• Значення вегетативного гомеостазу у формуванні метаболічного синдрому у дітей. 
ua До змісту

Значення вегетативного гомеостазу у формуванні метаболічного синдрому у дітей. 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.2(58):35-39; doi 10.15574/SP.2014.58.35 
 

Значення вегетативного гомеостазу у формуванні метаболічного синдрому у дітей. 
 

Громнацька Н. М.

Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна 

Мета: вивчити особливості варіабельності серцевого ритму та її зв'язок з основними критеріями метаболічного синдрому у дітей. 
 

Матеріали і методи. У проспективному популяційному динамічному з метою перевірки гіпотези дослідженні взяли участь 39 дітей віком 9–18 років, які мали ознаки метаболічного синдрому за рекомендаціями IDF(2007). Групу контролю склали 35 дітей з нормальною масою тіла ідентичного віку та статі. Дітям проводили антропометрію, визначали ранішню глюкозу та інсулін, загальний холестерин, холестерин ліпопротеїдів високої, низької та дуже низької щільності, тригліцериди, індекси НОМА-IR та Caro, співвідношення ТГ/ХСЛПВЩ, вимірювали артеріальний тиск, реєстрували кардіоритмограму. 
 

Результати. У 74,3% дітей з метаболічним синдромом виявлено виразні порушення вегетативного балансу з напруженням обох відділів вегетативної нервової системи, з них у 69,0% симпатичної і у 31,0% — парасимпатичної. Показники активності парасимпатичної вегетативної нервової системи, за даними RRNN, на 11,1%, RMSSD на 35,9% (P=0,024), PNN50% у 2,6 разу (р=0,03) були нижчими, ніж у дітей з нормальною масою тіла. Виявлено достовірну кореляційну залежність кластерів метаболічного синдрому та показників варіабельності серцевого ритму: обводу талії (r=0,46; p=0,034) та обводу стегон (r=0,44; p=0,042) з LF; глюкози крові з ЧСС (r=0,55; p=0,009) та зворотної залежності з RRNN (r=-0,501; p=0,021); холестерину ліпопротеїдів високої щільності з HF (r=0,488; p=0,025) та LF (r=0,723; p=0,001); співвідношення ТГ/ХСЛПВЩ з показниками парасимпатичної активності, TP (r=0,60; p=0,004) та LF (r=0,823;p=0,0001); підвищених значень артеріального тиску з pNN50% (r=0,46; p=0,035). Посилення функціонування симпатичної нервової системи з підвищенням холестерину ліпопротеїдів високої щільності та парасимпатичної нервової системи з підвищенням артеріального тиску пов'язані з компенсаторною симпато- та ваготонією. 
 

Висновки. Дослідження варіабельності серцевого ритму поглиблюють уявлення про патогенез метаболічного синдрому у дітей, одним з провідних чинників якого слід вважати активацію симпатичної та пригнічення парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи, що створює підстави віднести їх до маркерів метаболічного синдрому у дітей. 
 

Ключові слова: метаболічний синдром, варіабельність серцевого ритму, вгетативна нервова система, діти. 
 

Література: 
1. Алимова ИЛ, Козлова ЛВ. 2006. Диагностика и метаболическая коррекция диабетической кардиальной автономной нейропатии у детей. Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 5(6); Прил: 19—20.

2. Апихтін КО. 2010. Вплив препарату Вітам на варіабельність серцевого ритму осіб напруженої розумової праці. Environment and Health. 1: 55—59.

3. Буряк ВН. 2006. Роль различных причинних факторов в генезе вегетососудистой дисфункции по гипотензивному типу у детей. Здоровье ребенка. 3: 9—11.

4. Жернакова ЮВ, Мычка ВБ, Пономарев ЮА, Толстов СН и др. 2011. Возможности применения прямого ингибитора ренина — алискирена у пациенток с менопаузальным метаболическим синдромом и артериальной гипертензией. Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 4: 33—38.

5. Галеев АР, Игишева ЛН, Казин ЭМ. 2002. Вариабельность сердечного ритма у здоровых детей в возрасте 6—16 лет. Вісн Харків нац ун-ту. 545: 35—40.

