Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 4(124): 54-59. doi 10.15574/SP.2022.124.54
Лисецкая И. С.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Lisetska IS. (2022). Clinical efficacy of local treatment of inflammatory periodontal diseases in teenagers and young adults who smoke. Modern Pediatrics. Ukraine. 4(124): 54-59. doi 10.15574/SP.2022.124.54.
Статья поступила в редакцию 05.02.2022 г., принята в печать 20.04.2022 г.

Высокий уровень распространенности заболеваний пародонта требует разработки эффективных схем лечебно-профилактических мероприятий у курящих лиц подросткового и юношеского возраста.
Цель — изучить эффективность предложенного местного лечения воспалительных заболеваний пародонта у курящих лиц подросткового и юношеского возраста.
Материалы и методы. Изучены изменения в тканях пародонта после лечения у 123 человек подросткового и юношеского возраста от 15 до 24 лет. Эти лица поделены на группы: в I группу включили 31 человека, регулярно курящего традиционные сигареты; во II группу — 26 человек, регулярно курящих электронные сигареты (Вейпы); в ІІІ группу — 30 человек, регулярно курящих устройства для нагревания табака (IQOS); в IV группу — 36 человек без вредной привычки курения. Проанализирована динамика индексов OHI-S, РМА и РВИ до и после лечения предложенным методом — сочетание применения раствора «Стомолик» и геля «Холисал» по сравнению с общепринятым лечением.
Результаты. В процессе лечения во всех группах наблюдения регистрировалась положительная тенденция изучаемых индексов, однако лучшие результаты отмечались в группах, в которых применяли предложенное местное лечение, что подтверждено данными объективного обследования.
Выводы. Сравнение результатов местного лечения воспалительных заболеваний пародонта в группах наблюдения разными методами указывает на преимущества предлагаемого метода лечения — сочетание применения раствора «Стомолик» и геля «Холисал».
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей.
Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: подростки, юноши, катаральный гингивит, местное лечение, курение.
ЛИТЕРАТУРА

1. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

2. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5-8.

3. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров’я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456-461.

4. ENSP. (2015). A guide to the treatment of tobacco dependence instead of a guide to smoking cessation. ENSP European Network for Smoking Prevention and Tobacco Use. II: 195.

5. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc.: Elsevier Academic Press: 502.

6. Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОІ, Голубєва ІМ. (2016). Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та Україні. Новини стоматології. 3 (88): 67-71.

7. Хоменко ЛО. (2015). Терапевтична стоматологія. 2: 328.

8. Ільчишин МП, Фурдичко АІ, Бариляк АЯ, Федун ІР, Ган ІВ. (2020). Особливості впливу систем нагрівання тютюну (GLO та IQOS) на стан тканин порожнини рота. Український журнал медицини, біології та спорту. 5; 6 (28): 247-251. https://doi.org/10.26693/jmbs05.06.247

9. Каськова ЛФ. (2019). Профілактика стоматологічних захворювань: підруч. для студ. стом. факул. закл. вищої мед. освіти; за ред. проф. УМСА. Стереотипне видання. Львів: ПП «Магнолія 2006»: 404.

10. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

11. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об’єктивних та суб’єктивних показників здоров’я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20-23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

12. Lamont RJ, Hajishengallis GN, Jenkinson HF. (2014). Oral microbiology and immunology. United Kingdom: 531. https://doi.org/10.1128/9781555818906

13. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонту: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3: 41-43.

14. Mayo Clin. (2014). Periodontal disease. More than just gums. Mayo Clin Health Lett. 32 (10): ZE01-4.

15. Miech R, Johnston L, O’Malley PM, Bachman JG. (2019). Trends in Adolescent Vaping. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

16. Назаренко ЗЮ, Ткаченко ІМ, Марченко ІЯ, Ляшенко ЛІ, Браїлко НМ. (2017). Клінічне обґрунтування використання препарату «Oral Blue» для лікування хронічного катарального гінгівіту. 4; 2 (140): 226-229.

17. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

18. Savichuk NO. (2021). Oral microbiome and its role in maintaining general and dental health. Medical newspaper «Health of Ukraine of the 21st century». 25 (4): 497. URL: http://health-ua.com/article/64438-mkrobom-porozhnini-rota—tajogo-rol-updtrimann-zagalnogo-jstomatologchnogo-.

19. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологія. 2: 27-33.

20. WHO. (2021). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. URL: https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.