• Значущість пробіотиків як ад’ювантної терапії при гострих гастроентеритах у дітей віком до п’яти років
ua До змісту Повний текст статті

Значущість пробіотиків як ад’ювантної терапії при гострих гастроентеритах у дітей віком до п’яти років

Modern Pediatrics.Ukraine.2019.6(102):27-32; doi 10.15574/SP.2019.102.27

М.Ю. Тесленко
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Тесленко МЮ. (2019). Значущість пробіотиків як ад'ювантної терапії при гострих гастроентеритах у дітей віком до п'яти років. Сучасна педіатрія. Україна. 6(102): 27-32; doi 10.15574/SP.2019.102.27
Стаття надійшла до редакції 07.05.2019 р., прийнята до друку 17.10.2019 р.

Гострий гастроентерит (ГГЕ) — одна з найпоширеніших хвороб у дітей. Більшість випадків хвороби є самолімітованими і не вимагають застосування ліків. Проте у світі існують різні рекомендації щодо застосування пробіотиків при ГГЕ у якості ад'ювантної терапії до розчинів оральної регідратації.
Мета: обґрунтувати вибір пробіотиків у якості адювантної терапії ГГЕ, у тому числі ротавірусної етіології, у дітей до п'яти років шляхом порівняння значущості пробіотиків із різним рівнем доказовості.
Матеріали і методи. З 2015 по 2017 роки під спостереженням знаходились 265 дітей віком до п'яти років, які були госпіталізовані в інфекційний стаціонар з діагнозом ГГЕ. Вибір пробіотичного препарату був випадковим і залежав від наявності того чи іншого препарату на момент госпіталізації дитини у стаціонар. Оцінювались наступні клінічні критерії: кількість епізодів рідких випорожнень на добу, тривалість госпіталізації та тривалість діарейного синдрому. Для обчислення використовувались непараметричні статистичні критерії.
Результати. Виявлена значуща різниця у частоті рідких випорожнень у дітей з ротавірусним ГГЕ. При застосуванні Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) або Saccharomyces boulardii (S. boulardii) частота випорожнень була значно нижчою, ніж при застосуванні L. reuteri DSM 17938 (р<0,05). Аналогічний результат отриманий при порівнянні пробіотиків з помірним рівнем доказовості та сильною рекомендацією (LGG/S. boulardii) з пробіотиками з недостатньою доказовою базою (Європейське товариство дитячої гастроентерології, гепатології та нутріціології, 2014). Не виявлено значущої різниці між пробіотиками щодо тривалості госпіталізації та діарейного синдрому.
Висновки. Пробіотики знижують частоту випорожнень, проте не впливають на тривалість діареї та госпіталізації. Пробіотики, які мають доказову базу, показали найкращі результати при ротавірусній діареї. Серед пробіотиків, у яких немає доказової бази, найменший ефект показав мультипробіотик із наступним складом: Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophylus, Bifidobacterium infantis, Lactobacillus bulgaricus.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, гастроентерит, пробіотики, ротавірус.

ЛІТЕРАТУРА

1. Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlz1?opendocument&stype=1E41166530788E39C225839B00304979

2. Чернишова ЛІ, Тесленко МЮ та ін. (2016). Лонгітудинальне спостереження за ротавірусною інфекцією у дітей віком до 5 років, яких госпіталізували в два центри України в 2006–2015 роках. Здоровье Ребенка. 7: 117–123. https://doi.org/10.22141/2224-0551.7.75.2016.86736

3. Чернишова ЛІ, Тесленко МЮ, Радіонова НМ, Касьян ОІ. (2017). Перебіг ротавірусного гастроентериту у дітей до п'яти років на сучасному етапі. Современная Педиатрия.4: 96–100. https://doi.org/10.15574/SP.2017.84.96

4. Ahmadi E, Alizadeh;Navaei R, Rezai MS. (2015). Efficacy of probiotic use in acute rotavirus diarrhea in children: A systematic review and meta-analysis. Casp J Intern Med.6;4: 187–195.

