• Значення сонографічної оцінки кровотоку в венозній протоці у діагностиці плацентарної дисфункції та прогнозуванні перебігу пологів 
До змісту

Значення сонографічної оцінки кровотоку в венозній протоці у діагностиці плацентарної дисфункції та прогнозуванні перебігу пологів 

HEALTH OF WOMAN.2015.7(103):54–57; doi 10.15574/HW.2015.103.54 
 

Значення сонографічної оцінки кровотоку в венозній протоці у діагностиці плацентарної дисфункції та прогнозуванні перебігу пологів 
 

Мельник Ю. М., Жук С. І., Пехньо Н. В.

Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 
 

У статті представлені дані дослідження 42 вагітних з плацентарною дисфункцією та 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Розглянуто результати допплєро-

графічного оцінювання швидкостей кровотоку в венозній протоці, кардіотокографії з аналізом STV-інтервалу, а також проведено аналіз перебігу пологів.

Установлено, що у жінок з плацентарною дисфунцією максимальна швидкість кровотоку була вірогідно зниженою під час пізньої діастолічної фази. Найбільшу інформативність мали розрахункові показники – систоло-діастолічні співвідношення під час ранньої та пізньої діа-столічної фаз, індекс резистентності та індекс швидкості кровотоку у венозній протоці. Під час розродження у жінок з допплєрографічно підтвердженою плацентарною дисфункцією частіше використовували кесарів розтин, а у новонароджених верифікували нижчі показники за шкалою Апгар, частіше спостерігався синдром аспірації меконію, гіпоксія новонароджених, також частішою була потреба в реанімаційних заходах. 
 

Ключові слова: допплєрографія, венозна протока, плацентарна дисфункція, STV-інтервал, рН артеріальної крові пупкового канатика, пологи. 

Література:

1. Демидов ВН, Бычков ПА, Логвиненко АВ и др. 1989. Возможности ультразвукового определения срока беременности во II и III триместрах. Акушерство и гинекология 8:20–23.

2. Полянин AA, Коган ИЮ. 2002. Венозное кровообращение плода при нормально протекающей и осложненной беременности. СПб, Петровский фонд:158.

3. Реброва ОЮ. 2004. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М, Медиа-сфера:312.

4. Стрижаков АН, Баев ОР, Тимохина ТФ. 2002. Возможности и перспективы изучения венозного кровотока плода для диагностики и оценки тяжести фетоплацентарной недостаточности. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии 1;1:70–73.

5. Федорина ТА, Тянтерева СГ, Кочергина ЛА. 2007. Сравнительная характеристика морфологического и ультразвукового методов исследования венозного протока у плодов на разных сроках гестации. Медицинская визуализация 3:120–127.

6. Crimmins S, Desai A, Block-Abraham D et al. 2014. A comparison of Doppler and biophysical findings between liveborn and stillborn growth-restricted fetuses. Am. J. Obstet. Gynecol. 211;6:669.

7. Rizzo G, Capponi A, Arduini D et al. 1994. Ductus venosus velocity waveforms in appropriate and small for gestational age fetuses. Early Hum. Dev. 39;1:15–26. http://dx.doi.org/10.1016/0378-3782(94)90066-3

8. Everett TR, Peebles DM. 2015. Antenatal tests of fetal wellbeing. Semin. Fetal Neonatal. Med. 20;3:138–143. http://dx.doi.org/10.1016/j.siny.2015.03.011; PMid:25936927

9. Yaman C, Arzt W, Aigner M et al. 1997. Fetal outcome in reduced flow in the ductus venosus during atrial contraction. Gynakol. Geburtshilfliche Rundsch. 37;4:203–208. http://dx.doi.org/10.1159/000272855

10. Hadlock FP, Deter RL, Harrist RB. 1984. Sonographic detection of abnormal fetal growth patterns. Clin. Obstet. Gynecol. 27;2:342–351. http://dx.doi.org/10.1097/00003081-198406000-00009

11. Hernandez-Andrade E. 2015. Optimal strategies for managing fetal growth restriction. Minerva Ginecol. 67;1:47–63. PMid:25323420

12. Hecher K, Campbell S, Snijders R et al. 1994. Reference ranges for fetal venous and atrioventricular blood flow parameters. Ultrasound Obstet. Gynecol. 4;5:381–390. http://dx.doi.org/10.1046/j.1469-0705.1994.04050381.x; PMid:12797146