PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.4(76):54-57; doi 10.15574/PP.2018.76.54

Скрипченко Н. Я., Невишна Ю. В., Карпенко О. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

У результаті досліджень на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» висвітлено питання впровадження транскраніальної електростимуляції (ТЕС) у підготовці до партнерських пологів.

Мета — вивчити ефективність впровадження ТЕС у програму підготовки до партнерських пологів шляхом визначення порогів больової чутливості, психологічного стану вагітних; провести проспективний клінічно-статистичний аналіз перебігу пологів у здорових жінок.

Пацієнти та методи. Обстежено 61 вагітну жінку. До першої групи (порівняння) увійшли 32 жінки, які планували медикаментозне знеболення пологів за вимогою. До другої групи (основної) увійшли 29 жінок, які визнали переваги фізіологічних (немедикаментозних) методів знеболення пологів.

Результати. За результатами визначення порогу болю в динаміці проведення процедури ТЕС зареєстровано прогресуюче зростання порогу терпимості болю з подальшою стабілізацією цієї величини після п'ятої процедури електростимуляції. Методи психофізичної підготовки до пологів із застосуванням ТЕС і партнерської підтримки дали змогу знизити потребу медикаментозного знеболення в пологах, що і засвідчили отримані нами дані.

Висновки. Використання ТЕС у комплексній допологовій підготовці до партнерських пологів дає змогу досягти та підтримувати стійку психоемоційну адаптацію вагітних і підвищити толерантність роділь до пологового болю без додаткового медикаментозного навантаження, а це сприяє фізіологічному перебігу пологів.

Ключові слова: роділля, допологова підготовка, транскраніальна електростимуляція, больовий поріг, знеболення, партнерські пологи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко ВІ, Кобилецька НА. (2015). Профілактика аномалій пологової діяльності та перинатальній патології з використанням партнерських пологів здорових жінок. Здоровье женщины. 7(103): 34–36.

2. Вдовиченко СЮ. (2017). Профілактика акушерської та пренатальної патології при використанні родинно-орієнтованих технологій під час вагітності та пологів. Здоровье женщины. 3(119): 79–81.

3. Граматикова ОА. (2004). Эффективность транскраниальной электростимуляции для подготовки беременных с перенашиванием к родам. Материалы 36-го конгресса медицинского сообщества по изучению психофизиологии беременности. 2: 60–61.

4. Жабченко ІА, Корнієць НГ, Тартична СВ. (2018). Особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у вагітних — переміщених осіб (ретроспективний аналіз). Здоровье женщины. 3(129): 83–86. doi 10.15574/HW.2018.129.88

5. Качалина ТС, Лохина ЕВ. (2013). Применение новых методов психологического сопровождения беременности и психологической подготовке к родам. Медицинский альманах. 6(30): 37–41.

6. Ласая Е. (2011). Искусство быть беременной. Журнал практикующего психолога. 5: 47–53.

7. Лебедев ВП. (1998). Разработка и обоснование применения транскраниальной электростимуляции защитных механизмов мозга с использованием принципов доказательной медицины. Транскраниальная электростимуляция: Сб. науч. ст. Санкт-Петербург: 11–68.

8. Пупышев АГ. (2002). Применение транскраниальной электростимуляции головного мозга для обезболивания родов. Автореф. дис. … канд. мед. наук. Волгоград.

9. Темкина АА. (2014). Мидикализация репродукции и родов: борьба за контроль. Журнал исследований соцполитики. 12(3): 312–316.

10. Ткаченко РО. (2007). Вплив регіональної анестезії на перебіг пологів. Відповіді на гострі питання. Репродуктивне здоров'я жінки. 1(30): 52–56.

11. Щербатых ЮВ. (2006). Психология стресса и методы коррекции. Питер: 256.

12. Arahm V, Hallgren A, Hogberg H et al. (2002). Plasma oxytocin levels in women during Labor with or without epidural analgesia: Aprospektive study. Acta obstet. Ginecol. gcand. 81: 1033–1039. https://doi.org/10.1016/S0885-3924(05)80022-3

13. Gaston-Johansson F, Albert M et al. (1990). Similarities in pain desciptors of four different ethnic-cultural groups. Journal of pain and symptom. Management. 5: 94–100.

14. Reynolds RM, Labad J, Buss C, Ghaemmaghami P. (2013, Sep.). Transmitting biological effects of gtressin utero: implications for mother and off sping. Psychoneuro endocrinology. 38: 1843. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2013.05.018; PMid:23810315

15. Romanzi LJ. (2014, Oct.). Natural Childbirth a global perspectivevirtual Mentor. 1.16 (10): 835–844. doi 10.1001/virtual mentor.16.10.opedi-1410.

16. Simkin P, Bolding A. (2004). Update on nonpharmacologic approaches to relieve labor pain and prevent suffering. Journal of Midwifery Womens Health. 49(6): 489–504. https://doi.org/10.1016/S1526-9523(04)00355-1; https://doi.org/10.1016/j.jmwh.2004.07.007; PMid:15544978

Стаття надійшла до редакції 24.08.2018 р., прийнята до друку 11.12.2018 р.