5. Allen SJ et al. (2010). Probiotics for treating acute infectious diarrhoea. Cochrane Database Syst. Rev.11: CD003048. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003048.pub3; PMid:21069673 PMCid:PMC6532699

6. Canani RB et al. (2007). Probiotics for treatment of acute diarrhoea in children: randomised clinical trial of five different preparations. BMJ. 335;7615: 340. https://doi.org/10.1136/bmj.39272.581736.55; PMid:17690340 PMCid:PMC1949444

7. Elliott EJ. (2007). Acute gastroenteritis in children. BMJ.334;7583: 35–40. https://doi.org/10.1136/bmj.39036.406169.80; PMid:17204802 PMCid:PMC1764079

8. Erdogan O et al. (2012). The Comparition of the Efficacy of Two Different Probiotics in Rotavirus Gastroenteritis in Children. Journal of Tropical Medicine. 2012, Article ID 787240. https://doi.org/10.1155/2012/787240; PMid:22778754 PMCid:PMC3388355

9. Francavilla R, Lionetti E, Castellaneta S, Ciruzzi F et al. (2012, Aug). Randomised clinical trial: Lactobacillus reuteri DSM 17938 vs. placebo in children with acute diarrhoea — a double-blind study. Aliment Pharmacol Ther. 36(4): 363–9. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2012.05180.x; PMid:22680836

10. Guarino A et al. (2014). European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Pediatric Infectious Diseases evidence;based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe: update 2014. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 59;1: 132–152. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000375; PMid:24739189

11. Jose van den Berg, Marjolein Y Berger. (2011). Guidelines on acute gastroenteritis in children: a critical appraisal of their quality and applicability in primary care. BMC Family Practice 12, Article number: 134. https://doi.org/10.1186/1471-2296-12-134; PMid:22136388 PMCid:PMC3331832

12. King CK et al. (2003). Managing acute gastroenteritis among children: oral rehydration, maintenance, and nutritional therapy. MMWR Recomm. Rep. Morb. Mortal. Wkly. Rep. Recomm. Rep. 52;RR–16: 1–16.

13. Mirzayeva R et al. (2009). Rotavirus burden among children in the newly independent states of the former union of soviet socialist republics: literature review and first;year results from the rotavirus surveillance network. J Infect Dis. 200;1: S203–214. https://doi.org/10.1086/605041; PMid:19817601

14. Rosenfeldt V et al. (2002). Effect of probiotic Lactobacillus strains on acute diarrhea in a cohort of nonhospitalized children attending day;care centers. Pediatr Infect Dis J.21;5: 417. https://doi.org/10.1097/00006454-200205000-00013; PMid:12150179

15. Rosenfeldt V et al. (2003). Effect of probiotic Lactobacillus strains in children with atopic dermatitis. J Allergy Clin Immunol. 111;2: 389–395. https://doi.org/10.1067/mai.2003.389; PMid:12589361

16. Shornikova AV, Casas IA, Isolauri E, Mykkanen H, Vesikari T. (1997, Apr). Lactobacillus reuteri as a therapeutic agent in acute diarrhea in young children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 24(4): 399–404. https://doi.org/10.1097/00005176-199704000-00008; PMid:9144122

17. Shornikova AV, Casas IA, Mykkanen H, Salo E, Vesikari T. (1997, Dec). Bacteriotherapy with Lactobacillus reuteri in rotavirus gastroenteritis. Pediatr Infect Dis J.16(12): 1103–7. https://doi.org/10.1097/00006454-199712000-00002; PMid:9427453

18. Szajewska H et al. (2014). Use of Probiotics for Management of Acute Gastroenteritis: A Position Paper by the ESPGHAN Working Group for Probiotics and Prebiotics. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 58;4: 531. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000320; PMCid:PMC3969152

19. Szajewska H, Skorka A, Dylag M. (2007). Meta;analysis: Saccharomyces boulardii for treating acute diarrhoea in children. Aliment Pharmacol Ther. 25;3: 257–264. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2006.03202.x; PMid:17269987

20. Szajewska H, Urbanska M, Chmielewska A, Weizman Z, Shamir R. (2014, Sep). Meta;analysis: Lactobacillus reuteri strain DSM 17938 (and the original strain ATCC 55730) for treating acute gastroenteritis in children. Benef Microbes. 5(3): 285–93. https://doi.org/10.3920/BM2013.0056; PMid:24463209.

21. WHO. Global Rotavirus Information and Surveillance Bulletin. https://www.who.int/immunization/diseases/rotavirus/rota_info_surv_bulletin/en/