6. Дедов ИИ, Александров АА. 2003 Факторы риска ишемической болезни сердца у больных сахарным диабетом типа 2: роль гиперсимпатикотонии и возможности ее коррекции. Качество жизни. Медицина. Репринт 2003. http: www.voed.ru/csh_sd2. hmt.

7. Дзяк ГВ, Татьяненко АВ. 2004. Вариабельность сердечного ритма у больных с артериальной гипертензией с гипертрофией левого желудочка. Укр терапевт журн. 4: 24—28.

8. Кисленко ОА, Котлунова НП, Романова МП. 2012. Диагностическое значение ВСР у детей грудного возраста с патологией сердечно-сосудистой системы. Детская больница. 3: 23—27.

9. Майданник ВГ, Суліковська ОГ, Кухта НМ. 2006.Спектральний аналіз варіабельності серця при добовому моніторуванні електрокардіограми у дітей, хворих на вегетативні дисфункції. ПАГ. 2: 51—57.

10. Мітченко ОІ. 2004. Патогенетичні основи метаболічного синдрому. Нова медицина. 3(14): 20—24.

11. Гжегоцький МР, Ковальчук СМ, Терлецька ОІ, Паніна ЛВ. 2010. Оцінка автономної регуляціі серцевої діяльності при поєднаному впливі блокаторів АНС та гіпоксії. Перспективи медицини та біологіі. 2;1: 61—62.

12. Реброва ОЮ. 2002. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTIKA. М, МедиаСфера: 312.

13. Cвітлик ГВ, Гарбар МО. 2006. Аналіз варіабельності ритму серця в практиці сімейного лікаря. Практична медицина. 3;ХІІ: 14—17.

14. Буй МЗ, Лебедева АЮ, Гордеев ИГ, Волов НА и др. 2013. Связь вариабельности сердечного ритма и показателей системы гемостаза у больных ишемической болезнью сердца, осложненной хронической сердечной недостаточностью. Рос кардиологич журн. 5(103): 6—11.

15. Старкова НТ, Дворяшина ИВ. 2004. Метаболический синдром инсулинорезистентности: основная концепция и следствие: обзор. Терапевтич арх. 10: 54—58.

16. Федоренко ИД. 2005. Влияние анестезии на динамику катехоламинов у больных диффузным токсическим зобом. Проблеми ендокринної патологіі. 3: 40—43.

17. Rabbia T, Silke B, Conterno AA et al. 2003. Assessment of cardiac autonomic modulation during adolescent obesity. Obese Res. 11: 541—548. http://dx.doi.org/10.1038/oby.2003.76; PMid:12690083

18. Nagai N, Matsumoto T, Kita H et al. 2003. Autonomic nervous system activity and the state and development of obesity in Japanese school children. Obes Res. 11: 23—32. http://dx.doi.org/10.1038/oby.2003.6; PMid:12529482

19. Fu C, Pei Y-M, Chen C-L, Lo HM. 2006. Heart rate variability in Taiwanese obese children. Tzu Chi Med J. 18: 199—204.

20. Heart Rate Variability Standarts of measurement, physiological interpretation and clinical use. Task Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electriphysiology. Circulation. 1996. 93: 1043—1065.

21. Seppala S, Lautinen T, Tarvainen MP et al. 2013. Normal values for heart rate variability parameters in children 6—8 years of age: the PANIC Study. Clinical Physiology and Functional Emaging. 25. http://www.sciencedaily.

22. Paschoal M, Trevizan P, Scodeler N. 2009. Heart rate variability, blood lipids and physical capacity in obese and non-obese children. Argh Brasil Cardiol. 93(3): 223—229.

23. Corter S, Caron A, Richard D et al. 2013. Role of leptin resistance in the development of obesity in older patients. Clin Interv Aging. 8: 829—844.

24. Zimmet P, Alberti KG, Kaufman FT. 2007. IDF Consensus. The metabolic syndrome in children and adolescents. An IDF consensus report. Pediat Diabetes. 5: 299—306. http://dx.doi.org/10.1111/j.1399-5448.2007.00271.x; PMid:17850473