Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 4(92): 37-41; doi 10.15574/PP.2022.92.37
Лисецкая И. С.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Lisetska IS. (2022). The influence of smoking on the biochemical indicators of oral fluid in teenagers and young adults who smoke. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 4(92): 37-41; doi 10.15574/PP.2022.92.37.
Статья поступила в редакцию 30.09.2022 г., принята в печать 12.12.2022 г.

Цель — изучить влияние курения на биохимические показатели ротовой жидкости у лиц подросткового и юношеского возраста.
Материалы и методы. Изучены биохимические показатели ротовой полости у 114 человек подросткового и юношеского возраста от 15 до 24 лет, поделенных на группы: I группу составили 26 человек, регулярно курящих традиционные сигареты; ІІ группу — 22 человека, регулярно курящих электронные сигареты (Вейпы); ІІІ группу — 23 человека, регулярно курящих устройства для нагрева табака (IQOS); IV группу — 43 человека без вредной привычки курения. Изучены биохимические характеристики: активность щелочной и кислой фосфатаз, содержание неорганического фосфора и кальция.
Результаты. Средние значения активности щелочной фосфатазы у обследованных I группы были в 1,5 раза ниже, чем у некурящих подросткового и юношеского возраста (IV группа), (р<0,05). У лиц, курящих альтернативные виды сигарет, активность щелочной фосфатазы была в 1,2 раза снижена по сравнению с некурящими (р<0,05). При этом выявлено повышение активности кислой фосфатазы, показатели которой тоже зависели от типа курения. Так, у обследованных I группы активность кислой фосфатазы была в 3,6 раза повышена, чем у некурящих подросткового и юношеского возраста (IV группа), (р<0,05). У лиц, курящих альтернативные виды сигарет, активность кислой фосфатазы была в 2,2 раза повышена по сравнению с некурящими (р<0,05). В ротовой жидкости лиц подросткового и юношеского возраста, имеющих вредную привычку, выявлено увеличение содержания кальция и снижение содержания неорганического фосфора по сравнению с обследованными IV группы.
Выводы. Полученные данные свидетельствуют о нарушении нормальной функциональной активности органов полости рта под влиянием вредной привычки. У курящих людей подросткового и юношеского возраста происходят изменения биохимических показателей ротовой жидкости. Показатели ротовой жидкости могут быть ранним прогностическим тестом оценки состояния ротовой полости у курящих лиц подросткового и юношеского возраста.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие пациентов.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: подростки, юноши, биохимические показатели, ротовая жидкость, курение.

ЛИТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Горбань НЄ, Луценко ОГ, Лук'янова ОМ. (2021). Фактори ризику хвороб цивілізації. Акушерство, Гінекологія, Репродукція. 1: 8-11.

2. Badanjak SM. (2013). An overview of salivaomics: Oral biomarkers of disease. Can J Dent Hygiene. 47 (4): 167-175.

3. Бадзай АО, Щербіна ОМ. (2019). Курящі жінки: тенденції, наслідки та мотивація відмови від куріння. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 19: 61-67. https://doi.org/10.32447/20784643.19.2019.06

4. Boffetta P. (2012). Involuntary smoking and lung cancer. Scand. J. of Work, Environment and Health. 28/2: 30-40.

5. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

6. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров’я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456-461.

7. Губський ЮІ, Ніженковська ІВ, Корда ММ та ін. (2021). Біологічна хімія: підручник. Вінниця: Нова Книга: 648.

8. Гутор ТГ, Козій-Бределєва СП. 2020). Поширеність вживання тютюнових виробів серед молодого населення Львівської області. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 4 (86): 13-18.

9. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

10. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об’єктивних та суб’єктивних показників здоров’я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20-23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

11. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

12. GHO. (2022). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.

13. Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine. https://phc.org.ua/news/sered-molodi-vikom-vid-13-do-15-rokiv-mayzhe-kozhen-pyatiy-kurit-elektronni-sigareti.

14. Miech R, Johnston L, O’Malley PM, Bachman JG. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017-2019. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

15. Романова ЮГ, Золотухіна ОЛ. (2018). Вплив екзогенного чинника — куріння та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонту (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 1 (2): 14-17. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-2-144-23-25

16. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27-33.

17. Табачников СУ, Ріткіс ІС, Васильєв АЮ, Гуркова ОВ. (2013). Розподіл вживання тютюну та тютюнової залежності в різних країнах світу. Нові підходи до профілактики, психотерапії та корекції. Мистецтво лікування. 7: 35-41.

19. Залюбовська ОІ, Тюпка ТІ, Зленко ВВ, Авідзба ЮН, Литвиненко МІ, Яворська ОМ. (2016). Саліводіагностика: реалії та перспективи. Експериментальна та клінічна медицина. 4 (73): 15-19.