• Застосування препарату «Лактіалє Малюк Формула» для корекції дисбіозу кишечника у дітей раннього віку 
До змісту

Застосування препарату «Лактіалє Малюк Формула» для корекції дисбіозу кишечника у дітей раннього віку 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):100-106; doi 10.15574/SP.2015.71.100 
 

Застосування препарату «Лактіалє Малюк Формула» для корекції дисбіозу кишечника у дітей раннього віку 
 

Марушко Р. В., Марушко Т. Л.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ 
 

Порушення кишкової мікробіоти на сьогодні є одним з найбільш поширених патологічних станів, особливо у дітей раннього віку, які виникають під впливом різних несприятливих факторів, супроводжують різні захворювання та характеризується зміною складу нормальної мікрофлори. У статті наведені дані літератури, що відображають роль кишкової мікробіоти у підтримці гомеостазу організму, забезпеченні нормальної фізіологічної функції кишечника, процесів травлення і метаболізму. Висвітлюються питання порушень складу та функцій кишкової мікробіоти при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та обґрунтовується важливість корекції мікробіоценозу із застосуванням пробіотичних препаратів у комплексній терапії захворювань кишечника. Літературні дані та результати власних досліджень ефективності препарату «Лактіалє Малюк Формула», який належить до групи мультикомпонентних пробіотиків у комбінації з фруктоолігосахаридами (пребіотик), дозволяють рекомендувати його до широкого застосування в педіатричній практиці для корекції дисбіозу кишечника у дітей раннього віку, у тому числі немовлят, починаючи з тримісячного віку. 
 

Ключові слова: кишкова мікробіота, дисбіоз кишечника, пробіотик, пребіотик, Лактіалє Малюк Формула. 
 

Література:

1. Лукьянова ЕМ, Антипкин ЮГ, Янковский ДС и др. 2009. Микробная экологическая система человека и использование отечественных мультипробиотиков для профилактики и устранения ее у детей. Совр педиатрия. 4(26): 117—127

2. Eckburg PB, Bik EM, Bernstein CN et al. 2005. Diversity of the Human Intestinal Microbial Flora. Science. 308: 1635—1639. http://dx.doi.org/10.1126/science.1110591; PMid:15831718 PMCid:PMC1395357

3. Guandalini S, Cernat E, Moscoso D. 2014. Prebiotics and probiotics in irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease in children. Benef Microbes. 12: 1—9.

4. Goodrich JK, Waters JL, Poole AC. 2014. Human genetics shape the gut microbiome. Cell. 159;4: 789—799. http://dx.doi.org/10.1016/j.cell.2014.09.053; PMid:25417156 PMCid:PMC4255478

5. Hoa N, Prasadb V. 2013. Probiotics, prebiotics, synbiotics and naturally fermented foods: why more may be more. Ann Gastroenterol. 26;3: 277—278.

6. Tojo R, Suarez A, Clemente MG et al. 2014. Intestinal microbiota in health and disease: role of bifidobacteria in gut homeostasis. World J Gastroenterol. 20;41: 15163—15176. http://dx.doi.org/10.3748/wjg.v20.i41.15163; PMid:25386066 PMCid:PMC4223251

7. Jirillo E, Jirillo F, Magrone T. 2012. Healthy effects exerted by prebiotics, probiotics, and symbiotics with special reference to their impact on the immune system. Int J Vitam Nutr Res. 82;3: 200—208. http://dx.doi.org/10.1024/0300-9831/a000112; PMid:23258401

8. Lawley TD, Walker AW. 2013. Intestinal colonization resistance. The Journal of cells, molecules, systems and technologies. Immunology. 138;1: 1—11. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2567.2012.03616.x; PMid:23240815 PMCid:PMC3533696

9. Mai V, Draganov PV. 2009. Recent advances and remaining gaps in our knowledge of associations between gut microbiota and human health. World J Gastroenterol. 15;1: 81—85. http://dx.doi.org/10.3748/wjg.15.81; PMid:19115471

10. Valles Y, Gosalbes MJ, de Vries LE et al. 2012. Metagenomics and development of the gut microbiota in infants. Clin Microbiol Infect. 18; Suppl 4: 21—26. http://dx.doi.org/10.1111/j.1469-0691.2012.03876.x; PMid:22647043

11. Timmerman HM, Koning CJ, Mulder L et al. 2004. Monostrain, multistrain and multispecies probiotics — A comparison of functionality and efficacy. Int J Food Microbiol. 96;3: 219—233. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2004.05.012; PMid:15454313

12. Neu J. 2014. The developing intestinal microbiome: probiotics and prebiotics. World Rev Nutr Diet. 110: 167—176. http://dx.doi.org/10.1159/000358465; PMid:24751628

13. Oelschlaeger TA. 2010. Mechanisms of probiotic actions — A review. Int J Med Microbiol. 300: 57—62. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijmm.2009.08.005; PMid:19783474

14. Capitan-Canadas F, Ortega-Gonzalez M, Guadix E et al. 2014. Prebiotic oligosaccharides directly modulate proinflammatory cytokine production in monocytes via activation of TLR4. Mol Nutr Food Res. 58;5: 1098—1110. http://dx.doi.org/10.1002/mnfr.201300497; PMid:24549946

15. Petschow B, Dore J, Hibberd P et al. 2013. Probiotics, prebiotics, and the host microbiome: the science of translation. Ann N Y Acad Sci. 1306: 1—17. http://dx.doi.org/10.1111/nyas.12303; PMid:24266656 PMCid:PMC4013291

16. Rastall RA, Gibson GR. 2015. Recent developments in prebiotics to selectively impact beneficial microbes and promote intestinal health. Curr Opin Biotechnol. 32: 42—46. http://dx.doi.org/10.1016/j.copbio.2014.11.002; PMid:25448231

17. Sokol H, Seksik P. 2010. The intestinal microbiota in inflammatory bowel diseases: time to connect with the host. Curr Opin Gastroenterol. 26;4: 327—331. http://dx.doi.org/10.1097/MOG.0b013e328339536b

18. Suvorov A. 2013. Gut microbiota, probiotics, and human health. Biosci Microbiota Food Health. 32;3: 81—91. http://dx.doi.org/10.12938/bmfh.32.81; PMid:24936366 PMCid:PMC4034364

19. Koning CJ, Jonkers D, Smidt H et al. 2010. The effect of a multispecies probiotic on the composition of the faecal microbiota and bowel habits in chronic obstructive pulmonary disease patients treated with antibiotics. Br J Nutr. 103;10: 1452—1460. http://dx.doi.org/10.1017/S0007114509993497; PMid:20021703

20. Catanzaro R, Anzalone M, Calabrese F et al. 2015. The gut microbiota and its correlations with the central nervous system Disorders. Panminerva Med. 57;3: 127—143. PMid:25390799

21. Soccol CR, Vandenberghe LPS, Spier MR et al. 2010. The Potential of Probiotics. Food Technol Biotechnol. 48;4: 413—434.

22. Walker WA. 2013. Initial intestinal colonization in the human infant and immune homeostasis. Ann Nutr Metab. 63; Suppl 2: 8—15. http://dx.doi.org/10.1159/000354907; PMid:24217032

23. Kelly D, Mulder IE. 2012. Microbiome and immunological interactions. Nutr Rev. 70; Suppl 1: 18—30. http://dx.doi.org/10.1111/j.1753-4887.2012.00498.x; PMid:22861803