Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 1(81): 34-37; doi 10.15574/PP.2020.81.34
Пучков В. А., Круть Ю. Я.
Запорізький державний медичний університет, Україна

Для цитування: Пучков ВА, Круть ЮЯ. (2020). Затримка росту плода в структурі перинатальних втрат. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(81): 34–37; doi 10.15574/PP.2020.81.34
Стаття надійшла до редакції 30.11.2019 р.; прийнята до друку 18.03.2020 р.

Мета — провести ретроспективний аналіз історій пологів для визначення ролі затримки росту плода (ЗРП) у структурі мертвонародження.
Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз перебігу 532 одноплідних вагітностей, що закінчилися мертвонародженням за період 2014–2018 рр. у термінах гестації 23–40 тижнів у Запорізькій області. Критеріями виключення з дослідження були: багатоплідна вагітність, хромосомна аномалія плода, не визначений термін гестації в І триместрі.
Результати. Встановлено, що за вказаний період на тлі зниження кількості пологів поступово зростали перинатальні втрати за рахунок мертвонароджень. Ознаки ЗРП спостерігалися в 38% випадків серед одноплідних вагітностей, що завершилися мертвонародженням. Середній вік вагітних становив 31,1±7,4 року. У групі дослідження у 57,9% вагітних пологи були першими. Пізнє встановлення на облік або відсутність спостереження за перебігом вагітності відмічалося у 77,3% жінок групи дослідження. Середній термін вагітності на момент загибелі плода у вагітних досліджуваної групи становив 32,5±4,3 тижня. При цьому середня маса загиблих плодів дорівнювала 1580,0±685,0 г. Діагноз ЗРП до моменту загибелі плода (за даними ультразвукового дослідження) встановлювався лише в кожному третьому випадку (32,6%).
Висновки. Проведений аналіз перинатальних втрат у Запорізькій області за останні п'ять років показує зростання перинатальної смертності за рахунок збільшення кількості мертвонароджень. Переважна більшість вагітних із ЗРП належить до групи низького ризику (жінки без соматичної патології та ускладненого перебігу вагітності). Високі показники перинатальної смертності в Запорізькій області свідчать про проблему як своєчасної діагностики ЗРП, так і тактики подальшого ведення вагітності. На сьогодні прогнозування ризику антенатальної смерті плодів із ЗРП є невирішеною проблемою.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: затримка росту плода, антенатальна загибель плода, перинатальна смертність, мертвонародження.

ЛІТЕРАТУРА

1. МОЗ. (2005). Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Наказ МОЗ № 782 від 29.12.2005. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/v0782282-05.

2. Чепелевська ЛА, Рудницький ОП. (2018). Аналіз демографічної ситуації в Україні. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. 2017 рік. МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України»: 15—19.

3. Blencowe H, Cousens S, Bianchi JF et al. (2016). National, regional, and worldwide estimates of stillbirth rates in 2015 with trends since 1995: a systematic analysis. Lancet Global Health. 4: 98—108. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(15)00275-2

4. Figueras F, Gratacos E. (2017). An integrated approach to fetal growth restriction. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 38: 48—58. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2016.10.006; PMid:27940123

5. Figueras F, Gratacуs E. (2014). Update on the Diagnosis and Classification of Fetal Growth Restriction and Proposal of a Stage-Based Management Protocol. Fetal Diagn Ther. 36: 86—98. https://doi.org/10.1159/000357592; PMid:2445781

6. Gardosi J, Madurasinghe V, Williams M et al. (2013). Maternal and fetal risk factors for stillbirth: population based study. BMJ. 346: f108. https://doi.org/10.1136/bmj.f108; PMid:23349424 PMCid:PMC3554866

7. Goldenberg R. (2011). Stillbirths: the vision for 2020. Lancet. 377 (9779): 1798—1805. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)62235-0

8. Heazell AP, Hayes DL, Whitworth M et al. (2019). Biochemical tests of placental function versus ultrasound assessment of fetal size for stillbirth and small for gestational age infants. Cochrane Database of Systematic Reviews. Issue 5. Art. No.: CD012245. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012245.pub2; PMid:31087568

9. Kiserud T, Piaggio G et al. (2017). The World Health Organization Fetal Growth Charts: A Multinational Longitudinal Study of Ultrasound Biometric Measurements and Estimated Fetal Weight. PLoS Med. 14 (1): 1—36. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002284; PMid:28339475 PMCid:PMC5365101

10. Sharma D, Shastri S, Farahbakhsh N. (2016). Intrauterine growth restriction — part 1. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 29(24): 3977—3987. https://doi.org/10.3109/14767058.2016.1152249; PMid:26856409

11. Smith G. (2018). Universal screening for fetal growth restriction. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 49 (5): 16—28. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2018.02.008; PMid:29571820

12. Spencer R, Ambler G, Brodszki J et al. (2017). EVERREST prospective study: a 6-year prospective study to define the clinical and biological characteristics of pregnancies affected by severe early onset fetal growth restriction. BMC Pregnancy Childbirth: 17—43. https://doi.org/10.1186/s12884-017-1226-7; PMid:28114884 PMCid:PMC5259830