PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.1(61):50–53;doi10.15574/PP.2015.61.53

Залежність між вмістом токсичних металів у тканинах серцево-судинної системи та інших біосубстратах дітей з кардіоваскулярними мальформаціями

Муквіч О. М., Коваль О. П., Дубова Г. В.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Донецький національний медичний університет імені М. Горького, м. Донецьк, Україна

Мета — представити результати порівняльного кореляційного аналізу вмісту токсичних речовин в локусі мальформації, незмінених ділянках серця і магістральних судин та інших біосубстратах дітей з вадами кардіоваскулярної системи.

Пацієнти та методи. Проаналізовано вміст 22 токсичних мeталів і металоїдів у 107 інтраопераційних і аутопсійних біоптатах тканин серця та магістральних судин, у 23 біоптатах волосся, 31 біоптаті зі скелетного м'язу, 9 — із нирок, 5 — із тимусу, 6 — зі шкіри, 7 — із підшкірно-жирової клітковині, 4 — з головного мозку 55 дітей із кардіоваскулярними мальформаціями. Використано методи атомно-емісійної спектрометрії в індуктивно-зв'язаній плазмі та атомно абсорбційній спектрометрії з електротермічною атомізацією.

Результати. Одержані дані свідчать про наявність прямої кореляційної залежності різного ступеню вираженості між вмістом токсичних металів та металоїдів (барію, алюмінію, літію, нікелю, стронцію, миш'яку, титану) в тканинах серця та волоссі, що дає змогу використовувати цей біосубстрат як об'єктивне відображення наявності та патологічної концентрації токсичних речовин у тканинах кардіоваскулярної системи у дітей.

Висновки. Виявлений прямий кореляційний зв'язок між вмістом токсичних металів літію, нікелю та титану в серці та нирках свідчить про те, що сечу можна використовувати для документування наявності зазначених токсичних речовин і патологічної їх концентрації в серці та магістральних судинах.

Ключові слова: токсичні речовини, діти, вади кардіоваскулярної системи.

Література: 
 

1. Агаджанян НА, Скальный АВ. 2001.Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека. Москва: 83.

2. Глушкова ЕМ, Матвиенко АГ. 2007. Определение некоторых тяжёлых металлов в волосах жителей донецкого региона методом атомно-абсорбционной спектрометрии. Сборник научных статей. XX. Всеукраинской научно-практической конференции с международным участием «Достижения в области аналитической, судебно-медицинской, клинической токсикологии и наркологии». Запоріжжя, ЗДМУ: 268—271.

3. Залавіна СВ. 2009. Лімфоїдні органи і міокард в системі мати-плід при вібрації. Впливу кадмієм і в умовах корекції. Автореф. дис. д.мед.н. Новосибірськ: 42.

4. Нагорная НВ, Дубовая АВ, Гончаренко ИП, Морозова ИА. 2010. Значение спектрального анализа волос в диагностике нарушений элементного гомеостаза и в оценке эффективности профилактических и лечебно-реабилитационных мероприятий. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2(20): 40—46.

5. Лук'янова ІС, Сопко ЯО. 2004. Вроджені вади серця у плода: основні аспекти етіології та фактори ризику. Перинатологія та педіатрія. 2: 47—50.

6. Луканін ВН. 2000. Вплив токсичних викидів на навколишнє середовище. Москва. Вища школа: 672.

7. Наумова ЛІ, Улибишева ОО, Косарєва ВП. 2001. Порівняльна характеристика диференціювання кардіоміоцитів в умовах нормального ембріогенезу і при впливі токсичних речовин. Російські морфологічні відомості. Москва. 1-2: 45—46.

8. Кім АІ, Бокерія ЛА та ін. 2007. Серцево-судинні захворювання у новонароджених: кардіологічні та хірургічні проблеми. Вісник гігієни та епідеміології. 11;1: 8—12.

9. Скальный АВ, Яцык ГВ, Одинаева НД. 2002. Микроэлементозы у детей: распространённость и пути коррекции. Москва, Изд-во КМК: 86.

10. Скальный АВ. 2001. Микроэлементозы человека (диагностика и лечение). Практическое руководство для врачей и студентов медицинских вузов. Москва: 96.

11. Скальный АВ. 2004. Химические элементы в физиологии и экологии человека. Москва: 215.

12. Антипкін ЮГ, Книшов ГВ, Авраменко ТВ та ін. 2009. Сучасні проблеми вроджених вад серця у новонароджених та їх корекція. Перинатологія та педіатрія. 1(37): 2—8.

13. Нагорная НВ, Коваль АП, Мокрик ИЮ, Дубовая АВ. 2013. Токсичные и потенциально токсичные элементы в различных биосубстратах у детей с мальформациями кардиоваскулярной системы. Щорічник наукових праць асоціації серцево-судинних хірургів України «Серцево-судинна хірургія» присвячена 100-річчю з дня народження акад. М.М. Амосова. Київ. 21: 321—323.

14. Шалмина ГГ, Новоселов ЯБ. 2002. Безопасность жизнедеятельности. Новосибирск: 433.

15. Bernstein D. 2011. The Cardiovascular System. Developmental Biology of the Cardiovascular System. Cardiac Development. Nelson Textbook of Pediatrics, 19 by RM Kliegman, B Stanton. J St Geme.

16. Webb GD, Smallhorn JF, Therrien J, Redington AN. 2012. Congenital Heart Disease. Braunwald's Heart Disease: A Textbook of Cardiovascular Medicine. Single Volume, 9^th Edition by RO Bonow, DL Mann, DP Zipes, P Libby: 2048.

17. Krajewski P, Chudzik A, Pokrzywnicka M. 2009. Macro-, micro- and trace elements concentrations in mother's and newborn's hair and its impact on pregnancy outcome: a review. Archives of Perinatal Medicine. 15(2): 67—71.

18. Gundacker C, Fuwhlich S et al. 2010. Perinatal lead and mercury exposure in Austria. Sci Total Environ. 408(23): 5744—5749. http://dx.doi.org/10.1016/j.scitotenv.2010.07.079; PMid:20825977

19. Schardein JL. 2000. Anticonvulsants. In: Chemically Induced Birth Defects. 3^rd ed. New York, NY: Marcel Dekker: 179—235. http://dx.doi.org/10.3109/9780203909904-8

20. Koval OP, Nagorna NV, Mokryk IYu et al. 2014. Toxic metals in children's heart tissue. Cardiology in the Young. 24, Suppl 1: s37—s38.

21. World Health Organization (WHO). Environmental health criteria 107: barium. Sponsored by United Nations Environment Program, International Labour Organisation, and World Health Organization. Geneva, Switzerland, 1990: 13—19.

22. www.moz.gov.ua.