• Висцеральные маркеры нарушения фибриллогенеза у детей с различными вариантами течения пиелонефрита

Висцеральные маркеры нарушения фибриллогенеза у детей с различными вариантами течения пиелонефрита

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):27-32; doi 10.15574/SP.2018.91.27

Лукьяненко Н. С., Иськив М. Ю., Кенс К. А.
ГУ «Институт наследственной патологии НАМН Украины», г. Львов, Украина
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Украина

Среди заболеваний мочевой системы одним из важнейших является ПН, поскольку у 86,0% детей наблюдаются эпизоды обострения. За последние годы в 2–2,5 раза возросла частота его латентных форм. Врожденные дефекты коллагенообразования могут стать основой для различных патологических изменений со стороны почек.

Цель: анализ частоты врожденных пороков развития органов мочевыделительной системы (ВПР ОМС), как висцеральных маркеров нарушения фибриллогенеза, у детей с различными вариантами течения ПН.

Материалы и методы. Обследовано 148 детей с ПН в возрасте от 3 до 18 лет. В первую группу вошли 92 ребенка с хроническим ПН, в катамнезе которых диагностировалось три и более эпизодов рецидива ПН в течение двух лет (I:ХрПН), во вторую — 56 детей с острым ПН, в которых в течение двух лет не отмечалось рецидивов заболевания (II:ОПН). Контрольную группу составили 65 соматически здоровых детей. Всем детям проводилось клинико:лабораторное обследование и определялись маркеры нарушения фибриллогенеза: фенотипические признаки недифференцированной дисплазии соединительной ткани (НДСТ) и экскреция оксипролина с мочой.

Результаты. Только у детей группы I:ХрПН отмечались фенотипические признаки НДСТ, такие как гипермобильность суставов, нарушения зрения, деформация грудной клетки, сколиотическая осанка и арахнодактилия. У них зарегистрирована высокая частота повышенной экскреции оксипролина с мочой, которая в 9,7 раза превышала показатель у детей группы II:ОПН, что подтверждало наличие НДСТ у детей группы I:ХрПН.

У 90,52% детей группы I:ХрПН диагностировались ВПР ОМС, тогда как в группе II:ОПН они диагностировались только у 8,93% детей. Среди ВПР ОМС чаще всего встречались пузырно:лоханочный рефлюкс с пиелоэктазиями (у 52,17% детей I:ХрПН) и удвоение почек (у 11,96% обследованных).

Выводы. У детей с ХрПН по сравнению с данными детей с ОПН достоверно чаще отмечались фенотипические признаки НДСТ. Высокий уровень экскреции оксипролина с мочой практически у всех детей с ХрПН свидетельствует об усилении распада и выведения продуктов обмена коллагена, что указывает на выраженное нарушение катаболизма коллагена у детей, склонных к рецидивам ПН, и подтверждает наличие у них НДСТ. Лабораторно доказанное наличие НДСТ у детей с ХрПН позволяет рассматривать диагностированные у них ПВР ОСС в качестве висцеральных маркеров НДСТ.

Ключевые слова: дети, пиелонефрит, дисплазия соединительной ткани, оксипролин, коллаген.

Литература

1. Антонова И.В. (2010). Анализ частоты и структуры пороков развития органов мочевой и половой системы у новорожденных детей г. Омска. Педиатрия.3:135—137.

2. Боровиков В. (2001). Статистика: мистецтво аналізу даних на комп'ютері. Для професіоналів. Санкт-Петербург: Питер.

3. Возианов АФ, Майданник ВГ, Бедный ВГ, Багдасарова ИВ. (2002). Особенности нефрологии детского возраста. Киев: Книга-плюс.

4. Головкевич ВВ, Петербургський ВФ, Каліщук ОА, Мигаль ЛЯ, Нікуліна ГГ, Сербіна ІЄ, Калініна НА, Гуйван ГІ. (2014). Диференційна тактика лікування нерефлексивного мегауретера в дітей молодшого віку. Хірургія дитячого віку.3-4: 58—63.

