• Застосування ентеросорбентів у клініці вагітних високого ризику
До змісту Повний текст статті

Застосування ентеросорбентів у клініці вагітних високого ризику

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.1(73):36-40; doi 10.15574/PP.2018.73.36

Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ

Підвищення ефективності лікування природжених вад розвитку, аутоімунних, інфекційно-запальних, онкологічних захворювань дозволило значно збільшити шанси жінок на реалізацію репродуктивної функції. Водночас це призвело до збільшення прийому медикаментів під час вагітності, що істотно підвищує ризик токсичних ускладнень як для самої жінки, так і для плода. На сьогодні доведена ефективність застосування діоксиду кремнію у комплексному лікуванні отруєнь, алергічних реакцій, порушень функцій печінки та нирок, гепатитів, інфекційних захворювань у вагітних. Одним із сучасних ентеросорбентів, що містять діоксид кремнію, є Атоксіл. Висока сорбційна активність, відсутність протипоказань і можливість комбінації з іншими лікарськими засобами дозволяють застосовувати препарат в акушерській практиці для досягнення високої ефективності лікування при скороченні його тривалості.
Ключові слова: вагітність, медикаментозне навантаження, детоксикація, ентеросорбенти.

Література

1. Палій ІГ, Резніченко ІГ. (2008). Сучасний погляд на проблему ентеросорбції: вибір оптимального препарату. Ліки України. 6 (122):43—46.

2. Чуйко АА, Тертых ВА, Лобанов ВВ и др. (2003). Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния. Под ред. А.А. Чуйко. Нац. акад. наук Украины, Ин%т химии поверхности. Киев: Наукова думка: 175—178.

3. Abbasi M, Kowalewska-Grochowska K, Bahar MA, Kilani RT, Winkler-Lowen B, Guilbert LJ. (2003). Infection of placental trophoblasts by Toxoplasma gondii. J Infect Dis.188(4):608—616. https://doi.org/10.1086/377132; PMid:12898451

4. Abrahams VM, Bole-Aldo P, Kim YM, Straszewski-Chavez SL, Chaiworapongsa T, Romero R, Mor G. (2004). Divergent trophoblast responses to bacterial products mediated by TLRs. J Immunol.173(7):4286—4296. https://doi.org/10.4049/jimmunol.173.7.4286; PMid:15383557

5. Cardenas I, Mor G, Aldo P, Lang SM, Stabach P, Sharp A, Romero R, Mazaki-Tovi S, Gervasi M, Means RE. (2011). Placental viral infection sensitizes to endotoxin-induced pre-term labor: A double hit hypothesis. Am J Reprod Immunol.65(2):110—117. https://doi.org/10.1111/j.1600-0897.2010.00908.x; PMid:20712808 PMCid:PMC3025809

6. Chen H, Yuan L, Tan J et al. (2008). Severe liver disease in pregnancy. Int J Gynaecol Obstet. 101(3):277—280. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2007.12.011; PMid:18321514

7. Collier AC, Ganley NA, Tingle MD, Blumenstein M, Marvin KW, Paxton JW, Mitchell MD, Keelan JA. (2002). UDP-glucuronyltransferase activity, expression and cellular localization in human placenta at term. Biochem Pharmacol.63:409—419. https://doi.org/10.1016/S0006-2952(01)00890-5

8. Evseenko D, Paxton JW, Keelan JA. (2006). Active transport across the human placenta: impact on drug efficacy and toxicity. Expert Opin Drug Metab Toxicol. 2:51—69. https://doi.org/10.1517/17425255.2.1.51; PMid:16863468

9. Glantz A, Marschall HU, Lammert F, Mattsson LA. (2005). Intrahepatic cholestasis of pregnancy: a randomized controlled trial comparing dexamethasone and ursodeoxycholic acid. Hepatology.42(6):1399—1405. https://doi.org/10.1002/hep.20952; PMid:16317669

10. Hay JE. (2008). Liver disease in pregnancy. Hepatology.47(3):1676—79. https://doi.org/10.1002/hep.22130; PMid:18265410

11. Iyengar GV, Rapp A. (2001). Human placenta as a 'dual' biomarker for monitoring fetal and maternal environment with special reference to potentially toxic trace elements. Part 3: toxic trace elements in placenta and placenta as a biomarker for these elements. Sci Total Environ.280:221—238. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(01)00827-0; https://doi.org/10.1016/S0048-9697(01)00825-7; https://doi.org/10.1016/S0048-9697(01)00826-9

12. Robbins JR, Skrzypczynska KM, Zeldovich VB, Kapidzic M, Bakardjiev AI. (2010). Placental syncytiotrophoblast constitutes a major barrier to vertical transmission of Listeria monocytogenes. PLoS Pathog.6(1):e1000732. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1000732; PMid:20107601 PMCid:PMC2809766

13. Su GL. (2008). Pregnancy and liver disease. Curr Gastroenterol Rep. 10(1):1521—27. https://doi.org/10.1007/s11894-008-0004-0