обстеження починають із загального аналізу крові та базового імунологічного обстеження, а генетичний пошук — із точного опису інфекційного фенотипу. Вчасно розпізнаний дефект дає змогу запропонувати персоналізоване лікування: наприклад, при тяжкому дефіциті антитіл замісна терапія імуноглобулінами рятує життя і запобігає незворотним ураженням бронхолегеневої системи.
Синдром делеції 22q11.2: кого підозрювати і чому діагноз запізнюється
Синдром делеції 22q11.2 (синдром Ді Джорджі) — мультисистемне ураження: вроджені вади серця (ВВС), гіпоплазія тимуса, гіпокальціємія, патологія піднебіння, характерні риси обличчя, затримка розвитку. Повний варіант з аплазією тимуса і найтяжчим імунним фенотипом трапляється менш ніж в 1% випадків і потребує трансплантації тимуса; у практиці найчастіше трапляється частковий синдром. Оксана Боярчук представила дані українського ретроспективного реєстру — 126 пацієнтів із генетично підтвердженим діагнозом.

У когорті найчастіше траплялися черепно-лицевий дисморфізм (83,8%), ВВС (83,1%), гіпоплазія тимуса (83,1%), затримка розвитку (74,2%) і рецидивні інфекції (67,7%). Діагноз до року встановили лише в 52,5% дітей (63 зі 120), решті — пізніше. Головним «входом» у діагноз залишаються ВВС — 73,5% причин підозри, а імунні ознаки рідко ставали приводом для обстеження. У 45,8% пацієнтів було дві й більше причини підозри, тому, за словами доповідачки, критерії мають спиратися на поєднання ознак. Неонатальний TREC/KREC-скринінг виявив лише 2 з 13 дітей, діагностованих після його запровадження (з жовтня 2022 року): він не замінює клінічної настороженості.

Алгоритм: підозра за поєднанням ознак, хромосомний мікроматричний аналіз або MLPA (FISH має обмеження; повноекзомне секвенування — якщо делецію не знайдено), тестування батьків (вони можуть мати мозаїцизм або стерту клініку) і координоване мультидисциплінарне спостереження за участю, зокрема, неврологів, ендокринологів і гематологів.
Хвороба Лайма в дітей: що робити після укусу кліща
Ризик інфікування бореліями залежить від того, як довго кліщ був присмоктаний, нагадала Світлана Никитюк: мінімальний — до 24 годин, помірний — 24–48 годин, високий — понад 48–72 години. Тому найефективніша профілактика хвороби Лайма — своєчасний огляд шкіри і якнайшвидше видалення кліща.

Мігруюча еритема — клінічний діагноз. На цій стадії серологія малочутлива (чутливість IgM — лише 42%, IgG — 36%), тож негативний результат діагнозу не виключає, і дитині з характерною еритемою лікування починають одразу, не чекаючи аналізів. Водночас сам факт укусу без клінічних проявів — не підстава встановлювати діагноз хвороби Лайма.

