PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.4(56):61–65

Значення показників оксиду азоту крові в дітей із хронічною гастродуоденальною патологією залежно від активного тютюнопаління 

Воробієнко Ю. І. 
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета: вивчити показники оксиду азоту (NO) крові в дітей із хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) залежно від активного тютюнопаління.

Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 136 дітей з ХГДП. Усім дітям проведено фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) із рН-метрією, серологічне дослідження для виявлення інфікування Н. pylori. Рівень NO визначено за допомогою спектрофотометричного методу сироватки крові за методикою Houli Joand, Balazy Michael, яка передбачає вивчення вмісту стабільного метаболіту NO-нітрит іону в лімфоцитах за допомогою спектрофотометричного методу з додаванням стандартного Greiss-реактиву.

Результати. Встановлено, що ХГДП у дітей-курців достовірно частіше (р<0,05) перебігає з деструктивними ураженнями слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки на фоні порушень моторно-евакуаторної та секреторної функцій шлунка. Показники NO в пацієнтів-курців були нижчими порівняно з хворими, які не палять, що свідчить про неблагополучний перебіг ХГДП у дітей, які палять.

Висновки. Тютюнопаління впливає на перебіг ХГДП і синтез NO крові, що необхідно враховувати при проведенні лікування.

Ключові слова: діти, хронічний гастродуоденіт, тютюнопаління, оксид азоту.

Література:

1. Боброва ВІ, Надточій НІ, П'янкова ОВ. 2010. Епідеміологічні аспекти перебігу хронічної гастро-дуоденальної патології у дітей. Сучасна гастроентерологія. 2(52): 33—35.

2. Губергриц НБ. 2010. Хронический гастрит: насколько это просто? Сучасна гастроентерологія. 3(53): 58—69.

3. Авдеева ТГ, Рябухин ЮВ, Парменова ЛП и др. 2011. Детская гастроэнтерология. Руководство. М, ГЭОТАР-медиа:186.

4. Кирнус ИМ, Артамонов РГ, Смирнов ИЕ. 2008. Клиническое значение оксида азота и цитокинов при хронических болезнях верхних отделов пищеварительного тракта у детей. Педиатрия. 87;6: 14—18.

5. Кирнус ИМ, Артамонов РГ, Смирнов ИЕ. 2007. Оксид азота и хронические болезни пищеварительного тракта у детей. Педиатрия. 86;5: 113—117.

6. Лазебник ЛБ, Дроздов ВН, Барышникова ЕН. 2005. Роль оксида азота в этиопатогенезе некоторых заболеваний органов пищеварения. Эксперемент и клин гастроэнтерол. 2: 4—11.

7. Полька НС, Яцковська НЯ, Гозак СВ. 2008. Поширення тютюнопаління серед підлітків України. Довкілля та здоров'я. 1: 69—73.

8. Сорокман ТВ, Андрійчук ДР, Сокольник СВ та ін. 2009. Роль монооксиду нітрогену в розвитку гастродуоденальної патології. Буковинський мед вісник. 13;1: 136—139.

9. Соколова ЮБ. 2012. Клиническое значение оксида азота и белков теплового шока при заболеваниях верхних отделов пищеварительного тракта у детей. Автореф. дис. к.мед.н. спец. 14.01.10. Педіатрія. М: 32.

10. Степанов ЮМ, Бреславець ЮС. 2010. Вміст оксиду азоту в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на НПЗП-гастропатії. Сучасна гастроентерологія. 6: 12—16.

11. Тимощук ОВ. 2011. Порушення в системі оксиду азоту як один з патогенетичних чинників розвитку хронічного гастродуоденіту в дітей. Совр педиатрия. 5(39): 183—186.

12. Maity P, Biswas K, Roy S. 2003. Smoking and the pathogenesis of gastroduodenal ulcer recent mechanistic update. Mol Cell Biochem. 253: 329—338. http://dx.doi.org/10.1023/A:1026040723669 ; PMid:14619984