International Journal Rehabilitation and Palliative Medicine. 2023. 1(8): 29-36; doi 10.15574/IJRPM.2023.8.29

Царенко А. В., Моисеенко Р. А., Гойда Н. Г.
Национальный университет здравоохранения Украины имени П.Л. Шупика, г. Киев

Цель — осуществить медико-социальный анализ условий и организационных аспектов внедрения и развития системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП) в Украине.
Материалы и методы. Проанализированы: отечественные и зарубежные научные литературные источники; данные официальной статистики Государственной службы статистики и Министерства здравоохранения Украины; результаты социологического исследования; нормативно-правовые документы Украины и авторитетных международных профессиональных организаций. Использованы следующие методы исследования: библиосемантический, системного подхода и системного анализа, сравнительного контент-анализа и общепринятые медико-статистические методы.
Результаты. Особенностями медико-демографической ситуации в Украине на протяжении последних десятилетий являются быстрое старение населения, высокий уровень заболеваемости и смертности от онкологических и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний, широкое распространение ВИЧ-инфекции/СПИД, туберкулеза, вирусных гепатитов В и С и т.п. Это требует создания и совершенствования адекватной нормативно-правовой базы, регулирующей развитие доступной мультидисциплинарной, межведомственной и межсекторальной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует развития амбулаторной службы и стационарных учреждений ПХП, координации работы заведений и учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, в первую очередь Министерству здравоохранения Украины и Министерству социальной политики Украины, внедрение системы мотивации и подготовки кадров по вопросам оказания ПХП и привлечения к оказанию паллиативной помощи на дому медицинских работников учреждений здравоохранения первичной медико-санитарной помощи. Таким образом, доступная и качественная ПХП должна быть интегрирована в систему здравоохранения и социальной защиты населения, поскольку оказание ПХП уже на ранних этапах угрожающего жизни или инкурабельного заболевания может значительно уменьшить страдания и улучшить качество жизни как паллиативных пациентов (ПП), так и членов их семей.
Выводы. Актуальность проблемы создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП в Украине обусловлена неблагоприятной медико-демографической ситуацией — старением населения, повышением уровней заболеваемости и смертности от злокачественных новообразований и хронических заболеваний, которые часто сопровождаются хроническим болевым синдромом и тяжелыми симптомами, что существенно снижает качество жизни ПП.
Внедрение системы ПХП населению требует политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, соответствующего финансового обеспечения и участия всего общества. Внедрение и развитие системы ПХП в Украине при условии адекватного финансирования из государственного бюджета (Национальная служба здоровья Украины), а также за счет государственной, региональных и местных целевых программ ПХП позволят оказывать качественную и эффективную мультидисциплинарную и межведомственную паллиативную помощь на условиях равной доступности, независимо от нозологии заболевания, места жительства/пребывания и социального статуса ПП.
Результаты исследования позволили адаптировать международный опыт и определить различные формы оказания ПХП, которые, в зависимости от тяжести течения заболевания и по желанию ПП и членов их семей, могут предоставляться в специализированных стационарных учреждениях здравоохранения ПХП, отделениях ПХП учреждений здравоохранения вторичной и третичной медицинской помощи или в амбулаторных условиях, в том числе на дому, а также в учреждениях ПХП любой формы собственности и ведомственной принадлежности при условии соблюдения стандартов и требований нормативно-правовой базы.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: система паллиативной и хосписной помощи; мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход; паллиативные пациенты; нормативно-правовая база.

ЛИТЕРАТУРА

1. Chaikovska V, Vialykh T, Tsarenko A. (2018). Estimation of need for staff care training for the elderly persons. International journal Rehabilitation and Palliative Medicine. International journal Rehabilitation and Palliative Medicine. 1 (7): 43-50.

2. Чайковська ВВ, Вялих ТІ, Царенко АВ. (2018). Методологічні засади проведення курсу «Основи довготривалого і паліативного догляду за хворими та внутрішньо переміщеними особами літнього віку» (на допомогу навчальним закладам ІІ-ІV рівня акредитації). Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (7): 36-46.

3. Council of Europe. (2014, Oct). European Declaration on Palliative Care. Launched in Brussels. URL: http://palliativecare2020.eu/declaration/.

4. Децик ОЗ, Мельник РМ. (2018). Аналіз бачення медичних працівників щодо проблем органі-зації педіатричної паліативної допомоги в Україні. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 17-22.

5. Децик ОЗ, Золотарьова ЖМ. (2015). Паліативна допомога: проблеми сімей інкурабельних хворих. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (1): 55-59. doi: 10.15574/IJRPM.2015.01.55.

6. Дячук ДД. (2003). Організаційні підходи до надання паліативної медичної допомоги інкурабельним онкологічним хворим. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2: 48-54.

7. EAPC. (2014). Specialisation in Palliative Medicine for Physicians in Europe – presenting a new EAPC publication. Europ J of Palliative Care. 21: 6. URL: http://www.eapcnet.eu/Portals/0/Clinical/Publications/EJPC21(6)_Centeno.pdf.

8. Gubskiy Yu, Serdiuk W, Martyniuk-Gres S, Tsarenko A, Wolf A. (2007). Opieka paliatywna na Ukrainie: osiagniecia I perspektywy. Clinical and Experimental Letters. 48: 23-24.