Лайм-артрит — один із найчастіших проявів пізньої стадії в педіатричній практиці: моно- або олігоартрит, приблизно в 90% дітей уражається колінний суглоб. Ключова ознака — невідповідність між великим випотом у суглобі і відносно невеликим болем: дитина зазвичай ходить і спирається на ногу, гарячки немає або вона субфебрильна. Запідозрити його варто в дитини з ендемічного району з рецидивним чи стійким набряком коліна, навіть якщо укусу кліща чи еритеми в анамнезі немає.
Коли серологія потрібна, її проводять у два етапи: спершу ІФА або ІХЛА з визначенням IgM та IgG, а при позитивному чи сумнівному результаті — імуноблот. Негативний результат на ранній стадії повторюють через 4–6 тижнів; якщо симптоми тривають 12 тижнів і довше при негативному ІФА, роблять імуноблот. При підозрі на нейробореліоз сироватку і ліквор досліджують паралельно, щоб розрахувати індекс інтратекального синтезу антитіл. При лайм-артриті практично завжди високі титри IgG, а ізольований позитивний IgM цей діагноз не підтверджує.
Екстрену антибіотикопрофілактику після укусу, за позицією МОЗ, яку навела доповідачка, розглядають лише за одночасного виконання всіх умов: кліщ наповнений кров’ю, присмоктування тривало щонайменше 36 годин, від видалення минуло не більше 72 годин, а зараженість місцевих кліщів бореліями перевищує 20%. Рутинна антибіотикопрофілактика не рекомендована, дітям до 8 років її не проводять, а за інструкцією в Україні доксициклін не призначають дітям до 12 років, тож для 8–11 років це рішення поза інструкцією.
Що взяти в практику
- Перед екстреною імунопрофілактикою оцінити контакт, щеплення дитини, ризик тяжкого перебігу і доступні препарати; якщо рішення виходить за межі інструкції — консиліум, письмова згода батьків і документування.
- Дитину без документів про щеплення щеплюють як нещеплену; вакцинальну серію ніколи не починають заново, а максимального інтервалу для більшості вакцин немає.
- З 1 січня 2027 року антирабічну допомогу надає і первинна ланка; ПКП починають незалежно від часу після контакту, а вакцину вводять до будь-якого переведення.
- Інактивовані вакцини безпечні для імуноскомпрометованих дітей; живі — лише після оцінки ступеня імуносупресії.
- Незвично тяжка, глибока, рецидивна чи дисемінована інфекція — привід шукати вроджену помилку імунітету, навіть якщо рівень імуноглобулінів нормальний.
- Поєднання вади серця, гіпокальціємії, патології піднебіння, затримки розвитку і частих інфекцій — привід перевірити дитину на делецію 22q11.2.
- Після укусу кліща без симптомів діагноз хвороби Лайма не встановлюють; мігруючу еритему лікують одразу, не чекаючи серології.
Часті запитання
Як щеплювати дитину, якщо документів про щеплення немає?
Основний сценарій за позицією НТГЕІ 2024 року — вакцинувати як нещеплену дитину відповідно до віку. Дитині від 1 до 7 років, яка не отримала жодного щеплення проти кашлюку, дифтерії та правця, вводять три дози з інтервалами щонайменше 28 днів і 6 місяців.
Чи можна почати профілактику сказу, якщо після укусу минуло кілька тижнів?
Так. За стандартом медичної допомоги «Сказ» антирабічні препарати призначають незалежно від того, скільки часу минуло після контакту, що несе ризик інфікування.
Які інфекції мають насторожити щодо первинного імунодефіциту?
Ранні й незвично тяжкі інвазивні інфекції, глибокі абсцеси (особливо печінки), повторні тяжкі бактеріальні інфекції дихальних шляхів, повторна менінгококова інфекція, дисемінована БЦЖ-інфекція, герпетичний енцефаліт. Нормальний рівень імуноглобулінів дефекту не виключає.
Чи треба здавати аналіз на бореліоз одразу після укусу кліща?
Ні. Сам факт укусу без клінічних проявів не є підставою для діагнозу хвороби Лайма. Мігруючу еритему діагностують клінічно і лікують одразу, а серологія на ранній стадії часто хибнонегативна.
Найближчі заходи з інфекцій, вакцинації та педіатрії
- лис17втМайстер-клас · Онлайн · початок о 10:00Найгостріші педіатричні питання осінньо-зимового періоду: від патології ЛОР-органів до психіатрії4 бали БПРЗареєструватися →
- лис19чтКонгрес · Онлайн · початок о 09:00IX міжнародний конгрес Antibiotic resistance STOP! Контроль антибіотикорезистентності: мультидисциплінарний підхід до антибіотикотерапії11 балів БПРЗареєструватися →
- лис21сбМайстер-клас · Онлайн · початок о 10:00Інфекційний контроль в офтальмології та інфекційні захворювання очей: як не допустити катастрофи5 балів БПРЗареєструватися →
- лис25срМайстер-клас · Онлайн · початок о 10:00Інфекційний фактор у розвитку та перебігу внутрішніх хвороб: сучасне бачення, діагностика і тактика ведення пацієнта5 балів БПРЗареєструватися →
Джерела, наведені в доповідях: Наказ МОЗ України від 14.11.2025 № 1722 (зміни до Календаря профілактичних щеплень, наказ № 595) · Закон України № 2469-IX «Про лікарські засоби», ст. 44-2 · Наказ МОЗ України від 05.08.1999 № 198 «Про вдосконалення профілактики, діагностики та лікування правця» · Позиція НТГЕІ № 18-06/2024-2 від 18.06.2024 · WHO. Recommendations for Interrupted or Delayed Routine Immunization — Summary of WHO Position Papers · Стандарт медичної допомоги «Сказ», наказ МОЗ України від 15.05.2026 № 635 · Наказ МОЗ України від 11.10.2019 № 2070 · Canadian Immunization Guide. Immunization of immunocompromised persons · Australian Immunisation Handbook. People with asplenia and hyposplenia · Rivera-Izquierdo M et al. Expert Rev Vaccines. 2024;23(1):887–910 · EULAR/PRES recommendations for vaccination of paediatric patients with autoimmune inflammatory rheumatic diseases: update 2021 · Picard C et al. Medicine. 2010 · Casanova JL, Abel L. Cell. 2022 · Стандарт медичної допомоги «Хвороба Лайма», наказ МОЗ України від 21.09.2024 № 1623 · Lantos PM et al. IDSA/AAN/ACR Guidelines. Clin Infect Dis. 2021;72:e1–e48.
Огляд підготувала редакція МедЕксперт за матеріалами доповідей, виголошених на Науково-практичній конференції «Інфекції та імунітет» 28–30 жовтня 2026 року (сторінка конференції). Матеріал призначений для фахівців охорони здоров’я, не замінює стандарти медичної допомоги, інструкції до препаратів та консультацію лікаря.



