• Значення антибактеріальної терапії у лікуванні дітей з рецидивними інфекціями верхніх дихальних шляхів 
ua До змісту

Значення антибактеріальної терапії у лікуванні дітей з рецидивними інфекціями верхніх дихальних шляхів 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):80-85; doi 10.15574/SP.2015.71.80 
 

Значення антибактеріальної терапії у лікуванні дітей з рецидивними інфекціями верхніх дихальних шляхів 
 

Руденко А. О., Юхименко О. О., Зелена Н. А., Тарасова І. А., Слюсарев О. А., Самарін Д. В., Ракша-Слюсарева О. А., Пісоцька С. А., Степанищенко О. Ю. 
 

ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ

КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Святошинського району м. Києва», Україна

Донецький Національний медичний університет ім. М. Горького, Україна

ПВНЗ «Київський медичний університет УАНМ»,Україна 
 

Проведено дослідження ролі рецидивних інфекцій верхніх дихальних шляхів (ВДШ) у формуванні групи дітей, що часто хворіють (ДЧХ). Вивчалася ефективність застосування пролонгованого (14-денного) курсу антибактеріальної терапії цефподоксимом (Докцеф) у лікуванні дітей з рецидивними інфекціями ВДШ. Показано, що рецидивні інфекції ВДШ зустрічаються у понад третини ДЧХ. Проведення пролонгованої антибактеріальної терапії дозволяє суттєво зменшити у них частоту рецидивів захворювань ВДШ. Таким чином, при проведенні диференціальної діагностики у пацієнтів групи ДЧХ необхідно враховувати хронічні запальні захворювання ВДШ, як потенційну причину захворювання, та при зназначати за необхідності досить тривалі курси антибактеріальної терапії. 
 

Ключові слова: діти, респіраторні інфекції, антибактеріальна терапія. 
 

Література: 
1. Костроміна ВП, Речкіна ОА, Ярощук ЛБ та ін. 2012. Визначення сукупності клініко-лабораторних проявів бронхообструктивного синдрому при встановленні діагнозу бронхіальної астми у дітей. Український пульмонол журн. 4: 25—29.

2. Донецкая ЭГ-А. 2011. Клиническая микробиология: Руководство для специалистов клинической лабораторной діагностики. Москва, ГЭОТАР-Медиа: 480.

3. Ершова ИБ, Кунегина ЕН, Литус ВИ, Федосеев БА. 2007. Проблемы и перспективы лечения острых респираторных вирусных заболеваний в педиатрии. Здоровье ребенка. 5(8): 79—81.

4. Самсыгина ГА, Коваль ГС. 2009. Часто болеющие дети: проблемы диагностики, патогенеза и терапии. Леч врач. 1: 10—15.

5. Симованьян ЭН, Денисенко ВБ, Григорян АВ. 2007. Часто болеющие дети: оптимизация программы лечения. Педиатрия. 86(4): 79—85.

6. Ковтун ТА, Усенко ДВ, Тутельян АВ, Шабалина СВ. 2012. Современная терапия острых респираторных заболеваний у детей. Инфекционные болезни. 1: 74—79.

7. Антипкін ЮГ, Арабська ЛП, Смірнова ОА та ін. 2003. Сучасні підходи до діагностики, профілактики рецидивуючих і хронічних бронхітів у дітей. Київ, ЗАТ «Віпол»: 122.

8. Турчина ВН, Дулькин ЛА, Темпель НА. 2014. Антибактериальная терапия при лечении инфекций дыхательных путей у детей на амбулаторном этапе. Педиатрическая фармакол. 3: 6—69.

9. Учайкин ВФ. 1998. Керівництво з інфекційних захворювань у дітей. Москва, ГЕОТАР Медицина: 700.

10. Aggarwal A1, Rath S. 2004. Cefpodoxime — utility in respiratory tract infections and typhoid fever. Indian J Pediatr. 71(5): 413—415. http://dx.doi.org/10.1007/BF02725629

11. Bergogne-Berezin E. 1991. Cefpodoxime proxetil in upper respiratory tract infections. Drugs. 42; Suppl 3: 25—33. http://dx.doi.org/10.2165/00003495-199100423-00007; PMid:1726205

12. Nelson textbook of pediatrics, twentieth edition 2016 Elsevier: 3473.