9. Гойда НГ, Царенко АВ, Князевич ВМ, Губський ЮІ. (2015). Організаційні аспекти створення системи паліативної та хоспісної допомоги в Україні. У зб.: Актуальні питання надання паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Організаційні, медико-юридичні та клініко-фармацевтичні питання. Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конфер. 22-24.04.2015. За ред. ЮВ Вороненка, ЮІ Губського. Київ: Талком: 32-48.

10. Губський ЮІ, Гойда НГ, Царенко АВ. (2015). Розвиток паліативної та хоспісної допомоги в Україні: організаційні, юридичні та медичні аспекти. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (1): 68-74. doi: 10.15574/IJRPM.2015.01.68.

11. Губський ЮІ, Царенко АВ, Скорина ОО та ін. (2009). Актуальні питання впровадження системи паліативної допомоги та забезпечення прав пацієнтів з обмеженим прогнозом життя в Україні. У зб. Право на медичну допомогу в Україні. Харківська правозахисна група. Харків: Права людини: 224-266.

12. Губський ЮІ, Царенко АВ. (2017). Паліативна допомога та еутаназія: медико-соціальні, біоетичні, правові аспекти. Здоров’я суспільства. 6 (1-2): 87-97.

13. Іволгін ВІ, Вороненко ЮВ, Моісеєнко РО, Князевич ВМ та ін. (2017). Стан, проблеми та перспективи розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Зб. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2016 рік. МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». Київ: 266-293.

14. Князевич ВМ, Царенко АВ, Яковенко ІВ, Брацюнь ОП. (2013). Національна Стратегія створення та розвитку системи паліативної допомоги в Україні (проект). Матеріали Першого Національного Конгресу з паліативної допомоги. (м. Ірпінь, 26-27.09.2012 р.). К.: Видавничий дім «Калита»: 7-14.

15. Князевич ВМ. (2015). Перспективи розвитку паліативної допомоги в Україні. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 2: 131-134.

16. Крюков СА. (2002). Державне управління в сфері медико-соціальної допомоги безнадійно хворим. Автореф. дис. канд. наук з держ управл. Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України. Донецьк: 20.

17. Лехан ВМ, Дячук ДД. (2003). Організаційна модель системи паліативної медичної допомоги інкурабельним онкологічним хворим. Охорона здоров’я України. 3: 35-42.

18. Матюха ЛФ, Медведовська НВ, Матвієць ЛГ. (2018). Особливості психологічного аспекту роботи медиків первинного контакту при наданні паліативної допомоги пацієнту та його родині. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (7): 24-30. doi: 10.15574/IJRPM.2018.7.24.

19. Моісеєнко РО. (2016). Соціальна педіатрія: фокус на медико-соціальний супровід дітей з особливими потребами та паліативна допомога в педіатрії. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (4): 10-13.

20. Москвяк ЄЙ, Білинський БТ. (2000). Організаційні проблеми надання допомоги інкурабельним онкологічним хворим допомоги. Лікарська справа. 2: 28-29.

21. Совет Европы. (2004). Рекомендации Комитета Министров Совета Европы к государствам-членам по организации паллиативного ухода. Совет Европы: 89.

22. Tsarenko A, Serdiuk V, Martyniuk-Gres S, Shkoba L. (2008). Improving of palliative care specialists’ training in Ukraine. Palliative Care in Different Cultures. The 2-nd International Conference in Palliative Care. Eilat, Israel: 80.

23. Царенко АВ, Гойда НГ, Губський ЮІ. (2019). Обґрунтування концептуальної моделі системи паліативної і хоспісної допомоги населенню на рівні первинної медичної допомоги. Здоров’я суспільства. 8 (2): 49-57.

24. Вороненко ЮВ, Губський ЮІ, Царенко АВ. (2014). Створення системи паліативної та хоспісної допомоги в умовах реформування охорони здоров‘я в Україні: медичні та соціальні аспекти. Наука і практика. Міжвідомчий медичний журнал. 1 (2): 63-75.

25. Вороненко ЮВ, Князевич ВМ, Заволока ОВ та ін. (2016). Соціально-медичні аспекти розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Зб.: Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2015 рік. За ред. ВВ Шафранського; МОЗ України; «ДУ УІСД МОЗ України». Київ: 284-301.

26. ВОЗ. (2014). Укрепление паллиативной медицинской помощи в качестве одного из компонентов комплексного лечения на протяжении всего жизненного цикла. Резолюция 67-й сессии Всемирной ассамблеи здравоохранения, № A67/31 от 4 апреля 2014 г. Женева: 11. URL: http://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA67/A67_31-ru.pdf.

27. WHO. (2004). What are palliative care needs of older people and how might they be met? — Copenhagen: WHO Regional Office for Europe: 16. URL: http://www.euro.who.int/ document/E83747.pdf.

28. WHO. (2014). Global Atlas of Palliative Care at the End of Life. Edited by SR Connor, MCS Bermedo: 111.

29. WHO. (2016). Planning and implementing palliative care services: a guide for programme managers. Geneva, Switzerland: 92.

30. Wodarg W. (2008, Nov 4). Palliative care: a model for innovative health and social policies. Report. Doc. 11758. Council of Europe. Parliament Assembly. Social, Health and Family Affairs Committee. URL: http://assembly.coe.int/Main.asp?link/Documents/WorkingDocs08/EDOC11758. htm.