5. Заремба ЄХ, Рак НО. (2015). Прояви недиференційованої дисплазії сполучної тканини з боку серцево-судинної системи у хворих на артеріальну гіпертензію. Acta medica Leopoliensia. XXI; 2: 14—18.

6. Казимирко ВК, Іваницька ЛМ, Дубкова АГ, Сілантьєва ТС, Иванова ГП, Полудненко МФ, Шарова МВ. (2013). Труднощі діагностики недиференційованої дисплазії сполучної тканиниу практиці лікаря-ревматолога. Український ревматологічний журнал. 3(53): 96—100.

7. Лавренчук ОВ, Дріянська ВЕ, Багдасарова ІВ, Петрина ОП. (2013). Протирецидивна терапія хронічної інфекції сечової системи у дітей. Современная педиатрия. 4(52): 157—161.

8. Лук'яненко НС, Кенс КА, Петріца НА. (2016). Оцінка діагностичної цінності маркування тканинної гіпоксії, мембранодеструкціі та недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей з міхурно-мисковим рефлюксом. Здоровье ребёнка. 6(74): 86—92. https://doi.org/10.22141/2224-0551.6.74.2016.82138

9. Макєєва НІ, Підвальна НА. (2012). Особливості метаболізму сполучної тканини в дітей з єдиною ниркою. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 4(452): 30—33.

10. Назаренко ЛГ. (2010). Дисплазія сполучної тканини: роль в патології людини і проблемах гестаційного періоду. Жіночий Лікар. 1: 42—48.

11. Несторенко ЗВ. (2012). Дисплазия соединительной ткани — медико-социальный феномен XXI века. Боль. Суставы. Позвоночник. 1(5): 17—23.

12. Нечаева ГИ. (ред.) (2002). Дисплазии соединительной ткани. Материалы симпозиума. Омск:ОПМА.

13. Няньковський СЛ, Добрик ОО, Іськів МЮ. (2016). Метаболічна терапія та роль у комплексному лікуванні дисплазії сполучної тканини у дитячій нефрології. Современная педиатрия. 1(73): 131—136. doi10.15574/SP.2016.73.131

14. Осипенко ІП, Солєйко ОВ. (2011). Вісцеральні маркери дисплазії сполучної тканини у чоловіків з ідіопатичним пролапсом мітрального клапана. Клінічна та експериментальна патологія. Х; 2(36); Ч. 2: 78—81.

15. Про затвердження протоколу лікування дітей з інфекціями сечової системи і тубуло-інтерстиціальним нефритом. Наказ МОЗ України № 627 від 03.11.2008. http://www.moz.gov.ua.

16. Солєнко ОВ, Рикало НА, Осипенко ІП, Солейко ЛП. (2014). Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини: від концепції патогенезу до стратегії лікування. Навчальний посібник. Вінниця: Нова Книга.

17. Тимочко-Волошин Р, Мухін В. (2014). До питання дисплазії сполучної тканини у дітей: засоби фізичної реабілітації. Фізична активність, здоров'я і спорт. 1(15): 46—53.

18. Филипенко ПС, Драпеза ЕМ, Долгова ИН, Малоокая ЮС. (2004). Патология внутренних органов у лиц молодого возраста с синдромом дисплазии соединительной ткани. Фундаментальные исследования. 5: 16—18.

19. Шмидт Г. Ультразвуковая диагностика. Практическое руководство. Перевод с английского под общ. ред. А.В. Зубарева (2009). М.:МЕДпресс-информ: 560.

20. Юрьєва ЕА, Длин ВВ. (2002). Діагностичний довідник нефролога. Москва: Оверлей.

21. Beighton P, Paepe A, Steinmann B. (1998). International nosology of heritable disorders of connective tissue. Am J Med Genet. 77; 2: 31—37.

22. Kuprienko NB, Svetlova ZV, Smirnova NN. (2017). Metabolic basis of urinary tract infection prophylaxis in children. The Scientific Notes of the I.P. Pavlov St. Petersburg State Medical University. 24(1): 22—27. doi 10.24884/1607-4181-2017-24-1-22-27.

23. Muller RF, Jong ID. (2001). Emery's Elements of Medical Genetics: Churchill, Livingston.